Найпростіший вид співпраці – періодичне забезпечення репортерів інформацією. Для цього журналіста, який веде тему охорони, ви маєте знати особисто. Перед тим, як підготувати для нього інформацію, потрібно з'ясувати, чи зацікавить вона його. Журналісти працюють в певних рамках, у них не завжди є час чекати на інформацію. Повідомлення має бути не застарілим, цікавим, точним, корисним для навколишнього середовища.

Зустрічайтеся з репортерами з власної ініціативи для повідомлення цікавих екологічних фактів. Зустрічі ці мають бути короткими та діловими. Якщо вашою інформацією зацікавилося багато видань, не відмовляйте їм, однак запитуйте у журналістів, коли повідомлення буде оприлюднене.

Будьте з журналістами витриманими, не здіймайте галасу, якщо хтось із них неправильно передав вашу інформацію. Це може статися і не з вини репортера, якщо спотворено факти, запропонуйте йому ваш план виправлення помилок. Якщо ж ви впевнені, що репортер свідомо займається дезинформацією, зустріньтесь з його керівництвом, але будьте обережними та ввічливими.

Намагайтеся бути у дружніх стосунках з журналістами, вибачайте їм деякі неточності і помилки. Кличте їх на мітинги, зустрічі та конференції, запрошуйте на каву, у дружній розмові завжди краще планувати спільну роботу.

Працюючи з журналістами радіо і телеканалів, обов'язково пам'ятайте про їх аудиторію. Добре знаючи аудиторію, ви краще зможете планувати подачу вашого матеріалу. Велику за обсягом аналітичну інформацію краще подавати до газет чи журналів. Теле- чи радіоновини візьмуть із неї лише найцікавіше.

Журналісти майже завжди в цейтноті, а тому не мають великого бажання відвідувати конференції, особливо, якщо тема не дуже їх зацікавила. Потурбуйтесь про умови роботи преси, забезпечте доступність інформації. В інформаційні матеріали може увійти короткий огляд еконовин, план конференції, дані про їх організаторів та головних виступаючих, головні тези виступів, заяв, фотографії. Підготуйте прес-реліз з коротким звітом про конференцію. Розішліть його у засоби масової інформації, які не прислали на конференцію своїх представників. Інколи для привернення уваги преси до екологічної акції можна запрошувати знаменитостей. Але пам'ятайте, що й вони потребують великої уваги.

Якщо незнайомий репортер запропонував вам дати інтерв'ю, не відмовляйтесь. На питання відповідайте коротко, правдиво, по суті. Якщо ж ви не готові одразу до розмови, домовтеся про зустріч. Намагайтеся відповідати образно, яскраво, доступно, з відповідей має бути зрозумілою ваша позиція.

Пам'ятайте, що кожен кореспондент має свою направленість роботи. Деякі з них займаються лише оперативною інформацією, з іншими можна готувати серйозні матеріали, що потребують осмислення. Працюючим у сфері екології бажано надавати телефони експертів-екологів. Запрошуйте журналістів в рейди, експедиції, на перевірки. Не біда, якщо журналіст не є компетентним у питаннях охорони природи, допоможіть йому.

Існує багато способів привернути увагу журналістів до природоохоронних проблем. Ось кілька з них.

Конкурси преси. Їх можна проводити щорічно. Попередньо повідомити редакції про час, умови та нагороди: для переможців – премії, для учасників – пам’ятні подарунки. До складу журі мають увійти компетентні представники преси та природоохоронних організацій. Встановіть якомога більше номінацій – за кращу сенсаційну статтю, науково-популярну, статтю для дітей, ековірш, фотороботу, кращу проблемну статтю, передачу. Підсумки конкурсу висвітлити в засобах масової інформації.

Брифінги та презентації. За результатами важливої роботи, наприклад: створення екофільму, реєстрації екоорганізації та ін., можна організувати для журналістів брифінг /прес-конференцію/ чи презентацію. Завчасно, приблизно за тиждень, розішліть у засоби масової інформації офіційне запрошення з точно вказаною адресою та контактними телефонами. Якщо ви організовуєте фуршет, не забудьте повідомити про це. За 2–3 дні необхідно продублювати запрошення телефоном. Місце для проведення обирається в центрі міста, воно має бути відомим для журналістів. Найкращий час – на початку тижня, по обіді. Перед початком заходу журналісти реєструються, їм видають прес-релізи, заяви. Брифінг бажано провести за 40 хвилин (якщо з фуршетом – до 1,5 год.).

Прес-релізи. При підготовці потрібно враховувати такі правила: тема має бути актуальною для всіх адресатів, інформацію слід подавати в стислому вигляді, готовою без суттєвих правок до публікації. Обов’язково попередьте адресата, що цей прес-реліз направлено й до інших видань.

Ефективність виступу досягається за рахунок:

1. якості тексту статті (мова і стиль);
2. цікавого заголовка (відомо, що близько 80 % читачів переглядають лише заголовки);
3. форми подачі статті, популярності жанру (фельєтони, фоторепортаж, інтерв’ю з відомою людиною);
4. кількості читачів цієї статті; оперативності реагування і виходу статті;
5. проведення довготривалої акції.

З різних причин публікації часто не доходять до читача (читач не звернув уваги на матеріал, не мав нагоди глянути цей номер газети та ін.). Щоб привернути увагу читача (за деякими даними на 40–50%), бажано додавати до статей фотографії, малюнки, таблиці, плакати. Наприклад, якщо ви готуєте щомісячну природоохоронну «Зелену сторінку», бажано розміщувати екоматеріали і під іншими рубриками.

Підвищують увагу до «Зелених сторінок» кросворди, конкурси, шаради та ін. Ігрові форми подачі природоохоронних матеріалів вигідні тим, що читач одержує інформацію не у пасивному прочитанні статті, а при активному пошуку відповідей, а це допоможе глибше засвоювати знання з охорони природи.

«Круглі столи». Досить дієва акція. Але через зайнятість журналісти не завжди мають час і можливості її провести, тому вони потребують помічників.

З’ясуйте тему «круглого столу» з редакцією газети, переконайтеся в її актуальності. Далі разом з кореспондентом розробіть план, домовтеся про учасників, час та місце проведення (бажано проводити «круглий стіл» в редакції газети). Кількість учасників не повинна перевищувати 7–10 чоловік. Бажано, щоб кожен з учасників письмово виклав тези свого виступу (це полегшить підготовку матеріалу до публікації). Вести «круглий стіл» повинна відома людина, яка знає і хоче вирішення екологічні проблеми. Обов’язково одразу встановити регламент та черговість виступів, форму дискусії. Дуже багато буде залежати від перших виступів, вони повинні бути короткими, тлумачними і тактичними. Репліки та питання до організації, яку критикують, повинні бути максимально аргументованими. Поводьте себе спокійно і впевнено. Краще залишити щось до наступної зустрічі чи виступити потім окремо, ніж постійно переривати і сперечатися з опонентом.

Прямі лінії. Методика прямих ліній приблизно така. За тиждень до цього заходу редакція широко анонсує і рекламує його, подає номери телефонів, за якими мешканці зможуть задати будь-які питання учасникам. Оприлюднювати варто лише найцікавіші питання та відповіді.

Відривні талони. З метою активізації громадської думки поряд з критичною статтею, скажімо, про забруднення озера, вміщується відривний талон. Читач заповнює його і надсилає на адресу конкретного забруднювача, прокуратури чи природоохоронної організації. Таким чином конкретна людина /в талоні вказується прізвище та місце роботи/ висловлює підтримку виступу в пресі та вимог покарати винуватців. Якщо таку акцію добре підготувати, з її допомогою можна провести референдум, наприклад, з питання будівництва в місті нового заводу.

Газетне анкетування може надати велику допомогу екологам у виявленні місць екозлочинів.

Екологічна реклама. Подача екологічної реклами може суттєво матеріально підтримати природоохоронні організації. Причому йдеться не про пряму рекламу /оголошення/, кошти за яку одержить редакція, а підготовку екологами статей, що мають рекламне значення. Але тут потрібна певна майстерність щоб не порушити Закон про рекламу.

Практика показує, що найбільший пропагандистський ефект дає поєднання дії газет, радіо і телебачення. Слід пам'ятати, що часом краще підготувати інформацію для диктора, ніж виступати з нею самому.

Відомо, що люди з 7 до 17 години здебільшого слухають радіо, а з 18 години - дивляться телевізор. Серед селян більшість радіослухачів – жінки. Про форму подачі теми чи окремого повідомлення найкраще домовитися з журналістом. Ефективність пропагандистського впливу залежить, зокрема, від комплексного використання каналів інформації.

Вищим керівним органом місцевого осередку є збори (конференція), які скликаються Правлінням (Радою) осередку не рідше одного разу на рік.

За статусом збори (конференція) бувають:

–       установчі;

–       звітно-виборчі.

За періодичністю:

–       чергові;

–       позачергові.

Позачергові збори (конференція) можуть бути скликані за вимогою Правління (Ради) осередку або на вимогу не менше 1/3 територіальних (первинних) осередків.

Перейти до документів

Збори (конференція) правомочні при наявності не менше половини делегатів. Рішення про прийняття Положення осередку, внесення до нього змін та доповнень, про реорганізацію або припинення діяльності осередку ухвалюється 2/3 голосів присутніх на зборах делегатів. Інші рішення ухвалюються простою більшістю голосів.

Збори (конференція) можуть вирішувати будь-які питання внутрішнього життя та діяльності місцевого осередку, а саме:

-     ухвалюють рішення про створення осередку та вирішують питання його організаційного устрою, оголошують про його ліквідацію;

-     приймають Положення осередку, вносять зміни та доповнення до нього;

-     обговорюють звіт голови осередку та оцінюють результати роботи;

-     обирають голову осередку, його заступників, контрольно-ревізійну комісію та затверджують склад Правління (Ради) осередку;

-     приймають нових членів ВЕЛ;

-     вирішують будь-які інші питання, прийняті до розгляду зборами (конференцією).

Окрім делегатів зборів (конференції) на них можуть бути запрошені представники обласної організації ВЕЛ, Народно-демократичної партії, державних установ, органів місцевого самоврядування.

Підготовка та проведення звітно-виборчих зборів (конференції) міського, районного осередку ВЕЛ

Не обов’язково збори (конференція) можуть бути звітно-виборчими. Правління (Рада) осередку може прийняти рішення про доцільність проведення лише звітних, або лише виборчих зборів.

Для проведення зборів (конференції) пропонуємо скласти робочий план, в якому розписати всі питання:

1. Приміщення.
2. Розсилки запрошень.
3. Підготовка списків учасників та гостей.
4. Узгодження списків виступаючих.
5. Оформлення залу.
6. Формування папок учасникам.
7. Запрошення преси.

Звітно-виборчі збори (конференцію) пропонуємо провести за таким сценарієм:

1. Реєстрація делегатів, гостей.

2. Обрання робочих органів зборів (конференції): Президії, Лічильної комісії, Виконкому.

3. Затвердження Регламенту зборів (конференції).

4. Формування порядку денного.

5. Розгляд питань порядку денного.

6. Прийняття рішень. Ухвалення постанов зборів (конференції).

Робочі органи

Для проведення зборів (конференції) обирають робочі органи:

–       президію;

–       лічильну комісію;

–       секретаріат.

Вибори робочих органів проводяться відкритим голосуванням. Обраним вважається кандидат, який отримав більшість голосів від кількості учасників (делегатів) зборів (конференції).

Регламент

Слово для виступів надається в межах встановленого регламенту:

–       доповідь – до 25 хвилин;

–       виступи – до 5 хвилин;

–       пропозиції та зауваження – до 3 хвилин.

Порядок денний

Питання порядку денного вносяться президією, затверджуються зборами (конференцією).

Для роботи над документами збори (конференція) створюють редакційну комісію, яка працює з документами, що були підготовлені Правлінням (Радою) осередку. Зауваження від делегатів вносяться в усній або письмовій формі.

Документи зборів (конференції) ухвалюються за схемою:

1. Подання проекту редакційною комісією.
2. Прийняття за основу.
3. Голосування змін та доповнень.
4. Прийняття в цілому.
5. Звіт голови місцевого осередку ВЕЛ.
6. Звіт голови Контрольно-ревізійної комісії осередку.
7. Обрання голови осередку ВЕЛ.
8. Обрання Контрольно-ревізійної комісії осередку.
9. Обрання керівних органів місцевого осередку.
10. Інші питання.

Якщо збори (конференція) не можуть дійти згоди з окремих питань, президія має право обрати узгоджувальну комісію і оголосити перерву для наради.

  Готуючись до зборів, особливу увагу потрібно зосередити на формулюванні порядку денного. Він повинен бути якомога коротшим, таким, що відображає нагальні проблеми, які мають бути розглянуті саме на цих зборах.

В порядок денний звітно-виборчих зборів (конференції) необхідно включити питання:

Прийняття рішень

        Збори (конференція) приймають постанови більшістю голосів делегатів.

Звітно-виборчі збори (конференція) приймають постанови:

–       про діяльність осередку за звітний період;

–       про звіт Контрольно-ревізійної комісії;

–        про вибори голови осередку та його заступника;

–       про обрання Контрольно-ревізійної комісії;

–       про обрання керівних органів осередку.

Протокол зборів (конференції)

При оформленні протоколу вказується дата проведення, перелік присутніх на зборах, кого обрано головою зборів (конференції), секретарем. Після порядку денного по кожному пункту – кого слухали, хто виступив, результати голосування, вирішили.

Протокол підписується головою зборів та секретарем. Копія протоколу надсилається голові обласної організації ВЕЛ та до Виконкому ВЕЛ.

Підготовка та проведення засідання Правління (Ради) осередку

Правління (Рада) є керівним органом осередку, що вирішує питання діяльності організації між зборами (конференцією), яке збирається 1 раз у квартал.

Правління (Рада) обирається на зборах (конференції). До складу Правління (Ради) входять голова осередку, заступники, голови районних осередків, а також інші члени, безпосередньо обрані зборами (конференцією).

На засіданні головує голова осередку. У випадку його відсутності – його заступник.

Порядок ведення засідання Правління (Ради)

         На початку роботи головуючий виносить на голосування обрання секретаря засідання, затвердження порядку денного та регламенту роботи Правління (Ради).

Головуючий почергово відкриває розгляд кожного питання, при цьому спершу надається слово доповідачу, далі співдоповідачам. Після доповіді проводиться обговорення. За декілька хвилин до закінчення часу на обговорення певного питання головуючий припиняє обговорення та виносить на голосування проект постанови (рішення). По закінченню прийняття постанови головуючий закриває розгляд певного питання і переходить до наступного. Коли порядок денний вичерпано, головуючий закриває засідання.

Постанови після їх прийняття на засіданні повинні бути відредаговані секретарем, з урахуванням пропозицій та зауважень і протягом 3-х днів зведені в протокол і подані на підпис головуючого засіданням.

Підготовка плану роботи осередку

План роботи – документ, що встановлює перелік намічених заходів, які повинні бути виконані, їх послідовність, обсяг, часові координати керівників і конкретних виконавців.

Існують такі типи планів роботи:

1. Перспективні.

2. Річні.

3. Піврічні.

4. Квартальні.

5. Місячні.

Основні реквізити плану роботи:

1. Гриф затвердження (у правому верхньому куті із зазначенням виконавчого органу або посади особи, її підпису та його розшифрування).
2. Назва виду документа.
3. Зазначення періоду, на який складено план.
4. Назва організації.
5. Номер запису за порядком.
6. Термін виконання, місце виконання.
7. Відмітка про виконання.

Складання плану роботи осередку відбувається з урахуванням плану роботи ВЕЛ.

Контроль за виконанням плану роботи здійснюється на засіданнях Правління (Ради) осередку.

Документи для завантаження

1) Зразок протоколу про створення місцевого осередку;

2) Зразок протоколу звітно-виборної конференції.