Понеділок 21 трав. 2018
Проблеми утилізації медичних відходів в Україні
07 серп. 2017

шприцыУ міжнародній практиці поводження з відходами - медичні відходи лікарень, поліклінік та інших медичних закладів виділені в окрему групу і за Базельською конвенцією (1998 р.) визначаються як небезпечні.

В Україні щорічно утворюється 380-400 тис. т медичних відходів, з них 100-120 тис. т - небезпечні.

До числа небезпечних медичних відходів відносяться гострі предмети, інфекційні відходи, анатомічні та патологічні відходи, застарілі або протерміновані хімічні продукти, фармацевтичні препарати і радіоактивні матеріали.

Небезпечні речовини, що містяться в медичних відходах негативно впливають на довкілля та здоров’я людей, оскільки:

- накопичуються у ґрунті, водних об’єктах у великих концентраціях, що призводить до порушення природної екосистеми;

- виявляють стійкість порівняно з природними компонентами, негативно на них впливають, навіть у низьких концентраціях (особливо на водну фауну);

- призводять до поширення інфекційних та неінфекційних захворювань (можуть викликати тяжкі захворювання, такі як рак, СНІД, вірусний гепатит, менінгіт, черевний тиф, сказ тощо);

- у контакті з іншими фармацевтичними відходами та речовинами, що переважно є біологічно активними синтетичними сполуками, аналоги яких відсутні у природі, потенційно створюють синергічний та кумулятивний ефект;

- неконтрольоване потрапляння у навколишнє середовище небезпечних фармацевтичних відходів, у складі яких містяться цитотоксичні препарати, антибіотики, препарати з гормономодулювальною, психотропною й наркотичною дією та інші фізіологічно активні речовини негативно впливає на живі організми та може призвести до непрогнозованих наслідків;

- сучасні очисні споруди України, що побудовані у 60-х роках ХХ ст. не пристосовані до очистки стічних вод від фармацевтичних відходів та інших речовин, що містяться в медичних відходах. Це призводить до безперешкодного їх потрапляння у природні води;

- накопичення залишків фармацевтичних препаратів у питній воді, адже водопостачання понад 75% населення України здійснюють з поверхневих вод. Постійне споживання такої води спричинює звикання людського організму до певних ліків та їх накопичення. Тому у разі захворювання процес лікування ускладнюється, загострюються хронічні хвороби, виникають алергічні реакції тощо.

Проблема поводження з медичними, в тому числі й фармацевтичними відходами для України є вирішеною лише частково. Сьогодні немає цілісної налагодженої системи, яка б забезпечувала всі етапи поводження з цими відходами.

З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 р. №446 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами» - виникає правова колізія: відповідно до п. 4 цієї Постанови дія Ліцензійних умов поширюється на всі суб’єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які у повному обсязі або частково провадять чи мають намір провадити господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами.

Виходить, що всі медичні заклади повинні отримати відповідну ліцензію? Починаючи з села, оскільки небезпечні медичні відходи є вже на рівні фельдшерсько-амбулаторних пунктів. Дотримати вимог ліцензійних умов не буде змоги в більшості лікувально-профілактичних закладах.

Сьогодні вимоги до поводження з медичними відходами (збирання, перевезення, зберігання, сортування, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знезараження, захоронення, знищення) у закладах охорони здоров’я визначені наказом МОЗ України від 08.06.2015 № 325 «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами» (далі – Правила).

Однак ці Правила не поширюються на порядок поводження з медичними відходами підприємств з виробництва фармацевтичної продукції та медичних відходів, що утворюються у побуті.

Згідно з вимогами Закону України «Про лікарські засоби», неякісні лікарські засоби, включаючи ті, термін придатності яких закінчився, підлягають утилізації та знищенню. Наказом МОЗ України від 08.07.2004 р. № 349 затверджено Правила проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів.

Відповідно до цих законодавчих норм налагоджена лише утилізація відходів фармацевтичних заводів і фабрик. Питання збору та знешкодження лікарських засобів, термін яких закінчився, або невикористаних ліків в Україні абсолютно не вирішене. Аптечні заклади та населення діють на власний розсуд та у напрямку найменших зусиль - викидають відходи у смітник або зливають у каналізацію.

Окремою проблемою як України, так і світу в цілому є поводження з лікарськими засобами, термін придатності яких закінчився, та невикористаними препаратами, які потрапляють на сміттєзвалища. В європейській та світовій практиці розвинених країн єдине завдання населення при відповідальному поводженні зі специфічними відходами - прийти і здати такі ліки в пункт прийому або в аптеку, яка здійснює цю функцію в регіоні. Нажаль, в нашій країні, такі пунктів немає.

Відповідно до Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами медичні відходи поділяються на такі категорії: категорія А - епідемічно безпечні медичні відходи; категорія В - епідемічно небезпечні медичні відходи; категорія С - токсикологічно небезпечні медичні відходи; категорія D - радіологічно небезпечні медичні відходи.

Вимоги щодо поводження з медичним відрізняються залежно від категорії відходів.

Більшість лікувально-профілактичних закладів не мають відповідної матеріально-технічної бази для забезпечення належного поводження з медичними відходами. Видатки з державного бюджету для закупівлі контейнерів та пакетів, транспортних засобів для збирання та тимчасового зберігання відходів є недостатніми. Не вирішують проблеми і зовсім низькі штрафи за порушення правил утилізації медичних відходів (від 850 грн), при тому що такі заклади можуть перевірятися планово уповноваженими органами раз на три роки.

Всеукраїнська екологічна ліга неодноразово вказує на проблемні питання в практичній діяльності лікувально-профілактичних закладів щодо поводження з медичними відходами, що потребують негайного вирішення з боку органів державної влади та профільним міністерством - Міністерством екології та природних ресурсів України, зокрема:

  • відсутність крематоріїв для кремації (спалюваня) відходів категорії В;
  • збільшення фінансування для забезпечення виконання наказу МОЗ України № 325 від 08.06.2015р;
  • недостатня кількість контейнерів для зберігання відходів;
  • відсутність установок для знезараження відходів категорії В (зокрема автоклавів);
  • відсутність відповідного приміщення для зберігання медичних відходів;
  • невизначеність відповідальних осіб за зберігання медичних відходів;
  • відсутність в лікувально-профілактичних закладах схем поводження з медичними відходами;
  • неналежний нагляд та контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних вимог поводження з медичними відходами;
  • відсутність пунктів прийому медичних відходів від населення;
  • відсутність системи та логістики в сфері поводження з медичними відходами.

Всеукраїнська екологічна ліга вимагає від уповноважених органів державної влади, лікувально-профілактичних закладів, медичного персоналу негайного налагодження належної системи поводження з медичними відходами та забезпечення припинення негативного впливу медичних відходів на довкілля та здоров’я людей.