Вівторок 01 груд. 2020
Всеукраїнська національна кампанія «Ні – сланцевому газу в Україні!»

foto slanec4Влітку 2012 р. Всеукраїнська екологічна ліга розпочала всеукраїнську національну кампанія «Ні – сланцевому газу в Україні!», в рамках якої відбуваються інформаційні акції, роз’яснювальна робота з місцевими громадами, збір підписів проти видобування сланцевого газу в Україні.


 

mitingСланцевий газ – тип нетрадиційного газу, що видобувається із сланцевих порід з використанням технології гідравлічного розриву пласта та горизонтального буріння.

На території України знаходяться два основних родовища сланцевих порід, з яких можливе видобування природного газу, а саме: Львівсько-Люблінський басейн на заході країни (видобувні запаси сланцевого газу оцінюють на рівні 1,47 трильйона метрів кубічних) та Дніпровсько-Донецький басейн – на сході (видобувні запаси сланцевого газу оцінюють на рівні 2,15 трильйонів метрів кубічних).

Технологія видобутку сланцевого газу  передбачає нагнітання у породи значних кількостей води під великим тиском, що спричиняє тріщини у породі, а потім закачування суміші води та твердої речовини «пропанту» (дрібнофракційний пісок та хімічні речовини для фрекінгу, які допомагають утримувати тріщини відкритими) у свердловину. Гідравлічний тиск, створений закачуванням рідини у свердловину, достатній для того, щоб утворилися тріщини (фіссури) у резервуарі і сланцева порода розкололася на відстані 1000 м у кожний бік від сталевого трубопроводу, вивільняючи газ з численних тріщин у породі.

gidrorozriv

 Під час виконання багатостадійних гідравлічних розривів лише однієї свердловини використовується від 9000-29000 метрів кубічних води. Велика частина води (1300- 23000 метрів кубічних води з однієї свердловини) потім повертається на поверхню. Ця вода містить хімічні речовини зі сланцевих порід та різноманітні забруднюючі речовини, включаючи токсичні органічні речовини, важкі метали чи природні радіоактивні матеріали. Приблизно така ж кількість води зі схожими характеристиками залишається під землею та є фактором ризику для забруднення підземних вод та поверхневих екосистем. Вода, що повертається на поверхню, може використовуватися повторно для сусідніх свердловин, однак рівень такого використання залежить від ефективності та технологічної  системи збору та накопичення зворотних вод. При неможливості такого повторного використання або при завершенні робіт на певній ділянці вся ця кількість води має бути очищена до прийнятних показників перед відведенням в навколишнє середовище. Таким чином, потенційні місця видобутку сланцевого газу повинні мати надійні джерела водопостачання та передбачати систему очищення забруднених вод.


Уряд України планує розпочати видобування сланцевого газу. При цьому, на відміну від європейських країн, урядовці намагаються йти шляхом силового продавлювання рішення, без урахування думки місцевих громад, їхніх представницьких органів, а також ігнорують застереження науковців-екологів та переважної більшості природоохоронних громадських організацій.

На думку експертів, екологічні ризики від видобування сланцевого газу з використанням технології гідророзриву (hydrofracking) є значними у близькій і загрозливими у довгостроковій перспективі.

Технологія гідророзриву передбачає створення системи свердловин (8–15 на 1 км2). Спочатку відбувається вертикальне буріння, далі свердловину бурять відповідно до нахилу пласта. Після закінчення у свердловину під величезним тиском (до 1500 атм) закачують технологічний розчин – суміш води, піску та хімічних речовин, що спричиняє гідророзрив (утворення великої кількості тріщин) пласта та вивільнення газу.

Після зниження тиску більша частина води з утворених тріщин піднімається на поверхню, а пісок, не даючи тріщинам закриватися, забезпечує витік газу. Як свідчить практика, у зоні гідророзриву залишається 10–20 % початкового об’єму технологічних розчинів.

Основними екологічними загрозами та недоліками розвідки і видобування сланцевого газу є:

foto slanec51. Значне порушення поверхні, втрата природних ландшафтів, вилучення великих земельних площ з ризиком незворотної втрати родючих ґрунтів.

2. Вилучення значних об’ємів води (від 5 до 20 тис. м3 на одну свердловину), якої в Україні нині не вистачає навіть для питних потреб. На Олеській площі планованого видобутку зараз знаходяться основні водозабори для комунального водопостачання всіх міст північної частини Львівської області, в тому числі й міста Львова. Є загроза втрати стратегічних запасів підземних вод Харківської та Донецької областей у межах Юзівської площі, а також можливого забруднення річки Сіверський Донець.

3. Застосування технології гідророзриву з використанням хімічних речовин, небезпечних для довкілля, може призвести до забруднення водоносних горизонтів і втрати підземних питних джерел. Очевидними є технологічні проблеми зберігання і очищення сотень тисяч тонн забруднених вод за відсутності підприємств, що можуть знешкоджувати такі відходи. В Україні не розроблено екологічні нормативи для частини хімічних речовин, які застосовують у процесі буріння, випробування та експлуатації свердловин, та приховується інформація про те, які саме хімічні речовини будуть використані.

4. Існує велика ймовірність виникнення деформацій поверхні, підвищення сейсмострушуваності  (так звані техногенні землетруси). Як свідчать дослідження українських геологів, геологічне середовище планованих для видобування площ має значну кількість розломів, воно техногенно порушене вугільними шахтами та нафтогазовими свердловинами. Тому застосування гідророзриву в таких умовах може призвести до неконтрольованого поширення технологічних рідин та газів у геологічному середовищі.

5. Межі Олеської та Юзівської площ накладаються на об’єкти природно-заповідного фонду, де виявлено рідкісні види флори і фауни, занесені не лише до Червоної книги України, а й Європейських списків. Цінні рекреаційні території мають потужний оздоровчий потенціал, тут є також родовища цілющих мінеральних вод.

Слід наголосити, що на територіях, запланованих для розробки сланцевого газу, густота населених пунктів є надзвичайно високою. На Юзівській площі проживає майже 2,9 млн осіб, безпосередньо на газодобувних територіях – понад 714 тис. осіб. Населеність Олеської площі перевищує 2,3 млн осіб, безпосередньо у зоні видобування проживають близько 750 тис. осіб.

foto slanec6Сумнівними є й економічні вигоди для нашої держави від видобування сланцевого газу. Українські урядовці аргументують необхідність розробки родовищ прагненням позбавитися енергетичної залежності. Але свідомо замовчують, що значно більший потенціал для досягнення енергетичної незалежності України зосереджений в енергозбереженні та підвищенні енергоефективності економіки. Сьогодні в Україні на виробництво однієї одиниці ВВП витрачається енергоносіїв у 4–5 разів більше, ніж у європейських країнах. Скорочення витрат енергії лише у комунальній сфері та промисловості може призвести до зменшення споживання газу на 30–40 %. Крім того, Україна може використовувати газ метан, прогнозні запаси якого становлять 5–10 трлн м3, при цьому значна кількість його викидається в атмосферу і зумовлює процес глобального потепління. Україна також має значні не розроблені поклади природного газу, що залягає на великих глибинах. І, нарешті, державі необхідно стимулювати розвиток відновлюваної енергетики, зокрема сонячної, вітрової та біоенергетики.

Стурбованість викликає недосконале українське законодавство в галузі видобування корисних копалин. Зокрема, процедури, технології видобування та спеціальні вимоги щодо сланцевого газу не регламентуються правовими нормами. Натомість, активно лобіюються новації в законодавстві, які спрощують процедуру відведення земельних ділянок для видобування корисних копалин, ліквідовано процедуру держаної екологічної експертизи, обмежено участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень, скорочуються повноваження місцевих органів влади.

Всеукраїнська екологічна ліга пропонує оголосити мораторій на видобування сланцевих газів до того часу, коли цей процес буде законодавчо врегульований, будуть проведені комплексні наукові дослідження пролонгованих в часі впливів та ризиків для довкілля, обґрунтовані економічні розрахунки та соціальні наслідки.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛ

Наслідки видобування сланцевого газу в Україні

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Інтерв'ю з Тетяною Тимочко про поїздку до місць видобування сланцевого газу у США

Екологічні аспекти видобування сланцевого газу в Україні: позиція громадськості

Відозва Національного круглого столу щодо негативних наслідків видобування сланцевого газу в Україні

Витяг з рішення Комітетських слухань «Екологічні проблеми видобування сланцевого газу в Україні»

Національний круглий стіл «Міфи та реалії видобування сланцевого газу в контексті сучасних екологічних проблем в Україні»

Мітинги громадян проти видобутку сланцевого газу в Україні