Останні новини
1) Академіки НАНУ рекомендують Тетяну Тимочко на посаду Міністра екології та природних ресурсів України
4) Позиція Всеукраїнської екологічної ліги щодо будівництва Канівської ГАЕС
Канівське водосховище
Звернення до Мінприроди щодо перевірок
Звернення щодо річки Коник
Діяльність Мінприроди
Будівництво ГЕС на р. Рось
Вінниця
Сіверський Донець
1) Звернення до Прем’єр-міністра України щодо поліпшення екологічного стану р. Сіверський Донець
2) Звернення до Голови Служби безпеки України щодо поліпшення екологічного стану р. Сіверський Донець
Іллічівський порт
Терлецький В., голова Волинської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги
Цими днями у центрі Луцька, перед кінотеатром «Промінь» зрубали десяток сріблястих ялинок – гарних п’ятдесятирічних дерев, які так прикрашали площу.
Ні, все законно! Та рубка називається «реконструкцією «Променя», запланованою на проспекті Грушевського архітектором Тетяною Бідзілі. Адже, за її словами, «…в Європі не прийнято, щоб біля будівлі росли такі високі дерева…» Бачите, і Європу до знищення сріблястих ялинок залучила. А на рубку ялинок (та не лише їх одних) згоду дала спеціальна комісія у складі 14 осіб під головуванням заступника міського голови Л. М. Соколовської. Були у складі комісії й екологи: начальник міського відділу екології А. П. Галамазда, голова УТОП В. В. Комаров та ін. Щоправда, дехто зі складу комісії утримався від підпису під цим сумнівним за намірами документом, а дехто відзначив, що процедуру проведено неправомірно… Але хіба варто звертати увагу на таку дрібницю?.. Тим більше, що рештки сріблястих ялинок будуть використані… на годівлю тварин у зоопарку (отакі в нас, у Луцьку, дбайливі господарі!).
Поліщук С., незалежний журналіст
На Житомирщині триває «титанова війна», розпочата в червні 2012 року між двома умовними таборами: «економістами» та «екологами». Перші, до числа яких входить місцева владна верхівка, переконують, що понад усе прагнуть поліпшення матеріального добробуту населення шляхом підвищення економічних показників. Так, керівники області стверджували, що гірничодобувна галузь значною мірою сприяла економічному й соціальному розвитку області, а люди – у виграші від ефективного використання надр. Саме ті люди, про яких так необачно висловився посадовець, у своїй переважній більшості й утворили інший умовний табір, адже ефекту виграшу вони не відчули, і їхні інтереси – це збереження природи, що означає збереження самого життя на Поліссі.
Орлова Т. М., голова Овідіопольського районного осередку Всеукраїнської екологічної ліги (Одеська область)
Проблема охорони довкілля та збереження біорізноманіття набула особливої актуальності в наш час, в епоху науково-технічного прогресу, який дав людству потужні важелі впливу на природу.
Сучасні масштаби екологічних змін створили реальну загрозу життю і здоров’ю громадян України, її національній безпеці.
Гетьман В. І., кандидат географічних наук, старший науковий співробітник географічного факультету
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Указом Президента України від 10 лютого 2010 року створено «наймолодший» з 24 фактично функціонуючих національних природних парків України – Приазовський. Він знаходиться на північно-західному узбережжі Азовського моря, у межах території Бердянського, Мелітопольського, Приазовського, Якимівського районів, міст Бердянська та Мелітополя Запорізької області. Загальна площа парку становить 781 26,92 га. У постійне користування йому надано 48 053,20 га, з них 35 572 га земель водного фонду, включаючи акваторії Молочного (22 072 га) та Утлюцького (13 500 га) лиманів. Довжина Молочного лиману – 36 км, ширина: максимальна – 9 км, мінімальна – 4 км.
Михайська В. М.,член ініціативної групи Совєтського району м. Маківївки, член Всеукраїнської екологічної ліги
Бабченко Р. П.,голова Макіївського міського осередку ВДС «Екологічна варта» (Донецька область)
Відповідно до Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики на період до 2020 року» та Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011–1015 роки на національному, регіональному, місцевому рівнях державної екологічної політики потрібно враховувати наслідки управлінських рішень влади, керівників підприємств різних форм власності щодо розвитку вітчизняних суб’єктів господарювання з метою зменшення їхнього негативного впливу на довкілля та здоров’я людей.
Екологічна ситуація, яка склалася в м. Калуш (Івано-Франківська область) і на прилеглих територіях, є надзвичайно складною. Екологи били на сполох з цього приводу ще у 2000–2008 роках.
17 січня 2010 року в Калуші відбувся місцевий референдум, за результатами якого 97,27% мешканців висловилися за оголошення міста зоною надзвичайної екологічної ситуації.
У лютому 2010 року екологічній ситуації у місті було присвячено засідання РНБОУ, за підсумками якого були прийняті Указ Президента України «Про оголошення територій міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації» і Закон на його підтвердження.
Екологічні проблеми Калуша та прилеглих територій потребують негайного розв’язання та здійснення практичних заходів
Вигонний В. І., голова громадської екологічної організації «Еко-дія» (Донецька область)
Логачов Ю. П., голова Харзизького міського осередку Всеукраїнської екологічної ліги(Донецька область)
Ще з кінця 90-х років ХХ століття населення Донбасу самовільно розпочало розробку вугільних пластів найпримітивнішим методом, часто на власному подвір’ї, тому що вугільні пласти на території Донбасу залягають на невеликій глибині. Знявши всього 2–3 метри верхнього шару землі, можна було видобувати вугілля з «копанки» для опалення своїх осель, а надлишок – продати.
Міронова Н. Г., кандидат технічних наук, доцент кафедри екології Хмельницького національного університету, голова Хмельницької обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги
Наприкінці серпня 2013 року, за кілька тижнів до початку роботи сесії Хмельницької міської ради обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги забила на сполох. Громадськості стало відомо, що частина зеленої зони міста (дефіцит таких зон у місті становить близько 226 га), яка прилягає до нинішнього пляжу, може бути вилучена під житлову забудову. Депутати міської ради збиралися на найближчій сесії погодити це питання. Впливові й заможні хмельничани виношують плани залишити громадянам міста для відпочинку лише вузьку смугу піску на березі водосховища на Південному Бузі. На вилученій ділянці рекреаційної зони є наміри побудувати багатоповерхові житлові будинки, незважаючи на те, що за новим генеральним планом міста (до речі, дуже дорогим для міського бюджету) цю територію визначено як зелену зону. Тут вже почали створювати молодіжний парк, про це в міській газеті «Є» було вміщено статтю.
26 червня 2013 року Розпорядженням Кабінету Міністрів України Дніпропетровський державний аграрний університет виведено з підпорядкування Міністерства аграрної політики та продовольства України і передано до сфери управління Міністерства освіти і науки України цілісним майновим комплексом для його подальшої реорганізації. На його базі заплановано створити Дніпропетровський державний економічний університет, який буде об’єднувати Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровську державну фінансову академію та Академію митної служби. Громадські організації, відомі вчені, народні депутати України звернулися до Кабінету Міністрів України, Президента України з вимогою скасувати Розпорядження Кабінету Міністрів і зберегти провідний навчальний заклад з підготовки фахівців з аграрної галузі.
Громадська приймальня
Актуально!
Інфографіка
