9 травня 1992 року – День прийняття Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (Нью-Йорк, США)
Одним з важливих і всеосяжних питань глобального рівня є проблеми зміни клімату та якості атмосфери. Щороку в Україні в атмосферне повітря викидається значна кількість забруднювальних речовин. Майже 65% викидів до війни утворювали стаціонарні джерела забруднення промислових підприємств, які мають велику зношеність основних фондів виробництва.

З початком російського вторгнення внаслідок ракетних обстрілів виникають пожежі на підприємствах, зокрема хімічної промисловості, природних екосистемах. Під час детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук: вуглекислий газ (CO2), чадний газ (CO), водяна пара (H2O), бурий газ (NO), закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість токсичної органіки, окислюються навколишні ґрунти, деревина, конструкції. Під час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції вивільняються в атмосферу.

Метою Конвенції РКЗК є досягнення стабілізації концентрацій парникових газів в атмосфері на такому рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему. Такий рівень має бути досягнутий у строки, необхідні для природної адаптації екосистем до зміни клімату, що сприятиме забезпеченню подальшого екомномічного розвитку на стійкій основі. Основою дії Рамкової конвенції ООН про зміну клімату є принцип загальної, але диференційованої відповідальності сторін за кліматичні зміни, що відбуваються.
Сторони Конвенції поділяються на 3 категорії:
– країни з перехідною економікою, у тому числі Україна, що прийняли на себе особливі зобов’язання щодо обмеження викидів;
– країни, що прийняли на себе особливі зобов’язання фінансового характеру для допомоги країнам, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою, у тому числі шляхом надання екологічно чистих технологій;
– країни, що розвиваються, яким надається науково-технічна й фінансова допомога в дотриманні зобов’язань щодо скорочення викидів парникових газів.
Верховним органом РКЗК ООН є Конференція сторін конвенції (Conference of the Parties, COP) на якій країни-учасниці збираються щороку. Найвідоміша з них відбулася в 1997 році в японському місті Кіото, на якій був прийнятий Кіотський протокол. У ньому зафіксовано скорочення викидів парникових газів до певного рівня усіма промислово розвинутими країнами.
Конвенція підписана 165 державами, має 192 договірних сторін. Україна ратифікувала її в 1996 році.
Всеукраїнська екологічна ліга упродовж багатьох років проводить практичні наукові конференції, круглі столи, просвітницькі заходи присвячені цій даті.

13 травня 2024 року голова Всеукраїнської екологічної ліги, Тетяна Тимочко, взяла участь у слуханнях «Шлях України у реформуванні законодавства з питань довкілля й клімату в частині переговорів про членство в ЄС: плани та діяльність Верховної Ради України і Уряду в 2024 році», які проводив Комітет з питань екологічної політики та природокористування Верховної Ради України.

Під час засідання було обговорено питання щодо:
– звіту Європейської Комісії «Україна 2023: зелений порядок денний та сталий розвиток», відповідних заходів Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік і Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2024 рік;
– реформи у сфері управління відходами;
– перспектив удосконалення законодавства щодо зменшення промислового забруднення, моніторинг довкілля та Конвенція ЕСПОО;
– реформи системи державного екологічного контролю;
– захисту довкілля і управління водними ресурсами, зокрема екоциду;
– державної кліматичної політики;
– доступу громадян до екологічної інформації та правосуддя (виконання вимог Орхуської конвенції).
У засідання взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, міжнародних та громадських організацій.
Всеукраїнська екологічна ліга наполягає на негайному прийнятті законопроєкту «Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля» № 6004-2. Цей законопроєкт важлива частина майбутніх євроінтеграційних реформ, бо онлайн-передача даних про викиди змінює систему екоконтролю за нормами викидів забруднювачами, аваріями, коректності нарахування екологічного податку в Україні.
В умовах війни надзвичайно важлива розбудова системи моніторингу на регіональному рівні, зокрема важливо використовувати позитивний досвід Донецької ОВА у створенні системи моніторингу на Донеччині. Здійснення моніторингових спостережень є важливим для розуміння впливу військових дій на компоненти навколишнього середовища та розрахунку збитків для довкілля, які потім можна буде стягнути з російського агресора.
Ще у 2016 році Україна ратифікувала Київський протокол Оргуської Конвенції, зобов’язавшись вести свою екологічну політику відкрито, взаємодіяти з громадянами та залучати їх до розв’язання екологічних питань. Створення національного Реєстру викидів і перенесення забруднювачів було однією з вимог документа, тому зараз попри війну необхідно і далі працювати та наповнювати цей реєстр.

Детальніше у коментарі Тетяни Тимочко, голови Всеукраїнської екологічної ліги: https://youtu.be/HTPHjSDk-vk

Всесвітній день захисту клімату відзначається щорічно в усьому світі 15 травня. Мета – звернення уваги міжнародної спільноти до проблеми зміни клімату.
Клімат – це середня погода в даному місці упродовж тривалого періоду часу, принаймні 30 років. Клімат може бути описаний за допомогою температури повітря, вологості, швидкості і напрямку вітру, типу, кількості та частоти опадів. Основним фактором, що впливає на клімат регіону, є широта, оскільки різні широти отримують різну кількість сонячного випромінювання.

Зміна клімату – це одна з найгостріших глобальних екологічних проблем яка стоїть перед людством. Все частіше науковці вживають термін «кліматична криза» замість «зміни клімату», щоб підкреслити серйозність цієї проблеми та потребу її вирішувати вже зараз. Кліматична криза – це надмірно стрімка зміна клімату через підвищення глобальної середньої температури. Щоб протидіяти кліматичній кризі, слід досягти вуглецевої нейтральності вже 2050 року та адаптуватися до змін клімату.

Парниковий ефект

Однією з причин кліматичної кризи вважають наявність парникового ефекту. Вперше явище підвищення концентрації парникових газів в атмосфері обговорювалося на світовому рівні в 1992 році – на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро. Представники понад 180 країн світу підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату. Ця угода визначила загальні принципи дій держав, спрямовані на стабілізацію парникових газів в атмосфері на тому рівні, який не загрожує кліматичній системі Землі глобальним антропогенним впливом.
За останні 30 років середня річна температура в Україні вже зросла на 1°С. Період від кінця 20-го століття і до сьогодні є найтеплішим за всю історію погодних спостережень в Україні (починаючи з 1890-х років). Як наслідок, посилюються посухи, змінилася водність річок та озер, з’явилися не характерні для України екстремальні погодні явища. В умовах глобальної кліматичної кризи відбувався процес зниження континентальності кліматичних умов України.

Паводок

Військові дії завдають значного впливу на клімат. Найбільш очевидним прикладом є використання військової техніки, яка викидає в атмосферу великі кількості вуглекислого газу та інших забруднюючих речовин. Це призводить до забруднення повітря та підвищення рівня температури, що може вплинути на кліматичні умови в районі військових дій. Вибухи бомб та ракет спричиняють пожежі, що призводять до утворення великих кількостей диму та пилу. Зокрема зросла кількість лісових пожеж в кілька разів, що посилило негативний вплив на зміну клімату та поширення транскордонних забруднень. Під загрозою опинились 2,9 мільйона гектарів Смарагдової мережі та 17 Рамсарських угідь площею понад 600 тисяч гектарів.
Під час війни може відбувається пошкодження та знищення інфраструктури, яка забезпечує постачання енергії та води. Це може призвести до підвищеного використання традиційних джерел палива, таких як деревина, для забезпечення енергетичних потреб, яке в результаті призводить до збільшення викидів парникових газів, і відповідно до зміни клімату.
Всеукраїнська екологічна ліга проводить інформуванням населення щодо кліматичної кризи, розвитку альтернативних джерел енергії, впроваджує концепцію сталого розвитку, висуває законодавчі ініціативи та виступає за впровадження європейських екологічних стандартів.
Джерело: мережа інтернет, сайт ВЕЛ
Фото: мережа інтернет

За ініціативи Чернігівського ОО ВЕЛ та Чернігівського ОО ВДС Екологічна варта з нагоди 25-річчя Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» та в рамках підготовки до відзначення Всесвітнього дня Землі на навчально-науковій станції Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка у Всеукраїнський день довкілля 20 квітня 2024 р. вартівці – гуртківці КПНЗ «Центр національно-патріотичного виховання, туризму та краєзнавства учнівської молоді» управління освіти і науки Чернігівської ОДА, а також студенти, аспіранти та науковці НУЧК імені Т.Г. Шевченка долучилися до акції «Моє дерево Перемоги». Садивний матеріал для акції надало КП «Зеленбуд» Чернігівської міської ради.

Заходи під час акції відбувалися у локаціях інформаційно-пізнавальної платформи «Дерева у звичаях та обрядах українського народу» та садивних майданчиків «Дерева природної флори» й «Екзотичні інтродуценти», на оздоровчо-пізнавальному маршруті навчально-наукової станції «Дивовижне поряд», а завершилися фіточаюванням.

Як символ сердечності та доброзичливості українського народу була посаджена група дерев липи серцелистої, а закладена алея з гіркокаштану криваво-м’ясного символізуватиме кров, пролиту захисниками Батьківщини. У дендрарії були також висаджені символічні декоративні дерева та чагарники: магонія падуболиста (символ пам’яті та вічності життя), хеномелес японський (символ міцності), гібіскус садовий (символ стійкості та рішучості), катальпа бігнонієвидна сорту «Nana» (символ спокою), форзиція проміжна (символ чистоти помислів) та слива розчепірена Пісарді (символ весни).

У цей день студенти-екологи НУЧК імені Т.Г. Шевченка спільно з працівниками регіонального ландшафтного парку «Ялівщина» та співробітниками Департаменту екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА також долучилися до прибирання сміття на території парку.
#Моє_дерево_Перемоги
#ВДС_Екологічна_варта