Всеукраїнська екологічна ліга проводить громадську природоохоронну кампанію «Пестициди: зменшення ризиків».
Україна завжди була країною з розвинутим сільським господарством. Це передбачало централізоване постачання значних обсягів добрив та пестицидів в український аграрний сектор.
Більш 20 років серед пестицидів, які використовувались в Україні, перевага надавалась тим, що мали в своєму складі найбільш стійкі для довкілля компонента (наприклад, ДДТ та гама-гексан). Вони найбільш ефективно впливали на підвищення врожаїв, але в той же час були надзвичайно небезпечні для людини та навколишнього середовища. Сьогодні більшість пестицидів цього типу заборонені, та при сучасній техніці сівозміни потреба в хімікатах зменшилася.
Заборонені пестициди, разом з непридатними до використання почали у великій кількості накопичуватись на складах. Ці отрутохімікати зберігаються по всій країні з середини 60-х років. Реальні обсяги накопичених пестицидів дуже важко підрахувати.
Непридатні або заборонені пестициди та інші отрутохімікати, які використовуються в сільському господарстві є небезпечними для здоров'я населення і загрожують довкіллю, перш за все тому, що умови їх зберігання, найчастіше, не відповідають існуючим стандартам. Незадовільні умови зберігання призводять до того, що токсичні пестициди потрапляють до навколишнього середовища, в тому числі до водних джерел і повітря, в результаті чого виникає ризик отруєння для людей і тварин.
Для захисту від цих небезпечних речовин потрібно вжити негайних заходів. Пестициди повинні зберігатися в спеціальних безпечних складських приміщеннях, де систематично проводиться екологічний контроль.
В загальному розумінні пестициди – це хімічні сполуки різних класів. Пестициди використовуються в сільському господарстві для захисту рослин від шкідливих організмів та хвороб. Пестициди розділені на групи в залежності від того, на які організми вони впливають: гербіциди використовуються для боротьби з бур'яном, бактерициди – проти бактерій, фунгіциди – проти паразитичних грибків.
Майже всі пестициди біологічно активні та токсичні для людей і тварин. Різні групи пестицидів діють швидко та ефективно, однак при встановленні надмірних норм, вжиті людиною дози токсичних речовин можуть викликати паталогічні зміни в організмі.
Якщо люди отримують надмірні дози пестицидів, вони хворіють. Наслідки інтоксикації пестицидами дуже різняться, починаючи з запаморочення, лихоманки, двоїння в очах, конвульсій, утруднення дихання і закінчуючи захворюванням на рак та смертю.
Деякі пестициди належать до групи, що складається з дванадцяти так званих стійких органічних забруднювачів. Для вирішення проблеми СОЗ у травні 2001 року в Стокгольмі була прийнята Конвенція про стійкі органічні забруднювачі (Стокгольмська Конвенція). Серед інших країн Конвенцію підписала і Україна.
Виконання Конвенції передбачає розробку плану дій та національної стратегії щодо зменшення або ліквідації СОЗ, а також сприяння, для досягнення цієї цілі, впровадженню найкращих наявних методів у сфері охорони довкілля.
Відповідно до Стокгольмської Конвенції СОЗ мають розглядатися як небезпечні відходи, отже їх треба збирати, транспортувати та зберігати на складах, дотримуючись правил захисту навколишнього середовища, чи, інакше кажучи, безпечно для довкілля. З часом СОЗ мають бути знищені або знешкоджені.
Значна частина пестицидів зберігається у складських приміщеннях аграрних господарств, які не пристосовані для цих цілей. Такі склади являють собою пряму загрозу для довкілля, тварин та здоров'я людей через можливе проникнення токсичних речовин у ґрунтові води та наземні джерела, перенесення їх повітрям або в процесі діяльності людини.
Загроза не обмежується тим, що пестициди, складовані у неприйнятних умовах, попадають у навколишнє середовище. Часто трапляється, що змінюється власник складу (і не один раз), документація щодо складованих пестицидів зникає, після чого неможливо встановити які саме отрутохімікати зберігаються. Крім цього, довгострокове зберігання хімікатів може призвести до хімічних реакцій та утворення нових сполук з невідомими властивостями.
При практичному поводженні з більшістю відомих пестицидів необхідно дотримуватись спеціальних запобіжних заходів. Зокрема, добре захищеним від прямого контакту, має бути персонал, який безпосередньо працює з пестицидами. Треба бути впевненим, що люди не вдихають пестициди і не торкаються їх, тому для такої роботи необхідне спеціальне обладнання та захисний одяг, включаючи костюми, рукавиці, взуття, маски з фільтрами, а при необхідності з подачею повітря, захисні окуляри.
Найбільш розповсюдженою помилкою при роботі з пестицидами є те, що небезпека не сприймається серйозно, пестициди складують в місцях, де їх можуть знайти діти та свійські тварини, не використовується належне захисне обладнання, люди їдять та палять під час роботи з пестицидами, не дотримуючись санітарно-гігієнічних правил.
Проблема накопичених непридатних пестицидів існує в багатьох країнах світу. Сьогодні найбільш розповсюдженими методами знешкодження та знищення пестицидів є термічний, хімічний, електрохімічний та біологічний, а також захоронення або безпечне зберігання. Деякі з цих методів не є оптимальними.
Найкращим довгостроковим рішенням проблеми непридатних пестицидів є їх знищення.
Небайдужі громадяни, громадські організації та засоби масової інформації зацікавлені у відстеженні прогресу кожної області у вищеописаній діяльності і можуть відстоювати своє право отримувати інформацію щодо планів та дій.