Останні новини
Торгівельні асоціації Євросоюзу та США ведуть переговори щодо трансатлантичного торгівельного партнерства. Перспективи та наслідки цього співробітництва для довкілля та здоров’я громадян викладені у звіті Центру міжнародного права навколишнього середовища (CIEL).
Зокрема, «Кроплайф Америка» та Європейська асоціація захисту рослин, які представляють світових виробників пестицидів, хочуть дійти торгівельної згоди, одним з наслідків якої буде пом’якшення екологічних стандартів на використання пестицидів, оскільки вони є «непотрібними торгівельними бар’єрами». Це дасть можливість збільшити обсяги торгівлі пестицидами за рахунок виробництва більшої кількості засобів захисту рослин.
Згідно зі звітом CIEL, ці дві асоціації планують також обмежити доступ громадськості до інформації про безпеку цих препаратів та безпечні альтернативи пестицидам.
Пом’якшення екологічних стандартів на виробництво та використання пестицидів може призвести до збільшення залишкових кількостей хімікатів у сільськогосподарській продукції, підвищення рівня захворюваності серед населення та забруднення довкілля.
Звіт Центру міжнародного права навколишнього середовища (CIEL)
Перша міська гімназія м. Черкаси приєдналася до Всеукраїнської природоохоронної кампанії «Батарейкам – утилізація!», що проходить з ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги, Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи», Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» та Черкаського державного технологічного університету. Основним завданням кампанії є інформування населення про необхідність правильного поводження з відпрацьованими хімічними джерелами струму, зокрема батарейками, та залучення небайдужих громадян до збирання цих небезпечних відходів.
Напередодні Нового року, а саме 29 грудня 2014 р. голова Студентської ради Черкаського державного технологічного університету, студент 5 курсу, голова Черкаської обласної організації НМЦ «Екологічні ініціативи Сергій Шмиголь в Першій міській гімназії виступив з просвітницькою лекцією-презентацією про шкідливість для навколишнього середовища відпрацьованих батарейок.
Старший викладач кафедри хімії та хімічної технології неорганічних речовин Черкаського державного технологічного університету, голова Черкаської обласної організації ВЕЛ Наталія Фоміна від імені Всеукраїнської екологічної ліги подарувала гімназії контейнер для безпечного збирання відпрацьованих батарейок.
Змістовним та цікавим був виступ на заході агітбригади спеціалізованої школи №3 м. Черкаси з творчою виставою «Батарейкам – безпечна утилізація!».
Директор Першої гімназії Сергій Саєнко подякував учасникам за проведений просвітницький захід та за презент, зазначивши, що контейнер буде встановлено біля кабінету хімії, а також пообіцяв швидке його наповнення.
Це вже не перша акція, яку проводять викладачі та студенти Черкаського державного технологічного університету в навчальних закладах Черкащини.
Овідіопольський районний осередок Всеукраїнської екологічної ліги спільно з сільськими осередками Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» в Овідіопольському районі Одеської області традиційно взяли участь в акції ВЕЛ «Збережи ялинку!».
Цьогорічна акція набула нового змісту – ялинкові композиції, зимові букети, новорічні іграшки та прикраси готувались для захисників нашої Вітчизни. Діти з натхненням виготовили подарунки для бійців АТО, які волонтери доставили на передову.
Переможцем районного етапу конкурсу визнано Великодолинський осередок ВДС «Екологічна варта» (координатор Перфілова Г. В.). Вартівці отримали подарунок від депутата Овідіопольської районної ради, заступника голови правління Овідіопольського осередку ВЕЛ Політі Г.Є. – іграшкову залізничну дорогу.
Почесними грамотами нагороджено – Йосипівський сільський осередок ВЕЛ (координатор Бойко О. Г.), Кароліно-Бугазький селищний осередок ВЕЛ та ВДС «Екологічна варта» (координатори Сайдель О. В., Балахніна Н. В), учнівський колектив Молодіжненської ЗОШ І–ІІІ ступенів (керівник Балабан Н. Ю.), Петродолинської ЗОШ І–ІІІ ступенів (керівники Живун Л. М., Лєпінських Н. Я.), Надлиманської ЗОШ І–ІІІ ступенів (керівник Кривошап І. І.).
Слова подяки – овідіопольський волонтерам: голові Овідіопольської районної ради Шершенецькому В. В., членам Овідіопольського районного осередку ВЕЛ Бондаренко О. С., Політі Г. Є., Орловій О. В., директору ТОВ «Чорноморський» Хасаєву Х. Г.), Домецьких Світлані та Сергію (ПП «Зелений дім»), які доставили новорічні та різдвяні привітання військовим.
Разом – до Перемоги!
Перша міська гімназія м. Черкаси приєдналася до Всеукраїнської природоохоронної кампанії «Батарейкам – утилізація!», що проходить з ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги, Національного молодіжного центру «Екологічні ініціативи», Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» та Черкаського державного технологічного університету. Основним завданням кампанії є інформування населення про необхідність правильного поводження з відпрацьованими хімічними джерелами струму, зокрема батарейками, та залучення небайдужих громадян до збирання цих небезпечних відходів.
Напередодні Нового року, а саме 29 грудня 2014 р. голова Студентської ради Черкаського державного технологічного університету, студент 5 курсу, голова Черкаської обласної організації НМЦ «Екологічні ініціативи Сергій Шмиголь в Першій міській гімназії виступив з просвітницькою лекцією-презентацією про шкідливість для навколишнього середовища відпрацьованих батарейок.
Старший викладач кафедри хімії та хімічної технології неорганічних речовин Черкаського державного технологічного університету, голова Черкаської обласної організації ВЕЛ Наталія Фоміна від імені Всеукраїнської екологічної ліги подарувала гімназії контейнер для безпечного збирання відпрацьованих батарейок.
Змістовним та цікавим був виступ на заході агітбригади спеціалізованої школи №3 м. Черкаси з творчою виставою «Батарейкам – безпечна утилізація!».
Директор Першої гімназії Сергій Саєнко подякував учасникам за проведений просвітницький захід та за презент, зазначивши, що контейнер буде встановлено біля кабінету хімії, а також пообіцяв швидке його наповнення.
Це вже не перша акція, яку проводять викладачі та студенти Черкаського державного технологічного університету в навчальних закладах Черкащини.
20 січня 2015 року у м. Черкаси в рамках кампанії «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку», яку реалізовує Всеукраїнська екологічна ліга, відбулася зустріч Тетяни Тимочко, голови Всеукраїнської екологічної ліги з Юрієм Ткаченко, головою Черкаської обласної державної адміністрації. Було обговорено перспективу інтеграції екологічної складової до Стратегії розвитку Черкаської області на період до 2020 року. В існуючому варіанті проекту Стратегії немає виокремленого розділу, який стосується питань довкілля.
Натомість, наявність окремої екологічної складової є ключовою вимогою в переважній більшості директив, які наша держава має імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
Експерти Всеукраїнської екологічної ліги разом з активістами обласної організації ВЕЛ у Черкаській області розробили Стратегічну ціль 4 «Екологічна безпека та збереження довкілля» для Черкаської області.
Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до Юрія Ткаченка з пропозицією включити Стратегічну ціль 4 «Екологічна безпека та збереження довкілля» до Стратегії розвитку Черкаської області до 2020 року.
Голова Черкаської обласної державної адміністрації схвально сприйняв цю пропозицію. За результатами зустрічі було ухвалено:
-створити робочу групу для доопрацювання Стратегії розвитку Черкаської області до 2020 року у розділі екологічної безпеки та збереження довкілля;
-підготувати узгоджений варіант Стратегічної цілі 4 «Екологічна безпека та збереження довкілля» для винесення на розгляд обласної ради.
12 січня 2015 року у місті Краматорську відбулося засідання колегії Донецької обласної державної адміністрації, на якому розглядалися складні питання соціально-економічного розвитку областей, які знаходяться у зоні бойових дій на сході в Україні.
Засідання колегії відкрив Олександр Кіхтенко, голова Донецької обласної державної адміністрації, який представив підсумки діяльності ОДА за 2014 рік та висвітлив пріоритети роботи і завдання на 2015 рік.
У засіданні взяли участь Олег Недава, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, Ігор Нізов, директор департаменту розвитку базових галузей промисловості, Лілія Золкіна, начальник управління зі справ сім’ї та молоді, Олена Макаренко, виконуюча обов’язки департаменту освіти та науки, Олена Токарєва, заступник директора департаменту соціального захисту населення.
У своєму виступі Тетяна Тимочко наголосила на екологічних проблемах східного регіону. Серед них вона виділила порушення екосистем та природоохоронних територій, руйнування екологічно небезпечних промислових об’єктів, погіршення санітарно-гігієнічних показників джерел питної води, порушення геологічного середовища. Вона зазначила, що у зоні бойових дій перебувають такі важливі об’єкти природно-заповідного фонду, як Національний природний парк «Святі гори» та Луганський природний заповідник, яким вже завдано велику шкоду. Ще однією серйозною загрозою є небезпека руйнування підприємств, оскільки Донбас є регіоном з високою концентрацією об’єктів підвищеної небезпеки. Багато з них вже зруйновані, і невідомо в якому стані знаходяться хімічні речовини, які використовувалися для виробничого процесу.
Презентації учасників
Голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко
В.о. Департаменту освіти та науки Олена Макаренко
Директор Департаменту розвитку базових галузей промисловості Ігор Нізов
Начальник управління зі справ сім'ї та молоді Лілія Золкіна
Заступник директора Департаменту соціального захисту населення Олена Токарєва
На думку Тетяни Тимочко для подолання наслідків війни і забезпечення необхідного рівня безпеки життєдіяльності населення у східних регіонах необхідно здійснити комплексні заходи, зокрема:
–провести екологічний моніторинг стану промислових об’єктів підвищеної небезпеки, природоохоронних територій з оцінкою шкоди, завданої екосистемам (здійснити облік червонокнижних видів, визначити ступінь порушення та деградації ландшафтів тощо) та запропонувати моделі їхнього відтворення;
–розробити програми відновлення порушених екосистем, об’єктів природно-заповідного фонду із залученням представників міністерств, відомств, центральних та місцевих органів влади, науковців, працівників об’єктів ПЗФ Донецької та Луганської областей, громадських природоохоронних організацій;
–здійснити санітарно-гігієнічний аналіз водопровідно-каналізаційних мереж та природних джерел водопостачання, особливо в населених пунктах, віддалених від обласних центрів, для визначення їхньої придатності до використання;
–кошти екологічного податку залишити у бюджеті підприємств Донецької та Луганської областей для відновлення екологічної інфраструктури та модернізації підприємств регіону;
–провести геолого-екологічний аналіз вугільних шахт для визначення ступеня їхньої безпеки та розробити заходи з відновлення геологічного середовища після воєнних дій;
–забезпечити фінансування програми відновлення р. Сіверський Донець з метою стабільного водопостачання Донецької та Луганської областей;
–розробити План дій з відновлення транспортної інфраструктури, мережі трубопроводів водопостачання та тепломереж, незадовільний стан яких призводить до втрат води і підтоплення територій, систем газопостачання та опалення у Луганській та Донецькій областях.
Тетяна Валентинівна вважає, що для відновлення Донбасу найперспективншою є ідея збалансованого (сталого) розвитку, що передбачає поєднання економічної, екологічної та соціальної складових.
Докладніше ці питання розглядалися 29 липня 2014 року на круглому столі «Екологічні, соціальні та економічні наслідки воєнних дій на сході України та шляхи їхнього подолання».
У мікрорайоні Бортничі Дарницького району міста Києва відбулося масове отруєння мешканців питною водою. З 8 по 10 січня було госпіталізовано 45 осіб з діагнозом «гостра кишкова інфекція».
За даними Київської міської державної адміністрації, можливим фактором зараження людей стала питна вода, яка постачається комунальним локальним водопроводом, що перебуває на балансі Київського водоканалу.
Є ймовірність того, що стічні води Бортницької станції аерації потрапили до поверхневого стоку та дренували до підземних водоносних горизонтів, що призвело до забруднення артезіанських вод.
У КМДА прийняли рішення про проведення дезінфекції водогону та артезіанських свердловин. Протягом цього часу мешканці Бортницького району будуть забезпечуватися привозною водою.
Бортницька станція аерації вже багато років є «бомбою уповільненої дії», яка може дати про себе знати у будь-який момент. Встановлене у 60-х роках 20 століття обладнання не справляється з очищенням та знаходиться в аварійному стані. На станції регулярно відбуваються аварії, проте основною загрозою є масштабне забруднення річки Дніпро у разі відмови систем Бортницької станції.
Але, не тільки каналізаційні стоки загрожують стану водних об'єктів. У минулому році декілька разів відбувалося отруєння річки Коник (Київська область) непридатними пестицидами. Виявилося, що невелике підприємство отримало фальшиву ліцензію на утилізацію небезпечних відходів і промивало тару з-під пестицидів водою, яку потім зливали у річку, отруюючи рибу та спричинюючи захворювання у місцевого населення (докладніше тут).
Всеукраїнська екологічна ліга та інші природоохоронні громадські організації неодноразово наголошували на проблемному стані водних ресурсів, зокрема: скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, застарілість та зношеність очисних споруд на підприємствах, аварійний стан каналізаційних мереж та ін.
Експерти Всеукраїнської екологічної ліги вважають, що для охорони та поліпшення стану водних об’єктів Києва необхідно:
– здійснити інвентаризацію об’єктів господарювання в межах, встановлених водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; в обов’язковому порядку підключити ці об’єкти (за їх рахунок) до міських каналізаційних мереж;
– посилити державний нагляд і контроль за скидами з підприємств і дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах річок і дренажних каналів згідно зі ст. 218 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»;
– реконструювати незадовільно працюючі очисні споруди каналізації та побудувати очисні споруди каналізації в населених пунктах, де їх немає.
– впровадити нову редакцію ДСанПіН «Гігієнічні вимоги до якості води питної, призначеної до споживання людиною», в якій встановлено стандарти питної води, наближені до тих, що прийнято в Європі.
– заборонити будівництво на землях водного фонду;
– підприємства, які здійснюють виробничу діяльність, обладнати системою дощової каналізації з очисними спорудами для запобігання забрудненню водойм міста неочищеними дощовими водами;
– створити фонд, в якій будуть відраховуватися кошти від кожного квадратного метру новозбудованих площ в місті для реконструкції та модернізації станції аерації та каналізаційних мереж міста Києва;
– здійснити заходи з відновлення витоків річок.
Шановні друзі та колеги!
Всеукраїнська екологічна ліга щиро вітає Вас з Новим роком та Різдвом Христовим!
Закінчився непростий для всіх нас та України 2014 рік, який був часом випробувань та боротьби за найважливіші цінності – свободу, демократію, справедливість.
Нашою опорою були міцність духу, віра у власні сили та перемогу добра над злом. Все це надало можливість впевнено пройти шлях 2014 року, а наприкінці його – здійснити виважену оцінку своїх здобутків і втрат, визначити перспективи на новий 2015 рік.
Не зважаючи на воєнні дії на частині території України, складну суспільно-політичну ситуацію, Всеукраїнська екологічна ліга продовжила свою природоохоронну роботу.
Переконані, що спільні зусилля, спрямовані на захист довкілля, дозволять нам досягти поваги до прав людини і Природи, запровадити європейські екологічні стандарти, сформувати засади збалансованого розвитку – саме цього ми бажаємо для України.
Нехай наступний 2015 рік принесе мир та злагоду в Україну, стане часом втілення наших мрій і прагнень!
Щиро зичимо Вам у новому році здоров’я, щастя та успіхів, а нашій державі – добробуту і процвітання!
Слава Україні!
Героям слава!
26 грудня 2014 року в приміщенні Національного університету водного господарства (м. Рівне) відбувся семінар, присвячений питанню будівництва малої ГЕС на річці Случ. Експерти та науковці Національного університету водного господарства обговорювали можливі впливи гідроелектростанції на оточуюче середовище та місцеве населення.
Семінар з будівництва малої ГЕС на річці Случ
(Національний університет водного господарства)
Довідково: Надслучанський регіональний ландшафтний парк загальною площею 17240 га був створений у 2000 році.
26 травня 2014 року колишній голова Рівенської обласної державної адміністрації видав розпорядження, яким надав в оренду ділянку під забудову ТОВ «Енергетична компанія „Случ”» терміном на 49 років.
Будівництво ще не розпочали, проте дозвільні документи інвестор вже оформив. От тільки екологи та громадські активісти стверджують, що вони сфальшовані.Голова Рівненської облради Михайло Кирилловхоче перевірити законність вказаного розпорядження, в зв’язку з чим звернувся до обласної державної адміністрації з проханням надати копії усіх погоджувальних документів, на підставі яких було надано дозвіл на розробку землеустрою і був погоджений сам проект.
Територія, яка підпадає під забудову відома в Україні як «Надслучанська Швейцарія» і славиться своїми унікальними мінігірськими ландшафтами, а також є ареалом існування багатьох рідкісних рослинних угруповань.
У Надслучанському РЛП велику площу займають соснові та сосново-дубові ліси, звичайно з домішкою берези. В трав’яному покриві переважають чорниці та зелені мохи.
Тут наявні декілька рідкісних видів, занесених до Червоної книги України: плаун колючий, осока повисла, хвощ рябий, смілка литовська.
Порівняно невеликі площі на території парку займають болота різних розмірів та типів. Тут ростуть рідкісні та реліктові види – верба чорнична, суничник бульбастий, росичка середня та ін.
У зоні негативного впливу планованої гідроелектростанції розташована низка об’єктів природно-заповідного фонду України. Це регіональний ландшафтний парк «Надслучанський», ландшафтний заказник місцевого значення «Соколині гори», геологічний заказник місцевого значення «Маренинсько-Устянські граніти». Крім того, у зону потенційного впливу запланованого об’єкта можуть потрапити лісовий заказник місцевого значення «Білчаківський» і гідрологіна пам’ятка природи місцевого значення «Білчаківське джерело».
Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги проаналізували Експертний звіт щодо розгляду проектної документації по техніко-економічному обґрунтуванню будівництва малої ГЕС, і висловлюють наступні зауваження:
- екологічний ризик авторами Звіту оцінюється лише в контексті можливої аварії на гідроспоруді, тоді як більшість екологічних та соціально-економічних проблем, що супроводжують гідротехнічне будівництво, не мають стосунку до аварійних режимів. Вони є наслідками будівництва і експлуатації гідроспоруд в проектних режимах;
- у Звіті немає посилання на відповідність нового гідротехнічного будівництва при спорудженні малої ГЕС вимогам чинних ДБН В.2.4-3:2010;
Регіональний ландшафтний парк «Надслучанський»
- у Звіті відсутня інформація про те, чи будуть проводитися роботи безпосередньо в руслі і на берегах ріки в межах заказника при спорудженні малої ГЕС і як це може вплинути на статус відповідних територій. Так, згідно з ДБН В.2.4-3:2010:
1.2.6 У проектах підпірних гідротехнічних споруд повинні передбачатися заходи щодо:
- Підготовки ложа водоймищ, вилучення із зони затоплення деревинної рослинності і торф’яних відкладень, недопущення погіршення якості води;
- Ліквідація можливих джерел забруднення водного середовища, небезпечних для людини, тваринного та рослинного світу;
- Вилучення та утилізація плаваючого сміття.
- у Звіті відсутня інформація про проведення/не проведення таких робіт. При цьому, якщо такі роботи на території заказника«Соколині гори» будуть проводитися, то має бути дана відповідь про те, як ці роботи будуть співвідноситися зі статусом заповідної території. Якщо такі роботи не проводитимуться, то у Звіті має бути відповідь про те, як це буде співвідноситися з вимогами чинного ДБН В.2.4-3:2010;
- у Звіті немає інформації, яка дозволяла б оцінити зміни природних умов у зв’язку з новим гідротехнічним будівництвом.
Загальний перелік вимог, що стосуються прогнозування змін природних умов формулюється в ДБН В.2.4-3:2010 наступним чином:
1.2.8 Для виконання вимог 1.2.4 при проектуванні гідротехнічних споруд необхідно робити оцінку і прогнозування:
- зміни геологічних і гідрогеологічних умов - рівневого режиму, умов живлення, забруднення підземних вод, особливо мінералізованих, засолення ґрунтів;
- фільтраційних втрат води з водоймищ через дно і береги;
- змін природного стану в результаті створення водоймищ;
- зміни ходу руслового процесу, трансформації русла нижніх б'єфів, замулення водоймищ і переробки берегів;
- змін термічного і льодового режимів у б'єфах, гідроакумулюючих басейнах (ГАЕС), гідроелектростанціях, у тому числі утворення протяжних полинів, посилення заторно-зажорних явищ;
- зміни ландшафту району будівництва і його відновлення;
- впливу змін руслового, гідравлічного, термічного і льодового режимів водотоків і водоймищ на умови нересту і відтворення риб, гніздування птахів, середовища перебування тварин тощо;
- впливу мікрокліматичних змін у районі створення водоймищ і нижнього б'єфу гідровузла - температурного режиму і вологості повітря, кількості і режиму вітрів і опадів - на інженерно-геологічні процеси і властивості ґрунтів основ, а також на об'єкти інфраструктури і природне середовище.
Більшість з цих змін є неминучими при новому гідротехнічному будівництві і вони можуть мати суттєві негативні наслідки як для довкілля, так і населення при спорудженні малої ГЕС у вказаному створі.
Слід зазначити, що отримані вигоди від будівництва малої ГЕС не зможуть перекрити і невеликої частини всіх негативних наслідків – екологічних і соціальних. Вони взагалі будуть непомітні на фоні отриманого негативу.
Всеукраїнська екологічна ліга виступає категорично проти будівництва малої ГЕС на річці Случ, оскільки спорудження такого потужного промислового об’єкту на заповідній території призведе до незворотної деградації природного середовища та зменшення біорізноманіття.
Проблемою будівництва міні-ГЕС на вказаній заповідній території опікується один з найвидатніших українських науковців – член-кореспондент Національної академії наук України, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділом геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г Холодного НАН України Яків Дідух. Він стверджує, що спорудження гідроелектростанції призведе до знищення популяцій рідкісних видів та угруповань. Разом з тим, затоплення території спричинить евтрофікацію («цвітіння») води і порушить не лише режим річки, а й функціонування екосистем долини в цілому.
Відповідь Мінприроди України щодо розгляду ТЕО будівництва малої ГЕС на р.Случ
Громадська приймальня
Актуально!
Інфографіка
