Вівторок 19 бер. 2024
Співпраця із засобами масової інформації

Найпростіший вид співпраці – періодичне забезпечення репортерів інформацією. Для цього журналіста, який веде тему охорони, ви маєте знати особисто. Перед тим, як підготувати для нього інформацію, потрібно з'ясувати, чи зацікавить вона його. Журналісти працюють в певних рамках, у них не завжди є час чекати на інформацію. Повідомлення має бути не застарілим, цікавим, точним, корисним для навколишнього середовища.

Зустрічайтеся з репортерами з власної ініціативи для повідомлення цікавих екологічних фактів. Зустрічі ці мають бути короткими та діловими. Якщо вашою інформацією зацікавилося багато видань, не відмовляйте їм, однак запитуйте у журналістів, коли повідомлення буде оприлюднене.

Будьте з журналістами витриманими, не здіймайте галасу, якщо хтось із них неправильно передав вашу інформацію. Це може статися і не з вини репортера, якщо спотворено факти, запропонуйте йому ваш план виправлення помилок. Якщо ж ви впевнені, що репортер свідомо займається дезинформацією, зустріньтесь з його керівництвом, але будьте обережними та ввічливими.

Намагайтеся бути у дружніх стосунках з журналістами, вибачайте їм деякі неточності і помилки. Кличте їх на мітинги, зустрічі та конференції, запрошуйте на каву, у дружній розмові завжди краще планувати спільну роботу.

Працюючи з журналістами радіо і телеканалів, обов'язково пам'ятайте про їх аудиторію. Добре знаючи аудиторію, ви краще зможете планувати подачу вашого матеріалу. Велику за обсягом аналітичну інформацію краще подавати до газет чи журналів. Теле- чи радіоновини візьмуть із неї лише найцікавіше.

Журналісти майже завжди в цейтноті, а тому не мають великого бажання відвідувати конференції, особливо, якщо тема не дуже їх зацікавила. Потурбуйтесь про умови роботи преси, забезпечте доступність інформації. В інформаційні матеріали може увійти короткий огляд еконовин, план конференції, дані про їх організаторів та головних виступаючих, головні тези виступів, заяв, фотографії. Підготуйте прес-реліз з коротким звітом про конференцію. Розішліть його у засоби масової інформації, які не прислали на конференцію своїх представників. Інколи для привернення уваги преси до екологічної акції можна запрошувати знаменитостей. Але пам'ятайте, що й вони потребують великої уваги.

Якщо незнайомий репортер запропонував вам дати інтерв'ю, не відмовляйтесь. На питання відповідайте коротко, правдиво, по суті. Якщо ж ви не готові одразу до розмови, домовтеся про зустріч. Намагайтеся відповідати образно, яскраво, доступно, з відповідей має бути зрозумілою ваша позиція.

Пам'ятайте, що кожен кореспондент має свою направленість роботи. Деякі з них займаються лише оперативною інформацією, з іншими можна готувати серйозні матеріали, що потребують осмислення. Працюючим у сфері екології бажано надавати телефони експертів-екологів. Запрошуйте журналістів в рейди, експедиції, на перевірки. Не біда, якщо журналіст не є компетентним у питаннях охорони природи, допоможіть йому.

Існує багато способів привернути увагу журналістів до природоохоронних проблем. Ось кілька з них.

Конкурси преси. Їх можна проводити щорічно. Попередньо повідомити редакції про час, умови та нагороди: для переможців – премії, для учасників – пам’ятні подарунки. До складу журі мають увійти компетентні представники преси та природоохоронних організацій. Встановіть якомога більше номінацій – за кращу сенсаційну статтю, науково-популярну, статтю для дітей, ековірш, фотороботу, кращу проблемну статтю, передачу. Підсумки конкурсу висвітлити в засобах масової інформації.

Брифінги та презентації. За результатами важливої роботи, наприклад: створення екофільму, реєстрації екоорганізації та ін., можна організувати для журналістів брифінг /прес-конференцію/ чи презентацію. Завчасно, приблизно за тиждень, розішліть у засоби масової інформації офіційне запрошення з точно вказаною адресою та контактними телефонами. Якщо ви організовуєте фуршет, не забудьте повідомити про це. За 2–3 дні необхідно продублювати запрошення телефоном. Місце для проведення обирається в центрі міста, воно має бути відомим для журналістів. Найкращий час – на початку тижня, по обіді. Перед початком заходу журналісти реєструються, їм видають прес-релізи, заяви. Брифінг бажано провести за 40 хвилин (якщо з фуршетом – до 1,5 год.).

Прес-релізи. При підготовці потрібно враховувати такі правила: тема має бути актуальною для всіх адресатів, інформацію слід подавати в стислому вигляді, готовою без суттєвих правок до публікації. Обов’язково попередьте адресата, що цей прес-реліз направлено й до інших видань.

Ефективність виступу досягається за рахунок:

  1. якості тексту статті (мова і стиль);
  2. цікавого заголовка (відомо, що близько 80 % читачів переглядають лише заголовки);
  3. форми подачі статті, популярності жанру (фельєтони, фоторепортаж, інтерв’ю з відомою людиною);
  4. кількості читачів цієї статті; оперативності реагування і виходу статті;
  5. проведення довготривалої акції.

З різних причин публікації часто не доходять до читача (читач не звернув уваги на матеріал, не мав нагоди глянути цей номер газети та ін.). Щоб привернути увагу читача (за деякими даними на 40–50%), бажано додавати до статей фотографії, малюнки, таблиці, плакати. Наприклад, якщо ви готуєте щомісячну природоохоронну «Зелену сторінку», бажано розміщувати екоматеріали і під іншими рубриками.

Підвищують увагу до «Зелених сторінок» кросворди, конкурси, шаради та ін. Ігрові форми подачі природоохоронних матеріалів вигідні тим, що читач одержує інформацію не у пасивному прочитанні статті, а при активному пошуку відповідей, а це допоможе глибше засвоювати знання з охорони природи.

«Круглі столи». Досить дієва акція. Але через зайнятість журналісти не завжди мають час і можливості її провести, тому вони потребують помічників.

З’ясуйте тему «круглого столу» з редакцією газети, переконайтеся в її актуальності. Далі разом з кореспондентом розробіть план, домовтеся про учасників, час та місце проведення (бажано проводити «круглий стіл» в редакції газети). Кількість учасників не повинна перевищувати 7–10 чоловік. Бажано, щоб кожен з учасників письмово виклав тези свого виступу (це полегшить підготовку матеріалу до публікації). Вести «круглий стіл» повинна відома людина, яка знає і хоче вирішення екологічні проблеми. Обов’язково одразу встановити регламент та черговість виступів, форму дискусії. Дуже багато буде залежати від перших виступів, вони повинні бути короткими, тлумачними і тактичними. Репліки та питання до організації, яку критикують, повинні бути максимально аргументованими. Поводьте себе спокійно і впевнено. Краще залишити щось до наступної зустрічі чи виступити потім окремо, ніж постійно переривати і сперечатися з опонентом.

Прямі лінії. Методика прямих ліній приблизно така. За тиждень до цього заходу редакція широко анонсує і рекламує його, подає номери телефонів, за якими мешканці зможуть задати будь-які питання учасникам. Оприлюднювати варто лише найцікавіші питання та відповіді.

Відривні талони. З метою активізації громадської думки поряд з критичною статтею, скажімо, про забруднення озера, вміщується відривний талон. Читач заповнює його і надсилає на адресу конкретного забруднювача, прокуратури чи природоохоронної організації. Таким чином конкретна людина /в талоні вказується прізвище та місце роботи/ висловлює підтримку виступу в пресі та вимог покарати винуватців. Якщо таку акцію добре підготувати, з її допомогою можна провести референдум, наприклад, з питання будівництва в місті нового заводу.

Газетне анкетування може надати велику допомогу екологам у виявленні місць екозлочинів.

Екологічна реклама. Подача екологічної реклами може суттєво матеріально підтримати природоохоронні організації. Причому йдеться не про пряму рекламу /оголошення/, кошти за яку одержить редакція, а підготовку екологами статей, що мають рекламне значення. Але тут потрібна певна майстерність щоб не порушити Закон про рекламу.

Практика показує, що найбільший пропагандистський ефект дає поєднання дії газет, радіо і телебачення. Слід пам'ятати, що часом краще підготувати інформацію для диктора, ніж виступати з нею самому.

Відомо, що люди з 7 до 17 години здебільшого слухають радіо, а з 18 години - дивляться телевізор. Серед селян більшість радіослухачів – жінки. Про форму подачі теми чи окремого повідомлення найкраще домовитися з журналістом. Ефективність пропагандистського впливу залежить, зокрема, від комплексного використання каналів інформації.

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи