Понеділок 15 лип. 2024

1. Які проводилися перевірки того, як маркуються товари харчової промисловості в 2009 році (відповідно до законодавства), що такі перевірки показали?

2. Наскільки збільшилася чисельність компаній, які таки маркують товари, починаючи з того часу як вперше поставили вимогу маркувати товари?
3. Які взагалі органи мають право контролювати наявність маркування товарів харчової промисловості відповідно до закону?
4. Які з виробників з готовністю відгукнулися на вимогу маркувати продукцію?
5. ГМО у дитячому харчуванні. Про це неодноразово говорилося, але все ж товари не маркуються, яких виробник в слід уникати? Чи є щось типу "чорного списку".

Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги в результаті перевірок продуктів на вміст ГМО неодноразово переконувалися, що в Україні є сировина та продукти, які у своєму складі мають генетично модифіковані організми.

Нинішня криза має стати поштовхом для екологізації української економіки або, правильніше сказати – переходу України до збалансованого (сталого) розвитку. Ми повинні дати нашій природі, яка існувала задовго до нас, можливість самовідновлюватися і лише тоді матимемо перспективи до подальшого існування. Зокрема, це стосується використання енергетичних ресурсів. Викопні види палива, як виявилося, дуже обмежені і вже наступні покоління відчують їх нестачу. Виникає запитання: чому ми, на словах турбуючись про нащадків, так безжально нищимо їх майбутнє.
Ще видатний російський хімік Дмитро Менделєєв з обуренням говорив: «Нафта – не паливо, топити печі можна й асигнаціями»! Нині провідні країни світу, розуміючи цінність газу й нафти як сировини для хімічної промисловості, намагаються максимально зменшити їх частку у своєму енергобалансі.

Проблема побутових відходів стає однією з найбільш актуальних для України. Щороку кожен середньостатистичний українець відправляє на смітники 220–250 кг відходів, а мешканці великих міст взагалі «продукують» 330–380 кілограмів сміття на рік. Найгірше, що обсяги вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) щороку зростають. У 2006–2008 роках сміттєвий вал досяг 50 млн. кубометрів, або 12,5 млн. тон і відтоді міцно закріпився на завойованих позиціях.
В останні десятиріччя серйозною проблемою стали полімерні відходи. Поліетиленові пляшки, целофанові пакети, полімерні коробки мільйонами тон викинуті в навколишнє середовище, загрожують справжньою катастрофою, засмічуючи, ріки й озера, узбіччя доріг, околиці міст і сіл, околиці житлових районів. Для багатьох міст України це стало значною екологічною проблемою.

Вода – найцінніший природний ресурс.
Загальні запаси води на земній кулі становлять близько 1390 млн км3, з них 96,4 % – води морські. Спеціалісти вважають, що води, придатної для споживання, на планеті існує близько 2% від загальної кількості, з яких 80% – це та, що є в льодовому покриві Землі, а питна вода озер, струмків і річок становить менше 0,001% загального водозапасу планети. За словами Генсека ООН Пан Гі Муна, використання водних джерел нині вже перебуває на небезпечній межі, а економічна спрага ще зростатиме.

- Чим шкідливий сміттєпереробний завод? Які можуть бути наслідки його роботи для довкілля, для людського організму? Чи будують такі підприємства у європейських країнах? Якщо «ні», то якими документами регламентується заборона на спалювання сміття? Яка альтернатива сміттєспалювальному заводу, адже ТПВ усе таки треба кудись дівати? Хто у нас має право робити екологічну експертизу подібного проекту? Як саме вона робиться? Наскільки вагомими можуть бути її результати для чиновників?

Всеукраїнська екологічна ліга вже багато років намагається спонукати владу до відмови від застарілих технологій утилізації твердих побутових відходів. Складування ТПВ на полігонах чи їх спалення у печах сміттєспалювального заводу, чи то на ТЕЦ – це технології минулого століття і вони не мають перспективи у 21 столітті.

Ми потопаємо у власному смітті.

Проблема побутових відходів стає однією з найбільш актуальних для України. Щороку кожен середньостатистичний українець відправляє на смітники 220–250 кг відходів, а мешканці великих міст взагалі «продукують» 330–380 кілограмів сміття на рік. Найгірше, що обсяги вивезення твердих побутових відходів (ТПВ) щороку зростають. У 2006–2008 роках сміттєвий вал досяг 50 млн. кубометрів, або 12,5 млн. тон і відтоді міцно закріпився на завойованих позиціях.

В цілому Ви правильно подали перелік найбільш небезпечних об'єктів Києва, де використовуються такі речовини як хлор та аміак. До цього переліку можна було б додати колишній завод хімікатів „Радикал", на якому раніше вироблялися хлор та хлоромісткі сполуки. Нині головною проблемою на підприємстві та прилеглих до нього міських територіях є забруднені ґрунти та приміщення. Саме з цієї точки зору серед небезпечних об'єктів можна назвати склади аміачних добрив навколо столиці. Їх неправильне зберігання й використання призводить до повної деградації ґрунту і забруднення водойм, зокрема й підземних джерел. Втрати через перманентне забруднення довкілля нині значно болючіші для людства ніж окремі, навіть значні аварії. Однак, не доведи Господи.

Підтоплення, за динамікою розвитку та територіальним поширенням, є найбільш переважаючим серед екзогенних геологічних процесів для України. Це комплексний процес, що характерний переважно для господарсько освоєних територій. Внаслідок порушення водного режиму і балансу територій відбувається підвищення рівня підземних вод. Підтоплення спричинює несприятливі зміни геологічного середовища та активізацію небезпечних геологічних процесів. Зокрема, через підтоплення погіршується якість ґрунтів, відбувається заболочування територій, забруднення поверхневих і підземних вод.

Надворі осінь і ми знову змушені жити під їжучою димовою завісою. Як правило, траву та листя у сільській місцевості палять несвідомі діти, або дорослі громадяни. Однак, останніми роками цілеспрямовані пали здійснюються працівниками певних служб з метою, так би мовити, економії часу і трудових ресурсів. Найчастіше це відбувається у придорожніх смугах та на полях, а у містах, за спостереженнями активістів Всеукраїнської екологічної ліги, у більшості випадків сухе листя спалюють працівники житлово-експлуатаційних служб. Часом, неприбрані вчасно купи, підпалює байдикуюча молодь. Як правило це робиться під покровом темряви, бо палії прекрасно розуміють, що і мешканці, і закон такі їх дії не схвалять.

1. За останні 70 – 80 років людство створило величезну кількість органічних сполук, які не притаманні природі, але постійно впливають на живі організми. Особливо небезпечними середних є стійкі органічні забруднювачі, до яких відносяться зокрема, й пестициди. Їх небезпека полягає в тому, що ці речовини надзвичайно токсичні і здатні накопичуватися в тканинах живих організмів. Слід зазначити, що нині вони стали однією з найгостріших проблем для людства, оскільки мають властивість тривалий час зберігатися в навколишньому середовищі. Ці отруйні речовини вкрай повільно руйнуються під впливом природних факторів і переносяться на значні відстані, а деякі з них виявлені навіть в організмі Антарктичних мешканців.

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи