Парламент знищує систему охорони природи в Україні

16 жовтня 2012 року відбулося безпрецедентне голосування у Верховній Раді України. 234 народні депутати практично почали руйнацію системи охорони навколишнього природного середовища в Україні. По-іншому рішення українського парламенту назвати не можна, коли у другому читанні та в цілому був затверджений сумнозвісний законопроект № 10218 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні)», внесений представником Президента у Верховній Раді України народним депутатом Ю. Мірошниченком.

Попри протести громадськості, негативне рішення парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, нищівну критику законопроекту фахівцями юридичного та науково-експертного управління Верховної Ради України, а також заклики опозиції прислухатися до доводів здорового глузду, під час голосування депутати фракцій Партії регіонів, блоку Литвина та ті, які змінили свою фракційну належність, натиснувши кнопку «ЗА», прирекли на знищення систему охорони природи в Україні.

Ухвалення цього закону свідчить про цілковиту безвідповідальність частини депутатського корпусу за свої рішення перед довкіллям, українським народом і прийдешніми поколіннями.

 Зокрема, Закон пропонує законодавчі акти узгодити не з Конституцією та законами України, а з указами Президента України, якими затверджено систему центральних органів виконавчої влади та положення про них, тобто з підзаконними актами. Передбачається перерозподілити владні повноваження шляхом формальної заміни назв деяких центральних органів виконавчої влади, а також повноваження ліквідованих Президентом України територіальних органів Мінприроди України між місцевими державними адміністраціями, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними органами виконавчої влади АР Крим з наданням цим органам повноважень територіальних органів Мінприроди України. Такі законодавчі пропозиції не відповідають засадам організації і діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, що встановлені статтями 6, 19, пунктом 12 частини першої статті 92 та статті 120 Конституції України.

Повний текст дивіться у файлах нижче.

Документи

1) Переглянути повний цієї статті у вигляді файлу *.pdf

Документи

1) Текст законопроекту;

2) Пояснювальна записка.

Документи

1) Текст законопроекту;

2) Пояснювальна записка.

3 липня 2012 року Всеукраїнська екологічна ліга провела у Верховній Раді України засідання круглого столу, під час якого було представлено проекти Законів України «Про заборону ввезення і реалізації на території України мийних засобів на основі фосфатів» та «Про обмеження виробництва, використання, ввезення та розповсюдження в Україні полімерних пакетів», розроблені експертами ВЕЛ із залученням науковців, провідних юристів, фахівців різних секторів економіки.

Всеукраїнська екологічна ліга ініціювала розробку цих нормативних документів врахувавши складність ситуації, яка склалась на сьогодні в Україні щодо забруднення довкілля фосфатними похідними та полімерними матеріали, що не розкладаються природним шляхом. Нині полімерні пакунки складають до 9 % від усіх відходів, що утворюються людством, середній час їх розкладу становить 200 років та супроводжується вивільненням токсичних речовин. В Україні у переважній більшості їх використання відбувається дуже неефективно і не врегульовано, що загострює проблему. Не меншу стурбованість викликає ситуація щодо синтетичних мийних засобів. Сьогодні біля 90 % мийних засобів, що використовуються в Україні, містять до 50-60 % фосфатів. Через перевищення вмісту фосфатів у стічних водах якість очищення стічних вод на станціях аерації знижується у кілька разів. Вміст фосфатів в Україні у питній воді часто перевищує допустиме значення 3,5 мг/л.

Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, представила проект Закону України «Про заборону ввезення і реалізації на території України мийних засобів на основі фосфатів». Під час презентації вона розповіла, що метою прийняття законопроекту є поліпшення стану навколишнього середовища через приведення національного законодавства у відповідність з вимогами Європейського Союзу та стимулювання впровадження суб’єктами господарської діяльності екологічно безпечних мийних засобів. Законопроект передбачає поступове обмеження виробництва та використання на території України мийних засобів на основі фосфатів та поверхнево-активних речовин, які не відповідають вимогам ЄС, стимулювання заходів спрямованих на розуміння даних дій суспільством та створення у подальшому належних правових підстав та умов для розвитку підприємництва у сфері виробництва та реалізації екологічно безпечних мийних засобів.

Після презентації відбулось обговорення законопроекту, учасники надали свої зауваження та пропозиції, які будуть враховані при подальшому опрацюванні проекту закону перед поданням до Верховної Ради України, яке планується найближчим чином.

Вплив на природне середовище мийних засобів на основі фосфатів в усій країні є вкрай негативним. Так зазначив Олександр Романюк, начальник управління інвестиційної політики та технологій розвитку у сфері водопостачання та водовідведення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Адже, незважаючи на те, що Постанова Верховної Ради України «Про розроблення Загальнодержавної програми щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів» була прийнята майже два роки тому – 15 червня 2010 року, наразі жодних реальних кроків для зменшення впливу фосфатів на водні ресурси на законодавчому рівні не зроблено.

Володимир Гончаренко, голова громадського руху України «За право громадян на екологічну безпеку» розповів про вплив мийних засобів на основі фосфатів та поверхнево-активних речовин на якість поверхневих вод та питну воду. А Віта Струкова, заступник генерального директора ПАТ «АК «Київводоканал» представила перспективи заборони використання фосфатів у мийних засобах в Україні. Вона зазначила, що розв’язання проблеми негативної дії фосфатів, які входять до складу синтетичних миючих засобів, на навколишнє природне середовище і здоров’я людини можливе лише шляхом негайного прийняття закону щодо зменшення та поступового припинення використання на території України мийних засобів на основі фосфатів.

Радник голови правління з питань інформаційної політики ПАТ «АК «Київводоканал» Вікторія Яковлева та Алла Казімірова, голова Міжнародної екологічної громадської організації «Аква Дім», відмітили, що Київводоканал підготував проект листа-звернення до народних депутатів Верховної Ради з проханням якнайшвидше розпочати впровадження такого необхідного документу. Даний законопроект також підтримується з боку зацікавлених держаних установ, про що заявив Олексій Чунарьов, заступник голови Державного агентства водних ресурсів України. Адже, прийняття даного законопроекту сприятиме поліпшенню стану навколишнього середовища, зокрема водних об’єктів через зменшення викидів небезпечних речовин у водні об’єкти, поліпшення якості питної води, а також зменшення негативного впливу на здоров’я громадян через зменшення випадків порушення імунітету, розвитку алергійних хвороб, уражень внутрішніх органів.

Позицію виробників безфосфатних мийних засобів висловили Юрій Гуленок, перший заступник генерального директора Українського фінансово- промислового концерну «УФПК», та Анатолій Драник, директор ТОВ «3А». Вони наголосили, що виробники готові вже завтра відмовитись від використання фосфатів у своїй продукції, та зазначили, що вартість продукції від цього не збільшиться. Адже дорожнеча безфостаних засобів є міфом, який нав’язують населенню лобісти фосфатного виробництва. В цей же час Олексій Прокопов, головний спеціаліст відділу ринків промисловості Управління досліджень продовольчих та виробничих ринків Антимонопольного комітету України, підтвердив, що після ретельного дослідження українського ринку мийних засобів перехід до безфосфатного виробництва може бути майже не травматичним для вітчизняних підприємців.

Друга частина заходу була присвячена обговоренню проекту Закону України «Про обмеження виробництва, використання, ввезення та розповсюдження в Україні полімерних пакунків». Тетяна Тимочко розповіла, що заплановані обмеження мають вступити в дію поступово, а повна заборона набере чинності лише в 2015 р. шляхом стимулювання використання екологічно дружніх пакувальних засобів. Вона підкреслила, що прийняття даного законопроекту сприятиме зменшенню навантаження на довкілля та поліпшенню стану благоустрою населених пунктів, зменшенню ризиків техногенних аварій, засмічення зелених та прибережних зон, водойм та морських акваторій, а також загибелі представників тваринного світу.

Олександр Посмітний, заступник директора Департаменту екологічної безпеки Міністерства екології та природних ресурсів України, підтвердив, що Мінприроди підтримує ініціативу подання зазначених законопроектів на розгляд Верховної Ради України, і зазначив що в багатьох країнах світу вже зрозуміли шкідливий вплив полімерних відходів та фосфатів на довкілля, і там вживаються відповідні заходи. Так в Італії та Франції з 1 січня 2011 року набула чинності заборона на використання і виробництво полімерних пакетів, а інші держави (зокрема Норвегія, Малайзія, Кенія, Ізраїль, Японія, Данія, Великобританія, Латвія, Іспанія, Ірландія, Шотландія, Німеччина, Естонія, Фінляндія, Польща, Молдова, Португалія, Швейцарія, Туреччина) теж вживають заходів щодо обмеження або заборони застосування пакетів довготривалого розкладу.

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України також працює в напрямку скорочення використання полімерної упаковки в Україні, про це розповіла Людмила Полтораченко, заступник директора Департаменту благоустрою територій  та комунального обслуговування. Розуміючи негативний екологічний та фінансовий вплив полімерних пакунків на житлово-комунальне господарство, Мінрегіон також підготував проект Закону України щодо обмеження їх використання, який передбачає заборону пакетів довготривалого розкладу. Адже сьогодні, як зазначила Людмила Іванівна, фактично, в усіх населених пунктах наявні несанкціоновані звалища використаних пакетів довготривалого розкладу, часто вони висять на деревах чи будівлях, значні території (навіть на території поза населеними пунктами) захаращені ними. Пакунки плавають у водоймах і на побережжях Чорного та Азовського морів. Ці дані також підтвердили Юрій Чигирик, начальник департаменту технічної політики та інноваційного розвитку, та Сергій Шило, заступник начальника юридичного департаменту Державного підприємства «Укрекоресурси», пріоритетом якого є забезпечення екологічної безпеки шляхом зменшення обсягів захоронення твердих побутових відходів.

Законопроекти також мають широку підтримку серед суспільства, про що зазначили представники громадських організацій природоохоронного спрямування Світлана Берзіна, президент ВГО «Жива планета» та Денис Павловський, координатор проектів з хімічної безпеки ВЕГО «Мама–86».

З наукової точки зору необхідність прийняття цих двох законопроектів, розроблених Всеукраїнською екологічною лігою, обґрунтували Горлицький Борис Олександрович, доктор геолого-мінералогічних наук, керівник відділу техногенезу Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, Романов Юрій Сергійович, кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник, проректор з наукової роботи Одеського національного університету, та Тарасова Тетяна Володимирівна, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища Національної Академії наук України». Вони підтвердили, що ситуація навколо фосфатів та полімерних пакунків, яка склалася на сьогодні в Україні, унеможливлює забезпечення належного стану благоустрою та екологічної безпеки.

Наприкінці роботи круглого столу було сформовано дві робочі групи з представників органів державної влади, громадськості та науковців для доопрацювання проектів законів із урахуванням всіх пропозицій та зауважень та підготовки для подальшого розгляду у Верховній Раді України.