Четвер 29 лип. 2021

Ветування закону агрохімікати 1Всеукраїнська екологічна ліга надіслала звернення Президенту України щодо застосування права вето до Закону України «Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України», направленого на підпис Президенту України.

ВЕЛ застерігає, що у разі запровадження таких змін, територія України може стати базою для проведення досліджень та випробувань, створених за кордоном і незареєстрованих ніде пестицидів невідомої якості, що може мати негативний вплив на довкілля та здоров’я людей.

Положення, ухваленого Верховною Радою України Закону, суперечить статтям 16 та 50 Конституції України, де гарантується забезпечення в Україні екологічної безпеки, підтримання екологічної рівноваги на її території, збереження генофонду Українського народу та право кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Ветування закону агрохімікати 4Виключення положення про те, що обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються, із статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» не відповідає п. 8 преамбули Регламенту ЄС 1107/2009, де передбачено, що «повинно бути забезпечено найвищий рівень захисту людського та тваринного здоров’я, та довкілля, та в той же час захист конкуренції сільського господарства ЄС».

За зверненням ВЕЛ депутати Комітету з питань екологічної політики та природокористування надали свої зауваження до законопроекту № 2289 Комітету з питань аграрної та земельної політики. Свої суттєві зауваження до законопроекту №2289 висловило й Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Комітет з питань інтеграції України з ЄС, у своєму рішенні наголосив, що зазначений законопроект не відповідає праву ЄС, Угоді про асоціацію та зобов’язанням України в рамках СОТ.

Використання нових препаратів у країні-члені ЄС можливе тільки після відповідної реєстрації нового препарату в країні-виробнику члені ЄС. А також за наявності окремого дозволу країни на застосування нових препаратів на її території.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначило, що відміна вимоги документального підтвердження державної реєстрації з країни, де пестициди виробляються призведе до зниження рівня захисту людського та тваринного здоров’я, довкілля, а також призведе до втрати державного контролю за незареєстрованими пестицидами, які будуть завозитись в Україну.

ВЕЛ виступає категорично проти набрання чинності зазначеним Законом, з огляду на прямі і реальні ризики для довкілля, здоров’я і життя громадян України.

ВЕЛ звернулося до Президента України з вимогою дати доручення щодо всебічного аналізу ризиків та загроз для людського здоров’я, збереження біорізноманіття, а також безпечного довкілля у разі набрання чинності зазначеним Законом, а також згідно ст. 94 та 106 Конституції України застосувати право вето до направленого на підпис Президенту України Закону України «Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України».

30 червня 2021 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому проект Закону України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України» (реєстр. № 2289 від 18.10.2019).

16 липня 2021 року зазначений Закон направлено на підпис Президента України.

Ветування закону агрохімікати 1Всеукраїнська екологічна ліга надіслала звернення Президенту України щодо застосування права вето до Закону України «Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України», направленого на підпис Президенту України.

ВЕЛ застерігає, що у разі запровадження таких змін, територія України може стати базою для проведення досліджень та випробувань, створених за кордоном і незареєстрованих ніде пестицидів невідомої якості, що може мати негативний вплив на довкілля та здоров’я людей.

Положення, ухваленого Верховною Радою України Закону, суперечить статтям 16 та 50 Конституції України, де гарантується забезпечення в Україні екологічної безпеки, підтримання екологічної рівноваги на її території, збереження генофонду Українського народу та право кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля.

Ветування закону агрохімікати 4Виключення положення про те, що обов’язковою умовою завезення та застосування незареєстрованих в Україні пестицидів є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються, із статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» не відповідає п. 8 преамбули Регламенту ЄС 1107/2009, де передбачено, що «повинно бути забезпечено найвищий рівень захисту людського та тваринного здоров’я, та довкілля, та в той же час захист конкуренції сільського господарства ЄС».

За зверненням ВЕЛ депутати Комітету з питань екологічної політики та природокористування надали свої зауваження до законопроекту № 2289 Комітету з питань аграрної та земельної політики. Свої суттєві зауваження до законопроекту №2289 висловило й Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Комітет з питань інтеграції України з ЄС, у своєму рішенні наголосив, що зазначений законопроект не відповідає праву ЄС, Угоді про асоціацію та зобов’язанням України в рамках СОТ.

Використання нових препаратів у країні-члені ЄС можливе тільки після відповідної реєстрації нового препарату в країні-виробнику члені ЄС. А також за наявності окремого дозволу країни на застосування нових препаратів на її території.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначило, що відміна вимоги документального підтвердження державної реєстрації з країни, де пестициди виробляються призведе до зниження рівня захисту людського та тваринного здоров’я, довкілля, а також призведе до втрати державного контролю за незареєстрованими пестицидами, які будуть завозитись в Україну.

ВЕЛ виступає категорично проти набрання чинності зазначеним Законом, з огляду на прямі і реальні ризики для довкілля, здоров’я і життя громадян України.

ВЕЛ звернулося до Президента України з вимогою дати доручення щодо всебічного аналізу ризиків та загроз для людського здоров’я, збереження біорізноманіття, а також безпечного довкілля у разі набрання чинності зазначеним Законом, а також згідно ст. 94 та 106 Конституції України застосувати право вето до направленого на підпис Президенту України Закону України «Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України».

30 червня 2021 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому проект Закону України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію України» (реєстр. № 2289 від 18.10.2019).

16 липня 2021 року зазначений Закон направлено на підпис Президента України.

20 липня на підприємстві відбулась позаштатна ситуація – розгерметизація трубопроводу в цеху виробництва азотної кислоти. В результаті надзвичайної ситуації відбувся разовий викид нітрозних газів в атмосферне повітря та утворилася руда хмара. «Рівнеазот» - одне з найбільших хімічних підприємств України та знаходиться у селі Городок за 10 кілометрів від міста Рівне. З 2011 року ПАТ «Рівнеазот» увійшов до холдингу OSTCHEM, який об’єднує підприємства азотної хімії Group DF– ПрАТ «Азот» (Черкаси, Україна), ПрАТ Концерн «СТИРОЛ» (Горлівка, Україна), ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (Сєвєродонецьк, Україна). Засновником та власником Group DF є Дмитро Фірташ.

а 2Минулого року на «Рівнеазот» було збільшено виробництво мінеральних добрив на 3,9% - до 1,81 млн т., технічного аміаку на 22,9% - до 379,438 тис. тонн, аміаку водного технічного - на 26,6%, до 47,165 тис. тонн, аміачної селітри (у вигляді плаву) - в 1,8 разу, до 7,418 тис. тонн. Водночас, виробництво аміачної селітри скоротилося на 2,6% - до 567,615 тис. тонн, неконцентрованої азотної кислоти - на 2,5%, до 588,9 тис. тонн, вапняно-аміачної селітри (ІАС) - на 3,4%, до 214,7 тис. тонн, азоту рідкого - на 2,1%, до 145,2 тонн.

В Україні вже відбувалися подібні аварії. Так 26 травня 2013 року внаслідок аварійного викиду аміаку на заводі хімічного концерну «Стирол» у Горлівці Донецької області загинули 5 людей та десятки постраждали внаслідок викиду у довкілля значної кількості отруйних газів. Офіційна інформація в найперші години не надавалась. Через рік після аварії, коли почались бойові дії на Донбасі, завод офіційно припинив роботу та завив про очистку цехів від аміаку. На сьогоднішній день українські та міжнародні експерти не мають доступу до даного об’єкту, тому інформація про сучасний екологічний стан «Стиролу» відсутня. Загалом, оксиди азоу зазвичай присутні в забрудненому міському повітрі. Вони сприяють утворенню парникового ефекту і можуть подразнювати дихальну систему. При взаємодії з вихлопними газами, утворюють смог і особливо небезпечні для людей з респіраторними захворюваннями. Кислотні дощі викликають «вимирання лісів».

а 3

Як зауважує голова Всеукраїнської екологічної ліги, Тетяна Тимочко, стосовно кольорової хмари над «Рівнеазот»: «Коли спостерігається дим помаранчевого кольору, що переходить у яскраво коричневий, — це дуже висока концентрація азотної кислоти, понад 95%. Можуть бути середньої важкості наслідки, коли людина починає кашляти й у неї першить у горлі, та слизова оболонка очей пошкоджена. А можуть бути дуже серйозні наслідки — це задуха та пошкодження легеневих тканин». Експерти ВЕЛ загострюють увагу на тому, що вибух на виробництві стався під час окислення аміаку азотною кислотою, і спочатку там утворюється NO, потім NO2, потім NO3. Жовто-помаранчева хмара може утворитися внаслідок викиду NO чи NO2. NO3 теж може мати жовтий колір. Головним ризиком від подібної катастрофи є випадіння небезпечних кислотний дощів. Нітрозні гази можуть викликати опіки рослин при окисленні азотної кислоти. Потрапляючи на ґрунт у великих дозах, вони можуть сприяти накопиченню нітратів у продукції рослинного походження. Їх велика кількість також може викликати канцерогенні захворювання. Всеукраїнська екологічна ліга вимагає від урядових структур рішучих дій щодо запровадження жорсткого контролю та моніторингу за діяльністю підприємств з виробництва і обробки небезпечних хімічних речовин, що є джерелами виникнення еколого-техногенного ризику, а аварійні ситуації на них створюють небезпеки для довкілля, здоров’я та життя людей. Також, важливо налагодити систему оповіщення населення та впровадити інструкції для дій у разі виникнення подібних аварій.а 2

а 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

а 7

 

В Малині (Житомирська область) відбулась міжнародна науково-практична конференція, присвячена 175-річчю з дня народження Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая – визначного вченого-енциклопедиста і мандрівника, дослідника аборигенів Нової Гвінеї, Мікронезії, Малакки, Філіппін, видатного українця, автора більш як 160 наукових праць. Конференція проведена за ініціативи Малинського фахового коледжу.

Голова Всеукраїнської екологічної ліги, Тетяна Тимочко, взяла участь у роботі наукового зібранні. Виступаючи з привітанням, наголосила на важливості ідей Миклухо-Маклая, щодо рівності усіх рас і націй, їхнього природного права на самовизначення і незалежність. Для України ці ідеї надзвичайно актуальні у зв’язку з російською агресію і захопленням частини нашої території, визначенням меншовартості українців з боку вищого російського керівництва. На особливу увагу заслуговують комплексні наукові дослідження Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая, у яких поєднувалося вивчення природних, культурних, етнографічних, соціально-економічних чинників, які є основою моделі сталого розвитку.

2 22 32 42 52 1

Рід Миклухо-Маклая відомий своїм походженням від козаків Війська Запорозького. Прадід ученого, хорунжий Степан Макуха за героїзм при штурмі Очакова під час російсько-турецької війни був удостоєний дворянського титулу. Майбутній науковець з дитинства вивчав латину, французьку та німецьку мови. Вищу освіту здобував за кордоном: Гайдельберг, Лейпциг, Єн, був асистентом відомого природознавця Ернста Геккеля. Перші спостереження вченого стосувалися зоології, потім – географії, антропології й етнографії. З 1871р., протягом 12 років, досліджував звичаї, мову, особливості культури та антропологію народів Океанії, а саме, корінне населення Південно-Східної Азії, Австралії й Океанії, зокрема, папуасів Нової Гвінеї.

У 1880р. Микола Миклухо-Маклай заснував у Сіднеї австралійську біологічну наукову станцію. Він розробив проект створення на Новій Гвінеї незалежної держави – Папуаського Союзу. Етнограф постійно вів щоденник під час експедицій, зробив величезну кількість малюнків, зібрав унікальні колекції, частина з яких представлена в українських музеях. Він залишив безцінну спадщину наукових праць, серед яких «Антропологічні нотатки про папуасів Берега Маклая в Новій Гвінеї». У Малині, де його родина мала маєток, Микола Миколайович вивчав побут та звичаї поліщуків, антропологічну будову місцевих жителів. Виявляв цікавість до походження древлян та їхньої історії. Також досліджував фауну Криму, Чорного моря. В Лівадії зустрічався з царем Олександром ІІІ, однак підтримки своїм проектам не отримав.

2 72 82 102 9

Вчений обґрунтував біологічну повноцінність людей усіх націй і рас. Наукові праці Миклухо-Маклая та його висловлювання у пресі стали поштовхом до початку міжнародного руху проти політики расизму та колоніалізму у світі. Вчений прагнув припинення работоргівлі серед корінних рас Тихоокеанського регіону, першим спрогнозував крах світової колоніальної системи, склав проект загальної декларації прав людини і висунув ідею створення таких структур, як сучасна Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). У День народження українця Миколи Миклухо-Маклая планета відзначає День етнографа. У 1996 р. ЮНЕСКО назвало українця Громадянином світу.

У Малині ім'я Миклухо-Маклая носить міський парк відпочинку, а також одна із вулиць міста. В Малинському лісотехнічному коледжі в будинку, де жив брат Миколи Миколайовича, діє музей, експонати якого розповідають про життя вченого, його родину та малинський період життя. У 1986 році, до святкування 140-річчя з дня народження вченого, у Малині було відкрито пам'ятник М. М. Миклухо-Маклаю. 2010 року відкрито музей у с. Калитянське Чернігівської області.

Агрохімікати 1Всеукраїнська екологічна ліга виступає категорично проти ухвалення законопроєкту №2289 «Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про пестициди і агрохімікати», за яким транснаціональним хімічним компаніям буде дозволено ввозити на митну територію України незареєстровані у країні їх виробника агрохімікатів, зокрема й пестицидів. 

Сьогодні У Верховній Раді має бути розглянутий у другому читанні цей проєкт закону.

Ми наголошуємо на значних ризиках для українського довкілля та здоров’я людей, що виникнуть у разі прийняття зазначеного законопроекту. Територія України може стати базою для проведення досліджень та випробувань створених за кордоном і незареєстрованих ніде пестицидів невідомої якості, що може призвести до екологічної кризи.

Всеукраїнська екологічна ліга наголошує, що законопроект № 2289 суперечить законодавству ЄС, зокрема Регламенту (ЄС) № 1107/2009 щодо розміщення на ринку засобів захисту рослин.

Агрохімікати 2Законопроєкт суперечить і низці інших регламентів та директив ЄС. Зокрема, Директива 2009/128/ЄC, що встановлює правові основи для діяльності співтовариства з метою досягнення екологічно сталого застосування пестицидів, ставить вимогу забезпечення сприяння проведенню Співтовариством політики високого рівня захисту навколишнього середовища відповідно до принципу сталого розвитку, закріпленого у статті 37 Хартії ЄС (п.23). Про необхідність реєстрації забруднювачів, що базується на загальних обов'язкових правилах, йдеться у ст. 11 Директиви 2000/60/EC.

Якщо депутати дозволять ввозити на нашу територію агрохімії не зареєстрованої у країні-виробнику, то згідно Роттердамської конвенції, відповідальність за використання заборонених речовин буде покладатися на державу Україну. Водночас, нині така відповідальність згідно ст. 11, 12 покладається на Сторону, яка експортує хімічні речовини. Ті ж принципи закладені і у Стокгольмській конвенції.

Всеукраїнська екологічна ліга закликає народних депутатів не голосувати за ухвалення законопроєкту №2289.

Без пакетів 3Забруднення пластиком - це глобальна катастрофа, і, на жаль, це техногенна катастрофа. У світовому масштабі, відповідно до даних ООН, у світі щороку споживається 5 трильйонів пакетів, з них переробляють лише 1-3%.

При цьому щорічно до океану потрапляє 8 мільйонів тонн пластикової тари, в тому числі, й пакетів.

Пластикові відходи щорічно призводять до загибелі 100 тисяч морських мешканців. Перші частинки полімерів дослідники почали витягати зі шлунків птахів ще в 1966 році — за цей час виробництво пластику зросло приблизно в 20 разів.

Без пакетів 5Пандемія COVID-19 серйозно поглибила проблему пластикових відходів. У лютому 2021 року група міжнародних вчених підрахувала, що в епоху коронавірусу по всьому світу щодня викидають 3,4 мільйона одноразових масок, що призводить до утворення понад 1,6 млн тонн пластикових відходів на добу.

Ще у 2012 р. експерти ВЕЛ розробили та внесли на розгляд парламенту декілька важливих законопроектів, один з яких – «Про обмеження виробництва, використання, ввезення та розповсюдження в Україні полімерних пакувальних пакетів довготривалого розкладу».

Без пакетів 1Потреба у законопроектах була зумовлена ситуацією, яка склалася сьогодні в Україні щодо забруднення довкілля. Полімерні пакети становлять близько 9% усіх відходів, які утворює людство, їхнє розкладання супроводжується вивільненням токсичних речовин. 

Три скликання депутатів цю пропозицію ігнорували. І ось, нарешті, 1 червня 2021 р. рішення прийняте – Верховна Рада України ухвалила закон «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України». Нинішній варіант закону не враховує багатьох норм, що вже діють у європейських країнах, однак ВЕЛ вітає цей крок і буде готувати нові пропозиції для обмеження одноразового пластику на території України. 

Без пакетів 2Законодавці заборонили розповсюдження надтонких та тонких пластикових пакетів, оксорозкладних пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг. Законом також заборонено безоплатне розповсюдження пластикових пакетів. Водночас, заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети, що відповідають європейським стандартам. Обіг надтонких пластикових пакетів, які призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м'яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка, Закон не обмежує.

Закон набуде чинності 1 січня 2022 року, а вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, крім окремих його положень.

Пластиковий пакет 1Всеукраїнська екологічна ліга вперше внесла пропозицію щодо обмеження обігу пластикових пакетів ще 10 років тому. Три скликання депутатів цю пропозицію ігнорували. І ось, нарешті, рішення прийняте. Нинішній варіант закону не враховує багатьох норм, що вже діють у європейських країнах, однак ВЕЛ вітає цей крок і буде готувати нові пропозиції для обмеження одноразового пластику на території України.

Таке рішення підтримали 297 народних депутатів – представники усіх парламентських фракцій і груп, окрім «Опозиційної платформи «За жизнь». «ОПЗЖ» повним складом голосувала проти.

«Закон спрямований на зменшення обсягу використання в Україні пластикових пакетів, обмеження їх розповсюдження з метою поліпшення стану навколишнього природного середовища та благоустрою територій», – йдеться в пояснювальній записці.

Обмеження пластикових пакетівЗаконодавці заборонили розповсюдження надтонких та тонких пластикових пакетів, оксорозкладних пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг. Законом також заборонено безоплатне розповсюдження пластикових пакетів. Водночас, заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети, що відповідають європейським стандартам. Обіг надтонких пластикових пакетів, які призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м'яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка, Закон не обмежує.

Пластикові пакети, що не відповідають встановленим цим Законом вимогам, мають бути вилучені з обігу. Передбачено штрафи за використання заборонених видів пластикових пакетів. Зокрема, за їх розповсюдження накладатиметься штраф у розмірі від 1700 до 3400 гривень, а за повторне вчинення такого самого порушення протягом трьох років – у розмірі від 17000 до 34000.

Закон набуде чинності 1 січня 2022 року, а вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, крім окремих його положень.

Пластиковий пакет 1Всеукраїнська екологічна ліга вперше внесла пропозицію щодо обмеження обігу пластикових пакетів ще 10 років тому. Три скликання депутатів цю пропозицію ігнорували. І ось, нарешті, рішення прийняте. Нинішній варіант закону не враховує багатьох норм, що вже діють у європейських країнах, однак ВЕЛ вітає цей крок і буде готувати нові пропозиції для обмеження одноразового пластику на території України.

Таке рішення підтримали 297 народних депутатів – представники усіх парламентських фракцій і груп, окрім «Опозиційної платформи «За жизнь». «ОПЗЖ» повним складом голосувала проти.

«Закон спрямований на зменшення обсягу використання в Україні пластикових пакетів, обмеження їх розповсюдження з метою поліпшення стану навколишнього природного середовища та благоустрою територій», – йдеться в пояснювальній записці.

Обмеження пластикових пакетівЗаконодавці заборонили розповсюдження надтонких та тонких пластикових пакетів, оксорозкладних пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, громадського харчування та надання послуг. Законом також заборонено безоплатне розповсюдження пластикових пакетів. Водночас, заборона не поширюється на біорозкладні пластикові пакети, що відповідають європейським стандартам. Обіг надтонких пластикових пакетів, які призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м'яса та продуктів із них, сипучих продуктів, льоду та розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первинна упаковка, Закон не обмежує.

Пластикові пакети, що не відповідають встановленим цим Законом вимогам, мають бути вилучені з обігу. Передбачено штрафи за використання заборонених видів пластикових пакетів. Зокрема, за їх розповсюдження накладатиметься штраф у розмірі від 1700 до 3400 гривень, а за повторне вчинення такого самого порушення протягом трьох років – у розмірі від 17000 до 34000.

Закон набуде чинності 1 січня 2022 року, а вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, крім окремих його положень.

Тропіч ліс 4У всьому світі, починаючи з 2017 року, щорічно відзначають Всесвітній день тропічного лісу. Це свято засноване екологічною організацією Rainforest Partnership (Партнерство тропічних лісів). 

Девіз Всесвітнього дня тропічного лісу – «Тому, що світ не може чекати!».

Головна мета Всесвітнього дня тропічного лісу – підвищення обізнаності та заохочення дій по захисту тропічних лісів світу. 

Близько половини всіх лісів на нашій планеті припадає на тропічні ліси, які ростуть в Африці, Південно-Східній Азії, Південній і Центральній Америці. Також тропічний ліс зустрічається на Гаваях, островах Тихого океану і Карибського басейну.

Тропіч ліс 1Тропічні ліси поглинають вуглекислий газ, стабілізують кліматичні умови і є джерелом прісної води. Незважаючи на те, що екосистема тропічного лісу займає менше двох відсотків поверхні Землі, тут зустрічаються від 50 до 70 відсотків видів рослин і тварин нашої планети. Однозначно, тропічні ліси життєво важливі для життя на планеті.

Тропіч ліс 2У більшості країн, де ростуть тропічні ліси, незаконні рубки є звичайним явищем і серйозною проблемою. Економічні втрати досягають мільярдів доларів, а екологічний і соціальний збиток незліченний. Сумним наслідком вирубування тропічних лісів є збезлісення і глибокі екологічні зміни. В результаті браконьєрського вирубування мільйони видів тварин і рослин втрачають середовище проживання і, як наслідок, зникають.

Вирубка тропічних лісів призводить до утворення парникового ефекту і, згодом, до глобального потепління. У тропічних лісах також міститься величезна кількість води.

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи