Останні новини
26 листопада 2012 р. приміщенні Національного інституту стратегічних досліджень НАНУ відбулось засідання круглого столу на тему «Методологія оцінювання регіональних екологічних ризиків: зарубіжний досвід і стан проблеми в Україні». Під час засідання відбулось обговорення наступних питань: ризик орієнтовані підходи у сфері екологічної та природно-техногенної безпеки, врахування їх впливу на збалансований розвиток держави; екологічні ризики розробки покладів сланцевого газу в Україні; нові підходи щодо оцінки ризиків екологічній безпеці в регіональному розрізі; міжнародний досвід оцінювання регіональних екологічних ризиків.
Позицію ВЕЛ щодо порушених питань представила голова ВЕЛ Т. Тимочко. У своєму виступі вона зробила особливий акцент на екологічних ризиках розробки покладів сланцевого газу в Україні.
ВЕЛ пропонує оголосити мораторій на видобування сланцевих газів до того часу, коли цей процес буде законодавчо врегульований, будуть проведені комплексні наукові дослідження пролонгованих в часі впливів та ризиків для довкілля, обґрунтовані економічні розрахунки та соціальні наслідки.
2 жовтня 2012 р. в приміщенні агенції «Укрінформ» відбулася прес-конференція «Сланцевий газ: екологічні загрози», яку спільно провели всеукраїнські громадські природоохоронні організації. Цей захід відбувся після того, як у вересні на Конгресі Міжнародного союзу охорони природи (МСОП) була прийнята резолюція №118, в якій закликається призупинити видачу ліцензій на видобуток газу методом гідророзриву. 22 вересня по всьому світу прокотилась хвиля протестних акцій проти фрекінгу.
19 липня 2012 р. відбулося засідання Громадської ради всеукраїнських організацій та об’єднань природоохоронного спрямування при Міністерстві екології та природних ресурсів, в порядку денного якого стояло питання щодо екологічних аспектів видобутку сланцевого газу в Україні.
Голова ВЕЛ, Т. В. Тимочко, висловила позицію ВЕЛ щодо питання видобування сланцевого газу в Україні: а саме, що видобування сланцевого газу та газів щільних порід неминуче руйнує природне середовище, та необхідністю проведення серйозних фахових дискусій за участю незалежних від корпорацій експертів, представників екологічної громадськості та місцевих громад.
Засідання Громадської ради вирішило:
- звернутись до Мінприроди України з запитом про надання громадськості інформації щодо екологічної складової проекту договору на розробку газів щільних порід; про оприлюднення механізму захисту прав людини та захисту навколишнього середовища в процесі виконання угод на розробку газів щільних порід; про оприлюднення результатів оцінки впливу на навколишнє середовище, проведеної Агенцією США з питань міжнародного розвитку (USAID);
- рекомендувати Мінприроди провести на засадах Оргуської конвенції громадські слухання на національному та місцевому рівнях з питань видобутку сланцевих та газів щільних порід;
- доручити комісії громадської ради з питань екологічної політики підготувати пропозиції щодо алгоритму співпраці Мінприроди з громадськістю в контексті планованого видобутку сланцевих та газів щільних порід в Україні.
Довкілля і здоров’я
English below
Члени Всеукраїнської екологічної ліги проводять дослідження щодо проблем негативного впливу забруднення довкілля на здоров’я та життя людини та їх глобальних масштабів.
Впродовж багатьох років Всеукраїнська екологічна ліга постійно і об’єктивно інформує громадськість України про стан довкілля, його вплив на здоров’я людей, види і джерела забруднення, загрози біорізноманіттю, стан ґрунтів, екологічні аспекти галузей виробництва, загрозу і причини виникнення надзвичайних ситуацій, поширює рекомендації щодо зменшення негативного впливу техногенного навантаження на екосистеми.
З 2003 року Всеукраїнська екологічна ліга спільно з Тернопільським державним медичним університетом імені І. Я. Горбачевського МОЗ України проводить щорічну всеукраїнську науково-практичну конференцію «Довкілля і здоров’я».
Environment and health
Members of the All-Ukrainian Environmental League conduct research on the problems of the negative impact of environmental pollution on human health and life and their global scale.
For many years, the All-Ukrainian Environmental League has been constantly and objectively informing the public of Ukraine about the state of the environment, its impact on human health, types and sources of pollution, threats to biodiversity, soil conditions, environmental aspects of industries, the threat and causes of emergencies, disseminating recommendations on reducing the negative impact of technogenic pressure on ecosystems.
Since 2003, the All-Ukrainian Environmental League, together with the Ternopil State Medical University named after I. Ia. Horbachevskyi of the Ministry of Health of Ukraine, has been holding the annual all-Ukrainian scientific and practical conference "Environment and Health".
English below
Експерти Всеукраїнської екологічної ліги зазначають, що до складу природно-заповідного фонду України входять найцінніші екосистеми, які мають велике значення для підтримки балансу природних процесів на території нашої країни.
Проте найгострішими питанням сьогодення є воєнні дії на території України, які крім людських жертв та руйнацій призводять до знищення природних територій нашої країни. Частину заповідного фонду нашої держави вже втрачено, і необхідно вжити термінових заходів для збереження територій, які ще залишаються.
Biological and landscape diversity
Experts of the All-Ukrainian Environmental League note that the natural reserve fund of Ukraine includes the most valuable ecosystems that are of great importance for maintaining the balance of natural processes in our country.
However, the most pressing issues today are military operations on the territory of Ukraine, which, in addition to human casualties and destruction, lead to the destruction of the natural territories of our country. Part of the reserve fund of our state has already been lost, and urgent measures must be taken to preserve the remaining territories.
БІОРІЗНОМАНІТТЯ – різноманіття живих організмів Землі на всіх рівнях організації живого і в усіх просторово обмежених середовищах існування (наземних, прісноводних, морських). Є результатом тривалого процесу еволюції органічного світу.
За головний об’єкт біорізноманіття слід приймати реально існуючі в природі популяції видів живих організмів, які є найодноріднішими і мають здатність самовідновлюватися. З огляду на слабку вивченість популяційної структури більшості видів, на сучасному етапі реально оцінювати біорізноманіття можна переважно на видовому рівні. Основною одиницею оцінювання біорізноманіття є сумарна кількість видів еукаріот (рослини, тварини, гриби) та прокаріот (віруси, бактерії, синьозелені водорості).
Внутрішньовидові існуючі структурні одиниці (популяції, раси, сорти, біо-, еко-, гено- та фенотипи) також важливо враховувати для оцінки біорізноманіття у конкретній екосистемі чи на будь-якій обмеженій території (акваторії), беручи до уваги ступінь вивченості того чи іншого виду в цьому відношенні. Оцінювати біорізноманіття надвидових таксонів (рід, родина, порядок, клас, відділ, царство) можна лише умовно, тому що в природі вони реально не існують, не самовідновлюються, і їх виділяє той чи інший дослідник залежно від суб’єктивного розуміння класифікаційних надвидових рангів живих організмів. Крім того, серед фахівців є різні погляди на систематику організмів, яка з часом ще й змінюється.
Позиція ВЕЛ
Залишемо в Червоній книзі України ковилу Лессінга, ковилу волосисту та цибулю ведмежуцибулю ведмежу
В офіційному виданні «Конвенції про біорізноманіття» (1992) біорізноманіття у дослівному перекладі означують як «варіабельність живих організмів із всіх джерел, включаючи, серед іншого, наземні, морські та інші водні системи і екологічні комплекси, частиною яких вони є; це поняття включає в себе різноманіття у межах виду, міжвидове та міжекосистемне». У цьому означенні до біорізноманіття включають екосистеми як просторові складові, в межах яких воно і функціонує (деякі дослідники за аналогією долучають до цього поняття різноманіття ценозів, біоценозів і навіть ландшафтів). На відміну від об’єктивного таксономічного (на рівні популяцій і видів) підходу до розуміння і оцінки біорізноманіття, типологічний підхід дає суб’єктивне уявлення про континуальне розміщення рослинних і тваринних угруповань (біоценозів), і, відповідно, їх доцільно відносити до наукового сприйняття (відображення) різноманіття екосистем, ценозів і ландшафтів і не змішувати з більш-менш реальним популяційно-видовим (таксономічним) рівнем біорізноманіття. Крім того, усі рівні видового різноманіття мають cпадкові властивості, а екосистемне є не спадковим, а функціональним явищем. Тому до поняття «біорізноманіття» не слід включати різні просторові (типологічні) системи (біоценози, екосистеми, ландшафти). В межах останніх проводять кількісну і якісну оцінку біорізноманіття на видовому (таксономічному) рівні. При цьому слід враховувати життєву форму організмів (дерева, кущі, трави, мохи), яка створює домінуючий аспект угруповання і значною мірою регулює біорізноманіття.
Майже половина видів організмів, що перебувають на межі зникнення, пов’язана з лісами. Аналіз 10 тис. видів дерев (з відомих 100 тис.) свідчить, що стан майже 6 тис. з них є загрозливим (у т. ч. 976 – критичним). Біорізноманіття на планеті на видовому рівні ще недостатньо вивчене. Загалом описано близько 1,7 млн видів організмів, прогностична оцінка припускає існування від 5 до 100 млн видів. Найбагатшими на біорізноманіття екосистемами є ліси, в першу чергу тропічні, в яких зосереджено до 90 % усіх видів організмів Землі.
В Україні майже повністю вивчено біорізноманіття судинних рослин, мохів, лишайників і хребетних тварин; значно менше – водоростей, грибів, міксоміцетів, комах, червів та найпростіших; мало вивчено мікроорганізми та віруси. Всього налічується до 70 тис. видів біоти. Флора представлена майже 27 тис. видів, серед яких судинних рослин бл. 5 тис. (дикорослих – 4523, в культурі – понад 500 ), грибів і міксоміцетів – 14–15 тис., водоростей – 4720, лишайників – 1322, мохів – 763–800. За життєвою формою судинні рослини представлені: деревами – 76 (1,7 %) видів, чагарниками – 278 (6 %), багаторічними – 2856 (63,1 %), дворічними – 329 (7,3 %) та однорічними – 984 (21,7 %) трав’янистими видами рослин. У фауні налічується понад 45 тис. видів тварин: хребетних – 836, у т. ч. ссавців – 198, птахів – 400, плазунів – 21, земноводних – 17, риб – 200; безхребетних – понад 44 тис., у т. ч. членистоногих – 38 440, з яких понад 35 тис. припадає на комах, нематод – 3350, найпростіших – 1800, молюсків – 600. За ін. даними, в Україні налічується 34 309 видів тварин, серед яких до найпростіших належать 1224 види, безхребетних (без членистоногих) – 3480, членистоногих (включаючи комах) – 28 902, хордових (разом з хребетними) –703 види. Найбільш вивчене біорізноманіття біосферних і природних заповідників. На біорізноманіття значно впливає діяльність людини, яка знищує чи істотно змінює еконіші видів організмів (вирубування лісів, насадження монокультур, пожежі, випас, розорювання земель, осушування боліт, зрошування, створення водосховищ, забруднення середовища, фрагментація екосистем транспортними магістралями, забудова території, використання надр і т. ін.) або надмірно використовує цінні види рослин і тварин, не враховуючи їхніх самовідновлювальних можливостей.
Основні напрями збереження біорізноманіття: охорона його in situ (у природних угрупованнях) на основі створення заповідних об’єктів і екомереж і невиснажливого використання природних ресурсів; збереження біорізноманіття ex situ, тобто збереження видів у ботанічних садах, зоо- та дендропарках і шляхом створення насіннєвого і генетичного банків. Особливої охорони потребують рідкісні ендемічні, реліктові, диз’юнктивно ареальні та зникаючі види організмів. Основні аспекти збереження та невиснажливого використання біорізноманіття на міжнародному рівні регулюються положеннями Конвенції про біорізноманіття (Convention on Biological Diversity), яку ратифікувала Верховна Рада України 1994, а також іншими міжнародними конвенціями, угодами та програмами, до яких приєдналася Україна, і національним законодавством. (Джерело - Екологічна енциклопедія)
Інформаційні матеріали
Конвенція про охорону біорізноманіття (The Convention on Biological Diversity)
Концепція Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005-2025 роки
ЛАНДШАФТНЕ РІЗНОМАНІТТЯ – це реально існуюча на земній поверхні множинність створених природою (а тепер майже скрізь тією чи іншою мірою антропогенізованих) цілісних дискретно-континуальних структур – ландшафтних комплексів будь-якого розміру та ієрархічного рангу – від ландшафтних фацій і урочищ до ландшафтних районів, мезо-, макро- та мегарегіонів і їхньої генеральної структури – ландшафтної сфери Землі [A.О. Домаранський/ Ландшафтне біорізноманіття: сутність, значення, метризація, збереження].
Ландшафтне різноманіття визначається кількістю природних географічних комплексів - ландшафтів, як сукупностей рельєфу, клімату, вод, ґрунтів, об'єктів рослинного й тваринного світу, які знаходяться у складній взаємодії і взаємозумовленості та утворюють однорідну за умовами розвитку і єдину цілісну систему.
Виходів на денну поверхню гранітів (рапаківі) Коростенського плутона, біля м. Лугини (Житомирська область)
Публікації
Екологічні пріоритети просторового планування та напрями їх впровадження в Україні / Руденко Л. Г., Маруняк Є. О., Голубцов О. Г., Лісовський С. А., Чехній В. М., Фаріон Ю. М. (2017 р.)
Наслідки вирубування лісу: вплив на стан популяцій рідкісних рослин / Лукаш О. В. (2017 р.)
English below
ГМО
Всеукраїнська екологічна ліга виступає за повну заборону використання ГМО в продуктах харчування та вирощування ГМрослин в Україні.
Всеукраїнською екологічною лігою була організувала масштабна інформаційна кампанія «Громадське лобіювання державних рішень з питань біобезпеки», в рамках якої були проведені різноманітні заходи (круглі столи, прес-конференції, лекції, тощо); лобіювання дієвих правових механізмів з регулювання питання ГМО в Україні; акція «Громадський контроль вмісту ГМО в продуктах харчування» - проведення рейдів по продуктовим магазинам населених пунктів та відбір продуктів, аналіз даних проб продуктів в сертифікованих лабораторія на вміст ГМО; розроблено та видано різні просвітницькі буклети, плакати, листівки.
Вперше ГМО отримав у 1980 році Д. Гордон, що дало поштовх до створення їх на базі різних організмів – тварин, рослин, дріжджів. Основною метою досліджень у цьому напрямі стало введення до геному реципієнта генів від інших видів, які надавали б ГМО нові властивості. Значного поширення набули ГМО в біотехнологічній промисловості для виробництва лікарських препаратів та ін. речовин.
GMO
The All-Ukrainian Environmental League advocates a complete ban on the use of GMOs in food and the cultivation of GMplants in Ukraine.
The All-Ukrainian Environmental League organized a large-scale information campaign “Public lobbying of state decisions on biosafety”, within the framework of which various events were held (round tables, press conferences, lectures, etc.); lobbying for effective legal mechanisms to regulate the issue of GMOs in Ukraine; the action "Public control of the content of GMOs in food products" - conducting raids on grocery stores in settlements and selecting products, analyzing product samples in certified laboratories for the content of GMOs; developed and published various educational booklets, posters, postcards.
Позиція ВЕЛ
Хоч перші ГМО були створені на основі тварин, найпоширенішими в 90-х рр. 20 ст. були трансгенні рослини. Серед них – кукурудза, соя, ріпак, бавовник. У 2004 загальна площа трансгенних рослин у світі перевищила 80 млн га. Наприклад, у США генетично модифікована кукурудза займає 40 % площі, соя – 81, ріпак – 65, бавовник – 73 % заг. площі їх посіву. Генетично модифікована соя домінує в Бразилії (80 %), Аргентині (90 %).
Отримано понад 50 видів генетично модифікованих рослин. Значна увага приділяється створенню таких рослин, як продуценти лікарських препаратів. Це пов’язано з перевагами процесу біосинтезу чужорідних білків у клітинах рослин над бактеріями і дріжджами, при цьому немає небезпеки перенесення в утворюваний лікарський препарат патогенних вірусів і пріонів. Розробляють навіть «їстівні вакцини» – плоди рослин з необхідним антигеном, наприклад, банани.
Набувають поширення й генетично модифіковані тварини. За таких умов особливо важливою стає проблема біобезпеки, враховуючи досить високі ризики для довкілля і здоров’я людини у разі необережного застосування ГМО. Проти їх запровадження виступають громадські організації, які мають підтримку в урядах, особливо в Зх. Європі. У більшості країн розпочався рух за створення зон, вільних від ГМО. У січні 2000 на Конференції Сторін Конвенції про біологічне різноманіття було схвалено Протокол про біобезпеку, відомий як Картахенський протокол. Документ набрав повної чинності у 2003 році після того, як його ратифікували 50 країн світу. Україна приєдналась до нього у 2002.
Публікації
Основна мета протоколу – встановити міжнародні правила для країн, що його ратифікували (на початок 2006 року – 76 країн), стосовно безпечного перевезення, обробки та використання «живих змінених організмів», які отримують методами генетичної інженерії. В січні 2006 рокуу Берліні відбулася друга Європейська конференція з цієї проблеми. У ряді країн запроваджено мораторії на вивільнення ГМО в навколишнє середовище або законодавчо прийнято досить суворі обмеження. Незважаючи на це, якщо не самі генетично модифіковані рослини, то їх продукція, зокрема соя, починають домінувати на світовому продуктовому ринку. Ведуться активні пошуки шляхів створення нового покоління безпечніших ГМО, які б забезпечили вирішення проблем значного підвищення продуктивності і сталості сільськогогосподарствавиробництва водночас із зростанням його екологічності. Важливою є роль ГМО у розв’язанні проблем біоенергетики.
Над створенням нових ГМО активно працюють у США, Китаї, Індії, а також могутні європейські корпорації. В Україні роботи з отримання генетично модифікованих рослин почалися ще в 70-х рр. 20 ст., але не набули розвитку у зв’язку зі значним зростанням цін на прилади і реактиви, потрібні для створення генетичних конструкцій для перенесення чужорідних генів реципієнтам. Наукові дослідження в цьому напрямі продовжуються в установах НАН України, зокрема створено рослини – продуценти лікарських білків і види, стійкі до гербіцидів.
English below
Природа нагородила Україну винятково сприятливими умовами для життєдіяльності людини та ведення сільського господарства – це, насамперед, унікальні ландшафти та ґрунти. Україна є одним зі світових лідерів за площею потужних чорноземів.
Всеукраїнська екологічна ліга наголошує, що стан земель і ґрунтів в Україні викликає тривогу та занепокоєння і може поставити перед нами питання про подальше існування у цьому світі. Водночас, саме запровадження цивілізованих економічних механізмів у питанні використання та захисту земель може стати тим драйвером, що дасть потужний поштовх для розвитку і подальшого процвітання.
Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги поділяють думку, що земля для України – як нафта для окремих арабських країн. Різниця полягає у тому, що нафта колись закінчиться, а земля може годувати вічно, якщо у нас стане розуму про неї подбати.
Land resource
Nature has rewarded Ukraine with exceptionally favorable conditions for human life and farming - these are, first of all, unique landscapes and soils. Ukraine is one of the world leaders in terms of the area of powerful black soil.
The All-Ukrainian Environmental League notes that the state of lands and soils in Ukraine causes anxiety and concern and may raise the question of our further existence in this world. At the same time, the very introduction of civilized economic mechanisms in the matter of land use and protection can become the driver that will give a powerful impetus to development and further prosperity.
Experts of the All-Ukrainian Environmental League share the opinion that land for Ukraine is like oil for some Arab countries. The difference is that oil will run out someday, but the earth can feed forever if we are smart enough to take care of it.
English below
Великий блок питань у своїй роботі Всеукраїнська екологічна ліга присвячує вирішенню проблем поводження з відходами.
ВЕЛ є ініціатором та постійним організатором такого масштабного заходу як Національний форум «Поводження з відходами» (перший був проведений у 2013 році, після цього став щорічною подією) – платформа, яка щороку об’єднує науковців, представників органів влади, бізнесу, громадськості та просто зацікавлених громадян для обговорення, пошуку шляхів вирішення критичної ситуації у сфері поводження з побутовими та промисловими відходами на регіональному рівні та у місцевих громадах, формування нормативно-правової бази щодо управління відходами, впровадження природоохоронних ініціатив та проєктів, сприяння залученню інвестицій у сферу перероблення відходів, реалізація екологічно дружніх, ресурсо- та енергоефективних технологій, сприяння співпраці органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, науки, бізнесу, налагодження та зміцнення міжнародного співробітництва, збереження довкілля, впровадження засад збалансованого (сталого) розвитку в Україні.
Активісти Всеукраїнської екологічної ліги займаються громадською інвентаризацією сміттєзвалищ. Також члени Всеукраїнської екологічної ліги були одними із розробників проєкту Закону України щодо заборони використання поліетиленових пакетів.
Всеукраїнська екологічна ліга брала участь у реалізації пілотного проєкту «Нагодуй сусіда» за сприяння Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО ООН) з метою регулювання поводження із залишками харчової продукції та запобігання їх перетворення у харчові відходи, що завдає значний вплив на стан довкілля.
Waste management
The All-Ukrainian Environmental League devotes a large block of issues in its work to solving the problems of waste management.
AUEL is the initiator and permanent organizer of such a large-scale event as the National Forum "Waste Management" (the first was held in 2013, after which it became an annual event) - a platform that annually brings together scientists, representatives of authorities, business, the public and just interested citizens for discussion, search for ways to solve the critical situation in the field of domestic and industrial waste management at the regional level and in local communities, the formation of a regulatory framework for waste management, the introduction of environmental initiatives and projects, the promotion of investment in the field of waste processing, the implementation of environmentally friendly, resource - and energy efficient technologies, promotion of cooperation between state authorities, local governments, public organizations, science, business, establishment and strengthening of international cooperation, preservation of the environment, implementation of the principles of a balanced (sustainable) development in Ukraine.
Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (Згідно ЗУ "Про відходи" від 5 березня 1998 року N 187/98-ВР).
Згідно з даними Державного комітету статистики України всього в Україні зосереджено близько 15 млрд тонн відходів.
Позиція ВЕЛ
2020 рік
2019 рік
Поводження з харчовими відходами – глобальна проблема сьогодення (2019 р.)
2017 рік
2016 рік
Позиція ВЕЛ щодо поводження з небезпечними відходами в Україні (2016 р.)
В Україні 6 148 полігонів, з яких паспортизовано лише 2 600. Площа сміттєзвалищ та полігонів складає 7% від всієї території нашої держави і є більшою ніж площа об’єктів природного заповідного фонду України. В Україні 32 984 несанкціонованих звалищ.
Події
2021 рік
2020 рік
Круглий стіл «Мінімізація відходів у продовольчій системі» (17 лютого 2020 р., м. Київ)
2019 рік
Круглий стіл «Харчові відходи: відповідальне споживання» (1 жовтня 2019 р., м. Львів)
Круглий стіл «Харчові відходи: відповідальне споживання» (20 вересня 2019 р., м. Київ)
2018 рік
Громадські консультації "Приєднання України до Мінаматської конвенції" (вересень-жовтень 2018 р.)
2016 рік
2015 рік
2014 рік
2013 рік
Проблеми утворення відходів і поводження з ними є надзвичайно гострими для України. З одного боку, природні ресурси використовують за екстенсивним принципом, що не відповідає принципам сталого (збалансованого) розвитку і призводить до виснаження мінеральних і сировинних запасів. З іншого боку, нераціональне використання ресурсів, застарілі технології й відсутність сфери вторинної переробки сприяють утворенню великих об’ємів відходів, зберігання яких потребує вилучення значних земельних ділянок. Зберігання та накопичення відходів, особливо токсичних, є джерелом тривалого негативного впливу на стан здоров’я людей і якість навколишнього природного середовища.
Стихійне звалище побутового сміття у Прикарпатті
Екологічні проблеми починаються з неприпустимо низької ефективності використання природних ресурсів. Так, за індексом природоємності (8,7) (який є інтегрованим показником споживання енергоносіїв, води, шкідливості викидів для атмосфери тощо) Україна випереджає такі країни, як Росія, Молдова та Польща, не говорячи вже про країни ЄС (для світу цей індекс прийнято за 1,0). Україна належить до країн з найвищими у світі абсолютними і відносними показниками утворення відходів.
Склад непридатних пестицидів у с. Васьковичі Коростенського району (Житомирська область)
За чинною методологією до відходів відносять тільки тверді відходи виробництва та споживання, забуваючи, що речовини, які є забруднювачами атмосферного повітря та водних об’єктів, також є відходами виробництва.
Гострий сигнал
Екологічна «бомба повільної дії» у Одеській області (січень 2019 р.)
Інформаційні матеріали
2019 рік
Всеукраїнська екологічна ліга проводить опитування з теми «Харчові відходи: відповідальне споживання» (вересень 2019 р.)
Небезпека відпрацьованих автомобільних шин
2017 рік
Схеми міністерства екології по фіктивній утилізації небезпечних відходів вбивають природу та загрожують здоров’ю українців (вересень 2017 р.)
Проблеми утилізації медичних відходів в Україні (серпень 2017 р.)
«Паперову» утилізацію небезпечних відходів пропонує ДП «Укреко-ойл» (січень 2017 р.)
Мінприроди України перешкоджає роботі підприємств з утилізації небезпечних відходів (січень 2017 р.)
2016 рік
Фото підбірка "Небезпечні відходи" (2016 р.)
Інтерв'ю з експертами щодо подолання "сміттєвої" проблеми в Україні (2016 р.)
Інтерв'ю з Тетяною Тимочко щодо екологічних проблем сміттєзвалищ в Україні (31.05.16)
2014 рік
Екологічні проблеми поводження з твердими побутовими відходами та шляхи їх розв’язання
Головним «виробником» відходів є гірничодобувні та переробні підприємства, які дають до 88 % всіх відходів. Така маса вторинних продуктів у перерахунку на 1 км2 території України перевищує аналогічний показник для США у шість разів і втричі для держав ЄС.
Регіональні аспекти
2021 рік
Яскравий приклад розв’язання проблем поводження з відходами на місцевому рівні (серпень 2021 р.)
2020 рік
Обговорення Регіонального плану поводження з відходами в Запорізькій області (травень 2020 р.)
2019 рік
Міська влада Тернополя прийняла рішення про введення роздільного сортування побутових відходів (травень 2019 р.)
2018 рік
Розв’язання проблем, пов’язаних з подоланням екологічних та соціальних загроз, які створює підприємство «Радикал», розташоване в межах житлової забудови міста Києва (вересень 2018 р.)
2017 рік
Проблема несанкціонованих сміттєзвалищ на території Одещини (квітень 2017 р.)
Полігон твердих побутових відходів в с. Стадниця (Вінницький район Вінницької області) (квітень 2017 р.)
Публікації
2019
Збірка матеріалів Національного форуму «Поводження з відходами в Україні»-2019
2018
Збірка матеріалів Національного форуму «Поводження з відходами в Україні»-2018
Сучасний стан та проблеми поводження з відходами в Україні (Євген Рибальченко, 2018 р.)
Екологічне обґрунтування необхідності рециклінгу відпрацьованих батарейок (Клименко М., Прищепа А., Бєдункова О., 2018 р.)
2017
Проблеми у поводженні з відходами у системі охорони здоров’я (Вадзюк С. Н., 2017 р.)
2016
Збірка матеріалів Національного форуму «Поводження з відходами в Україні»-2016
Стан проблеми утилізації відпрацьованих мастил в Україні та світі (Гриценко А.В., 2016 р.)
Електронні відходи в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання (Вишницька О. І., 2016 р.)
2015
Збірка матеріалів Національного форуму «Поводження з відходами в Україні»-2015
Досвід утилізації звалищного газу в енергетичних установках в Україні (Жук Г.В., 2015 р.)
2014
Збірка матеріалів Національного форуму «Поводження з відходами в Україні»-2014
2013
Збірка матеріалів Національного форуму «Поводження з відходами в Україні»-2013
Проблеми поводження з побутовими електричними та електронними відходами у м. Львові (Койнова І. Б.)
Природно-заповідний фонд України — ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
Національна система природоохоронних територій (ПТ) України складається з понад 8 тисяч захищених територій загальною площею 3,3 мільйонів га, або 6,05 % національної території.
Карта "Природно-заповідний фонд України"
Позиція ВЕЛ
2016 рік
Позиція ВЕЛ щодо ситуації з природно-заповідним фондом на Сході України
Події
2019 рік
Фільм «Торські степи: життя, смерть… воскресіння?»
2016 рік
2014 рік
Круглий стіл «Абсолютна заповідність: чи це врятує українські заповідники?» (25 липня 2014 р.)
2013 рік
Пріоритетними напрямами діяльності Всеукраїнської екологічної ліги є широке коло питань, пов’язаних з природоохоронною діяльністю, у тому числі стосовно природно-заповідного фонду України. Ще у 2000 р. ВЕЛ брала участь у розробленні та лобіюванні Закону України «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки».
Для постійного інформування та просвіти громадян щодо стану екологічної мережі України Всеукраїнська екологічна ліга видає значними накладами друковану продукцію: календарі, плакати, буклети, проспекти, журнали, книги.
З 2002 р. на сторінках науково-популярного журналу ВЕЛ «Екологічний вісник» систематично всебічно висвітлюються питання, що стосуються функціонування об’єктів і територій природно-заповідного фонду України.
У 2000–2005 рр. було реалізовано унікальний проект «Рекультивація Кримських згарищ», спрямований на відновлення пошкодженої пожежею популяції сосни Станкевича на території 59 га в ландшафтному заказнику «Мис Айя» (АР Крим). Було підготовлено методичні рекомендації для пропаганди та поширення досвіду відновлення зелених насаджень, пошкоджених пожежами (Марчукова Л. П.).
У 2005 р. члени ВЕЛ ініціювали відкритий лист громадських екологічних організацій до Президента України, в якому виступили проти прокладання газопроводу на території Ялтинського гірсько-лісового заповідника (АР Крим). Завдяки діям громадськості це екологічно небезпечне будівництво було зупинено.
У 2008 р. для охорони об’єктів природно-заповідного фонду ВЕЛ започаткувала Всеукраїнську акцію «Громадський контроль за станом об’єктів природно-заповідного фонду», в ході якої виявляють порушення природоохоронного законодавства, оформлюють скарги до суду, інформують громадськість, органи влади.
Експерти ВЕЛ обґрунтували створення НПП «Холодний Яр» (Черкаська область), НПП «Самарський бір» (Дніпропетровська обл.), НПП «Кре- мінські ліси» (Луганська обл.).
У фундаментальному виданні ВЕЛ – тритомній «Екологічній енциклопедії» (2006-2008 рр.) вміщені статті про всі об’єкти ПЗФ України загальнодержавного значення, підготовлені авторами спеціально для цього видання.
У 2009 р. за сприяння ВЕЛ видано книгу «Природно-заповідний фонд України: території та об’єкти загальнодержавного значення». У ній подано відомості про всі об’єкти ПЗФ України загальнодержавного значення, вказано місце їх розташування (відповідно до населених пунктів, із зазначенням кварталів лісництв, урочищ тощо). Підготовка й видання книги про природно-заповідний фонд України має важливе значення не лише як узагальнення відомостей про його складові, а й у контексті формування дбайливого ставлення до природи, активізації наукових досліджень та спостережень за станом довкілля, поширення екологічних знань, сприяння у підготовці наукових кадрів і фахівців у галузі охорони природи і заповідної справи.
Інформаційні матеріали
Рекомендації комітетських слухань на тему «Природно-заповідний фонд: проблеми та шляхи їх вирішення»
Участь ВЕЛ у формуванні екологічної мережі, збереженні об'єктів ПЗФ (буклет)
Громадськість стурбована критичною ситуацією у заповідній справі
У липні–серпні 2011 р. ВЕЛ розпочала Всеукраїнську кампанію захисту Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі на 2000–2015 роки, яку було скасовано Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. №704 «Про скорочення кількості та укрупнення державних цільових програм». ВЕЛ направила листа Прем’єр-міністру України з вимогою відновити статус Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки.
Під час цієї кампанії на адресу Кабінету Міністрів України надійшли сотні листів із закликами відновити статус єдиної державної цільової програми, яка дає можливість фінансувати природоохоронні заходи, спрямовані на збереження живої природи України, біо- та ландшафтного різноманіття, створення нових територій і об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення та формування національної екомережі. Результатом діяльності стало відновлення Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000–2015 роки.
Незаконний намив піску на території Голосіївського національного парку (2014 рік)
У 2011 р. ВЕЛ також долучилася до всеукраїнської громадської кампанії «Збережемо українські степи!». Степова зона займає 40% території України, але справжніх цілинних степових ділянок залишилось менше ніж 3%. В Україні досі немає юридичного визначення поняття «степ», тому навіть у деяких офіційних документах його визначають як «малопродуктивні, деградуючі та еродовані землі», що значно ускладнює захист степових ділянок. Одним із механізмів захисту степу в такій ситуації є Закон України «Про Червону Книгу України» та ратифікована нашою державою міжнародна Конвенція з біорізноманіття. Адже наявність червонокнижних видів навіть на деградованих та малопродуктивних землях означає, що ці екосистеми не можна порушувати і знищувати. Але для цього потрібно здійснити тотальну інвентаризацію степових ділянок України.
У 2014 році ВЕЛ за участі експертів, науковців підготувала та презентувала Проект реформування природоохоронної галузі, що містить інтеграцію екологічної складової у секторальні та регіональні стратегії та програми, розмежування функцій екологічної політики, контролю та природокористування, запровадження європейського принципу «забруднювач платить», імплементація європейських директив, що стосуються довкілля, в українське законодавство відповідно до Угоди України з ЄС. Також протягом року відбулися заходи: круглий стіл «Абсолютна заповідність: чи це врятує українські заповідники?»; прес-конференція щодо незаконного видобування піску та вирубуванню дерев на території Голосіївського національного природного парку (м. Київ); мітинг проти будівництва звіроферми на території майбутнього національного природного парку «Орільський» (Дніпропетровська обл.).
ВЕЛ відкрила громадську приймальню, яка працює зі зверненнями громадян, інформує про порушення вимог екологічної безпеки та природоохоронного законодавства.
Всеукраїнська екологічна ліга спільно з Київським еколого-культурним центром за підтримки Національної екологічної ради України виступила з ініціативою проведення Комітетських слухань «Природно-заповідний фонд: проблеми та шляхи вирішення» у Комітеті Верховної ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Слухання відбулися 18 листопада 2014 р. у Верховній Раді України за участі народних депутатів, представників центральних та місцевих органів влади, науковців та громадських природоохоронних організацій.
27 березня 2015 р. члени ВЕЛ разом з громадськими природоохоронними організаціями організували виїзне засідання до с. Шульгівка (Петриківський р-н, Дніпропетровська обл.) з питання будівництва звіроферми на території, що зарезервована для створення національного природного парку «Орільський». Місцеві мешканці підтримали рішення продовжити боротьбу за створення національного природного парку.
У травні 2016 р. експерти ВЕЛ здійснили експедицію у місця незаконного вирубування лісу поблизу м. Яремче (Івано-Франківська обл.) на території Карпатського НПП. Під час виїзду експерти оглянули місця вирубок 5–, 10–, 15–річної давнини, проте на них і досі не висаджено жодного дерева.
У м. Святогірськ (Донецька обл.) за сприяння ВЕЛ відбулася науково-практична конференція «Збереження біологічного та ландшафтного різноманіття як складова екологічного та патріотичного виховання населення України».
7 липня 2016 р. за участі представників ВЕЛ відбулося урочисте відкриття екологічної стежки «Дубовий гай» на території Національного природного парку «Святі гори» (Донецька обл.) в рамках проекту ПРООН-ГЕФ «Центр сприяння відновлення Сходу України на засадах збалансованого розвитку». Екологічна стежка «Дубовий гай» була створена у 1999 році і проходить по унікальній 300-річній заплавній діброві площею понад 100 га та лівому березі р. Сіверський Донець.
У 2017 році за ініціативи Всеукраїнської екологічної ліги та сприяння Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України розпочала свою роботу Школа заповідної справи імені Тетяни Андрієнко. Перше зібрання відбулося у Центрі кращих практик збалансованого розвитку в Україні (с. Виграїв, Корсунь-Шевченківський р-н, Черкаська обл.).
Активісти ВЕЛ захистили Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка від передачі його до комунальної власності.
У 2018 році юристи ВЕЛ підготували та внесли на розгляд Верховної Ради України зміни та пропозиції до природоохоронного законодавства відповідно до європейських директив, зокрема Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України (щодо повноважень в галузі охорони навколишнього природного середовища)».
За 20 років своєї діяльності активісти ВЕЛ підготували обґрунтування створення 10 Національних природних парків, десятків заповідників місцевого значення. ВЕЛ опікується охороною існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, вносить зміни й доповнення до законодавчих та нормативно-правових актів, що стосуються збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
Публікації
Національний природний парк Великий Луг: історія та сучасність (Гетьман В.І.)
«Зелений» скарб роду Каразіних. (О. Мазуренко, 2014 р)
Заповідний «Єланецький степ» (Гетьман В. І.)
До витоків Ужа (О. Мазуренко, 2014 р)
Національний природний парк «Черемоський» (Гетьман В. І, 2015 р.)
Перлина льодовикового періоду (О. Мазуренко)
Абсолютна заповідність і гармонійне співіснування людини з природою (Гетьман В. І.)Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Циківський» (Ковальчук С. І.)
Необхідність створення Національного природного парку «Холодний Яр» (Галушко О.)
English below
Вода – стійка хімічна сполука водню (11,11 %) з киснем (88,89 % за масою). Вода входить до складу ґрунтів, багатьох гірських порід і мінералів, у вільному стані утворює гідросферу Землі. Вона є основним компонентом водних екосистем, вміст вологи у рослинних і тваринних організмах досягає 65-99 %.
Водні ресурси України формуються головним чином за рахунок річкового стоку (місцевого і транзитного) та підземних вод.
Основні об’єми транзитного стоку надходять з території Білорусі (58%) та Росії (26%).
ВЕЛ пропонує сформувати нову водну політику в Україні на засадах Водної Рамкової директиви ЄС. Необхідно перейти до інтегрованого управління водними ресурсами, запровадити басейновий принцип у водокористуванні та збереженні водних об’єктів.
Осередки Всеукраїнської екологічної ліги активно застосовують різні форми роботи у цьому напрямі залежно від особливостей водних об’єктів певної території, ступеня антропогенного впливу на них, екологічних проблем, що виникають у процесі водокористування. Зокрема, проводять наукові дослідження, запроваджують тематичні природоохоронні заходи і акції; розглядають питання стану водних ресурсів на засіданнях Наукової ради ВЕЛ, здійснюють просвітницьку роботу стосовно значення водних об’єктів і необхідності їх збереження тощо.
Пропозиції Всеукраїнської екологічної ліги у сфері інтегрованого управління водними ресурсами:
1. Визначити на законодавчому рівні межі основних річкових басейнів України.
2. Розробити та реалізувати короткострокові та довгострокові локальні й регіональні програми відродження малих річок і водно-болотних угідь.
3. Здійснити заходи з відновлення витоків річок.
4. Створити сприятливі умови для відтворення рибних запасів, зокрема шляхом категоричної заборони використання електровудок і сіток та проведення самовільних гідротехнічних робіт (особливо спусків ставків) з метою вилову риби.
5. Посилити державний нагляд і контроль за скидами з підприємств і дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах річок і дренажних каналів.
6. Реконструювати незадовільно працюючі очисні споруди каналізації та побудувати очисні споруди каналізації в населених пунктах, де їх немає.
7. Здійснити заходи, спрямовані на забезпечення населення якісною питною водою.
8. Ухвалити проект Закону України «Про заборону ввезення і реалізації на території України мийних засобів на основі фосфатів».
9. Створити фонд, в якій будуть відраховуватися кошти від кожного квадратного метру новозбудованих площ в місті для реконструкції та модернізації станції аерації та каналізаційних мереж.
Water resources
AUEL proposes to form a new water policy in Ukraine based on the EU Water Framework Directive. It is necessary to move to integrated water resources management, to introduce the basin principle in water use and storage of water bodies.
The centers of the All-Ukrainian Environmental League actively apply various forms of work in this direction, depending on the characteristics of water bodies in a certain area, the degree of anthropogenic impact on them, and environmental problems arising in the process of water use. In particular, they conduct scientific research, conduct thematic environmental events and actions; consider issues of the state of water resources at meetings of the AUEL research board, carry out educational work on the importance of water bodies and the need for their conservation.
Proposals of the All-Ukrainian Environmental League in the field of integrated water resources management:
1. to determine at the legislative level the boundaries of the main river basins of Ukraine.
2. to develop and implement short-term and long-term local and regional programs for the revival of small rivers and wetlands.
3. to carry out measures to restore the sources of rivers.
4. to create favorable conditions for the reproduction of fish stocks, in particular, by drastically prohibiting the use of electric fishing rods and nets and carrying out unauthorized hydraulic engineering works (especially building the slopes of ponds) in order to catch fish.
5. to strengthen state supervision and control over discharges from enterprises and compliance with the management regime in the water protection zones of rivers and drainage canals.
6. to reconstruct unsatisfactory sewerage treatment facilities and build sewerage treatment facilities in settlements where they do not exist.
7. to carry out activities aimed at providing the population with high-quality drinking water.
8. to adopt the draft Law of Ukraine "On the prohibition of import and sale on the territory of Ukraine of detergents based on phosphates".
9. to create a foundation to which funds will be allocated from each square meter of newly built space in the city for the reconstruction and modernization of the aeration station and sewer networks.
Позиція ВЕЛ
Пропозиції Всеукраїнської екологічної ліги у сфері інтегрованого управління водними ресурсами
Збереження водних ресурсів України – питання національної безпеки (2017 р.)
Прогнозні ресурси підземних вод становлять 21 км3, але для використання враховують лише близько 12 км3 вод, що не мають гідравлічного зв’язку з поверхневим стоком. Найкраще забезпечені ресурсами підземних вод західні та північно-західні регіони України, на які припадає 70 % прогнозних запасів.
До основних екологічних проблем водних ресурсів України відносять:
– забруднення промисловими стоками (фізичне, хімічне, теплове, радіоактивне);
– забруднення комунальними стоками;
– бактеріологічне забруднення (евтрофікація);
– забудова прибережних смуг та заплав;
– намивання берегів;
– порушення режиму річок внаслідок спорудження ГЕС;
Замор риби на річці Уж внаслідок скидів промислових стоків Коростенським заводом МДФ (Житомирська область, 2012 рік)
Інформаційні матеріали
Коментар Тетяни Тимочко, голови Всеукраїнської екологічної ліги щодо якості питної води (2020 р.)
Закон України "Про державне регулювання у сфері мийних засобів" (проект)
Дослідження стану водних ресурсів, збереження малих річок та прибережних смуг
Дослідження стану водних ресурсів, збереження малих річок та прибережних смуг (буклет у *.pdf)
Формування нової водної політики в Україні
Забезпечення населення чистою питною водою було визнано глобальним пріоритетом на Всесвітньому саміті зі збалансованого розвитку в Йоганнесбурзі (2002 р.) та Конференції ООН зі збалансованого розвитку Ріо+20: «Майбутнє, якого ми хочемо» (2012 р.).
Це питання постійно перебуває у сфері діяльності як урядових державних структур, так і на міжнародному рівні. Не стоять осторонь цієї проблеми і громадські екологічні організації.
Таблиця. Основні показники використання та охорони водних ресурсів в Україні за 2013 рік
ВЕЛ пропонує сформувати нову водну політику в Україні на засадах Водної Рамкової директиви ЄС. Необхідно перейти до інтегрованого управління водними ресурсами, запровадити басейновий принцип у водокористуванні та збереженні водних об’єктів.
Осередки Всеукраїнської екологічної ліги активно застосовують різні форми роботи у цьому напрямі залежно від особливостей водних об’єктів певної території, ступеня антропогенного впливу на них, екологічних проблем, що виникають у процесі водокористування. Зокрема, вони проводять наукові дослідження, запроваджують тематичні природоохоронні заходи і акції; розглядають питання стану водних ресурсів на засіданнях Наукової ради ВЕЛ, здійснюють просвітницьку роботу стосовно значення водних об’єктів і необхідності їх збереження та ін.
ПодІЇ
2020 рік
2019 рік
2018 рік
Українсько-німецька конференція «Очищені стічні води – чиста Рось – здорові корсунці» (12–13 листопада 2018 р., м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська обл.)
2017 рік
Міжнародний день води (22.03.17)
2016 рік
Прес-конференція "Загибель Дніпра – національна трагедія України" (30.09.16)
2015 рік
Прес-конференція "Зупинимо знищення річки Дніпро!" (7.08.15)
ГОСТРИЙ СИГНАЛ
Рекордно низький рівень води в Десні: які причини та можливі наслідки (2020 р.)
Критична ситуація, що склалася у зв’язку із забрудненням річки Рось отруйними речовинами (2019 р.)
Громадська приймальня
Актуально!
Інфографіка
