Останні новини
У рамках програми ВЕЛ відзначення Всесвітнього дня вишиванки – 2023 представники Луганської обласної організації ВЕЛ організували екскурсію «Вишиванка – рукотворний оберіг за природними мотивами» та доторкнулись до традицій вишивки та килимарства Полтавського регіону.
Учасники екскурсії
Учасники екскурсії ознайомились з тематичними експозиціями Краєзнавчого музею, Всеукраїнського центру вишивки та килимарства та майстерні художніх промислів «Соломія» у м. Решетилівка. Дізналися про історію вишитих сорочок, особливості відтворення стародавніх узорів на сучасних виробах, як зберігають та популяризують традиції народні майстри. Під час екскурсії учасники мали можливість подивитись на виробничий процес (ручна, комп’ютерна та машинна вишивка, ручне ткання вовняних килимів та гобеленів тощо).
Вишиванка – наша зброя, наш етнокод. Бережімо традиції, шануймо! З днем вишиванки, друзі!
#Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ
Джерело: Луганська ОО ВЕЛ
https://www.facebook.com/profile.php?id=100088258164385
Одним з найколоритніших з них виявився молодіжний творчий конкурс: «Вишиванка – генетичний код української нації: витоки з природи».
Оцінку проводилося досвідченим журі серед 64 колективів з усіх куточків Закарпаття за трьома критеріями, а саме:
1) колоритність та стиль вдягнутих у вишиванки учасників;
2) пов’язаність творчого виступу з Природою;
3) зв’язок виступу конкурсантів з традиціями чи вишиванкою.
Незважаючи на те, що всі виступи, були надзвичайно цікавими та колоритними, за одностайним рішенням журі творчого фестивалю, переможцем обрано «Дитячий фолькльорно-етнографічний колектив Ясінянської мистецької школи», з чим ми їх щиро вітаємо та бажаємо подальших творчих перемог!
#Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ
Вишиванка є справжнім витвором національної уяви багатьох поколінь українців. Це– національна святиня, бо символізує собою і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок багатьох поколінь – зв'язок, яких не переривається віками. У часи російської військової агресії проти українців важливо розуміти, що коли ми вдягаємо вишиванку, то вбираємось не у звичайну сорочку, а в одяг сили.
Традиційна вишивка (Дніпропетровська область)
До Всесвітнього дня вишиванки Дніпропетровська обласна організація ВЕЛ буде проводити захід, присвячений збереженню і популяризації української вишиванки, як способу ідентифікації українців.
В заході візьмуть участь студенти Дніпровського транспортно-економічного фахового коледжу під керівництвом вихователя Тетяни Бойко, куратора Олени Нурулліної (члена правління ДОО ВЕЛ), практичного психолога Валентина Дирда, соціального педагога Олександра Варцаба.
День вишиванки – красиве і світле свято, яке переплетене почуттям любові, добра, надії, віри у щасливе майбутнє. Український національний одяг, подібно до мови, культури й традицій – це один із основних видів ідентифікації українців, як на Батьківщині, так і закордоном.
Довідково. Для вишиванок Дніпропетровщини характерна вишивка хрестиком з геометричними, а також рослинним орнаментами, які набули геометричного характеру. Манжети рукавів та виріз горловини вишивають різнокольоровими нитками. У чоловічій вишитій сорочці переважають червоний та чорний кольори.
Більше інформації щодо природних мотивів в українській культурі дізнавайтесь в наступних повідомленнях за хештегом: #Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ
Джерело: Дніпропетровська ОО ВЕЛ
Фото: Дніпропетровська ОО ВЕЛ
До Всесвітнього Дня вишиванки Чернігівська обласна організація ВЕЛ буде проводити екологічно-етнографічний пізнавальний ланцюг «Ботанічна символіка вишиванки».
Захід відбудеться 18 травня 2023 року за співпраці з навчально-науковою станцією Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка та регіональним ландшафтним парком «Ялівщина» на природній території. Учасники – студентська молодь, освітяни.
Під час заходу буде функціонувати інформаційно-пізнавальна платформа «Екологічний зміст сакральної символіки української вишиванки» та відбудеться презентація вишиванок – аналіз їх регіональних особливостей та місця рослинних елементів орнаменту. Також, учасники зможуть пройти екологічний квест «Знання та пошук рослинних оберегів у природі».
Довідково. Вишивки Полісся прості і чіткі за композицією. Ромбо-ламана лінія геометричного орнаменту повторюється кілька разів і на сіро-білому тлі лляного полотна вирізняється графічною чіткістю. Дуже поширеними були мотиви дерева життя та берегині, птахів, солярних символів. Ці мотиви присутні на речах домашнього вжитку: напірниках, скатерках, хустках, а також на рушниках. Традиційно на Чернігівщині вишивкою прикрашали жіночий та чоловічий одяг: сорочки, жіночі головні убори, спідниці. Жіночі сорочки оздоблювались на рукавах вишивкою білими нитками безкінечними варіаціями геометризованих та геометричних сюжетів. Традиційні техніки: лічильна гладь, мережки, штапівка, вирізування, виколювання, зерновий вивід. Для підсилення загальної виразності в одній роботі використовували кілька типів швів.
Зберігаймо природу та традиції – будуймо незалежне майбутнє разом!
Більше інформації щодо природніх мотивів в українській культурі дізнавайтесь в наступних повідомленнях за хештегом: #Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ
Джерело: Чернігівська ОО ВЕЛ
Фото: Чернігівська ОО ВЕЛ
У Бродівській громаді на Львівщині упродовж двох тижнів виявляють випадки масової загибелі бджіл – загинуло понад тисяча бджолосімей (в одній сім’ї в різні періоди може бути до 100 тис. комах.).
Перші випадки мору бджіл зафіксовані у Пониковицькому старостинському окрузі на Бродівщині. Зараз продовжують виявляти нові факти загибелі комах.
5 травня 2023 року Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повідомила результати досліджень перших відібраних зразків – інфекції виключено, тобто комахи загинули внаслідок отруєння.
Пасічники підозрюють у причетності до екологічної катастрофи агрофірму «Західний Буг».
Запилення квітів бджолами
Всеукраїнська екологічна ліга вже неодноразово піднімала питання щодо масового вимирання популяції бджіл після обробки полей інсектицидами (детальніше на сайті ВЕЛ: https://ecoleague.net/.../1272-taiemnytsi-znyknennia... ).
Законодавство регулює охорону та безпеку бджільництва, проте ніхто не контролює дотримання норм. Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносів, згідно зі ст. 37 Закону України «Про бджільництво», зобов’язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це органи місцевого самоврядування, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до 10-ти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляють дату обробки, а також назву, ступінь і термін дії токсичності препарату.
Мертва бджола
Роботи з пестицидами, враховуючи вплив та безпечність для бджіл, потрібно проводити у вечірні та ранкові години. З огляду на токсичність усіх пестицидів для бджіл, сільськогосподарські культури, які є медоносами, потрібно обприскувати у період до або після цвітіння.
Всеукраїнська екологічна ліга закликає Департамент екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації та відповідні органи долучитись до з’ясування обставин масової загибелі бджіл та притягнути винних до відповідальності!
Джерело: мережа Інтернет, сайт ВЕЛ
Фото: сайт ВЕЛ, мережа Інтернет
Коментар Олексія Бурковського, голови Донецької ОО ВЕЛ щодо затвердженого переліку інвазійних видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів.
#Ні_інвазійним_видам
Штучно насаджені в місцеву природну екосистему дикі рослини з іншого континенту займають місце аборигенних видів (це не стосується культурних рослин, які потребують догляду і не здатні вижити в природі). Більшість місцевих видів, що залежать від аборигенної рослини, існувати в такому оселищі не можуть, бо не взаємодіють з чужаком (не харчуються ним, не формують мікоризу і т.п.). Наприклад, на нашому дубі черешчатому зустрічається близько 850 видів комах. Від них, у свою чергу, залежать інші місцеві види. Насадження чужорідних видів, таким чином, означає обвал біорізноманіття в геометричній прогресії.
Коли чужаку підходять місцеві ґрунтові та кліматичні умови, і у нього обмаль місцевих хвороб та споживачів («шкідників»), то він швидко поширюється і витісняє місцеві види тобто стає інвазійним. Тому не важливо наскільки цінною є деревина чужорідного виду, його здатність поглинати викиди, медоносність і т.п., якщо вид загрожує найважливішому елементу екосистеми – біорізноманіттю.
Не буду довго зупинятися на цьому питанні. Детальніше з ним можна ознайомитися тут:
Відео: https://www.facebook.com/olexiyburkovskyy/videos/141779946723252
Публікація: https://www.facebook.com/olexiyburkovskyy/posts/709972176213314
Наказом Міндовкілля від 03.04.2023 № 184 (зареєстрований Мінюстом 19.04.2023 р. за N 641/39697) «Про затвердження переліку інвазійних видів дерев із значною здатністю до неконтрольованого поширення, заборонених до використання у процесі відтворення лісів» в цей перелік потрапили: айлант найвищий, аралія маньчжурська, в’яз низький, гледичія колюча, горіх чорний, дуб червоний, каркас західний, клен ясенелистий, маслинка вузьколиста, павловнія (види та гібриди), робінія звичайна, черемха пізня, ясен пенсільванський.
Важливо вказати, що мова йде, по-перше, лише про перелік видів, які не можна буде насаджувати при лісовідтворенні, а не про їх вирубку; по-друге, наказ стосується створення лісів та полезахисних лісосмуг. Тобто, ці види дозволені для плантацій енергетичних культур або озеленення населених пунктів. Бо агробізнесові ресурси вже масово поширюють дезінформацію про «заборону павловнії в Україні», не вказуючи, що заборона стосується виключно лісовідтворення.
Це рішення дійсно історичне адже ряд видів з переліку культивуються в лісовому господарстві з початку ХІХ ст. В ті часи, звісно, не існувало екологічної політки, тим більше, що людина вважалася себе «царем природи» і дозволяла собі робити з нею, що завгодно.
В Лісовому кодексі України в ст.85 прописано «недопущення генетичного забруднення генофондів аборигенних порід та інвазій інтродукованих видів у природні екосистеми». Проте, нормативна база не визначала, які саме види маються на увазі. Тому десятки років лісгоспи насаджували чужорідні види через їхню зручність (швидке поширення, відсутність природних ворогів і т.п.) і наносили цим величезної шкоди біорізноманіттю.
Вперше на цю проблему в 2009 р. ми звернули увагу в рамках громадської кампанії «Збережемо українські степи!». Проте, всі наші пропозиції на той час були приречені — на обрії вже майорила Держпрограма «Ліси України 2010-2015 р.» — щедре джерело освоєння бюджетних коштів Держлісагенством (нагадую, що тодішній голова Держлісагентства і виконавець «програми» Віктор Сівець отримав 10 років ув’язнення три місяці тому, щоправда, заочно).
Після Революції Гідності, в 2016 р., ми підготували відповідний законопроект, його намагався проштовхнути один з депутатів Комітету ВР з еко-політики, розглядалась можливість включення його в інший, більший за обсягом законопроект, але справа до цього так і не дійшла. Після чергових виборів до парламенту ми доопрацювали законопроект і запропонували його знову. Окремо він не був розглянутий, але певні його імперативи потрапили до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів» від 20 червня 2022 року № 2321-IX.
Вкрай важливим, на мою думку, було виведення Держлісагентства з підпорядкування Мінагрополітики і передача його в структуру Міндовкілля декілька років тому. Це зайвий раз вказує на те, наскільки ефективність реформ залежить від побудови правильної системи управління.
В решті решт, Міндовкілля в кінці 2022 р. підійшло до питання створення переліку видів, заборонених у лісовідтворенні. Міністерством була створена робоча група з цього питання, до складу якої увійшли працівники Міндовкілля, Держлісагентства, лісогосподарських науково-дослідних установи, науковці-біологи, представники природоохоронних організацій.
Найгостріша дискусія між лісівниками з одного боку та біологами і природоохоронцями з іншого розгорілася навколо двох видів: робінії звичайної та дуба червного (обидва з Північної Америки). Щодо їхньої інвазійності у науковців-біологів було вдосталь наукових робіт і доказів. Прихильники їх подальшого насадження висували наступні аргументи.
1.Практична цінність. Контраргумент: закон чітко говорить про заборону інвазійних видів, тому аргументи щодо господарської корисності інвазійних видів не могли бути враховані де-юре.
2. Запропоновані види не внесені в перелік інвазійних видів ЄС. Контраргумент: це дійсно так, але по-перше, деякі з них поширюються в Степовій зоні України, якої в ЄС немає (хіба що фрагментарно в Угорщині); по-друге, нормативна база ЄС щодо інвазійних видів складається з двох рівнів: загальноєвропейського та національного. Робінія псевдоакація внесена в національні переліки 9 країн Євросоюзу, тому і Україна має всі підстави внести її в свій перелік.
До речі, в «Новій лісовій стратегії ЄС до 2030 р.» робінія наведена в якості виду, який неможна насаджувати в Європі. Одним з головних аргументів цього є… велика медоносність робінії !!! Чому? Тому що в період цвітіння запилювачі масово летять на її квіти, ігноруючи місцеві види рослин, що не мають такого потужного запаху, через що рівень запилення місцевих видів значно падає.
Взагалі, тиск на Міндовкілля та інші установи, причетні до прийняття остаточного рішення, був шалений. Ви ж розумієте, що лісогосподарське лоббі в Україні доволі потужне. Але Міндовкілля підійшло до питання з холодною головою і знайшла аргументи науковців-біологів та природоохоронців більш переконливими. Громадські природоохоронні організації часто критикують дії влади, але цього разу абсолютна більшість з них підтримала рішення Міндовкілля. Зі свого боку, від імені Донецького обласного осередку Всеукраїнської екологічної ліги висловлюю подяку керівництву та співробітникам Міністерства захисту довкілля за твердість і рішучість у відстоюванні природоохоронних принципів та активну співпрацю з громадськістю. Окремо хочу подякувати керівництву Держлісагентства за розуміння сучасних підходів у лісовідтворенні та потреби йти у ногу з часом.
Зрозуміло, що перед науково-дослідними лісогосподарськими установами відтепер буде стояти складне завдання, а саме, робота в першу чергу з аборигенними видами дерев, бо цього вимагає законодавство. З іншого боку, це завдання створює нові стимули, можливості та перспективи для розвитку лісознавчої науки, пошуку та виведення стійких місцевих генотипів дерев.
Російською агресією в Україні знищено або пошкоджено мільйони гектарів лісів та лісосмуг, це не враховуючі шкоди нанесеної лісонасадженням самими українцями. Попереду — багато роботи з їх відтворення. Однак, вкрай важливо, щоб ми відновлювали саме наше біорізноманіття, а не біорізноманіття Північної Америки чи Азії. Кожна країна і кожна нація відповідальна перед усім світом за ту природну спадщину, яка їй дісталася в силу історичних причин. В решті решт, варто враховувати самоцінність природи і її право визначати місцезростання рослин на планеті як мінімум в межах природних ландшафтів.
P.S. Дружина мого друга з Донеччини збирає на автомобіль для його підрозділу ЗСУ. Якщо є можливість ТРОШКИ підтримати – буду вдячний! Навіть 100 грн. мають значення.
Картка Анастасія Петрова:
Приват : 5168 7520 1709 8198
Моно: 5375 4114 1649 0725
PayPal: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Всеукраїнська екологічна ліга вітає Мирослава Мальованого, доктора технічних наук, професора, завідувача кафедри екології та збалансованого природокористування Інституту сталого розвитку ім. Вячеслава Чорновола Національного університету «Львівська політехніка», заслуженого діяча науки і техніки України, голову Львівської обласної організації ВЕЛ з присвоєнням звання «Почесний професор Вінницького національного технічного університету».
Вишиванка є традиційним українським одягом, який має глибокі історичні корені. Рослинні орнаменти на вишиванках українців відіграють важливу роль, оскільки вони не тільки прикрашають одяг, але й мають символічне значення.
Учасники Програми "Екологічними стежками рідної України "
Троянда (ружа) – один із найпопулярніших візерунків на жіночих вишиванках, квітка символізує Сонце. Зазвичай орнамент з ружами був у вигляді безперервної смуги повторюваних елементів, які символізували неперервність руху Сонця та постійне оновлення.
Мак вважається надійним оберегом, що захищає від негативних сил, а червоний колір його квіток означає пам’ять про загиблих у боях родичів.
Учасники Програми "Екологічними стежками рідної України "
На вишиванках соняшники можуть бути зображені окремо або як частина візерунку, наприклад, у вигляді вінка, це символ духовного сходження та пошуку істини.
Орнаменти з мальвами вишивають так само, як і інші квіткові орнаменти, тобто у вигляді нескінченного замкненого вінка, що означає постійне переродження і оновлення життя.
Калина є однією з найбільш популярних рослин, вона символізує красу, життя та духовність українського народу.
Чорнобривці відносяться до цілющої символіки, здатною вилікувати душу і тіло, а їх зображення уособлює любов до Природи і всього живого.
Візерунки з ліліями завжди мають окрім квіток ще й бутони, і листя, що має символізувати триєдність народження, постійного розвитку та безперервності людського життя.
Вінок з барвінку – сині квіти на тлі зелених листочків символізують розвиток, юність, енергійність.
Всеукраїнська екологічна ліга оголошує проведення серії заходів «Вишиванка – генетичний код української нації: витоки з Природи». Ці події присвячені всесвітньому Дню вишиванки, що буде відзначений 18 травня 2023 року.
Більше інформації щодо природніх мотивів в українській культурі дізнавайтесь в наступних повідомленнях за хештегом: #Вишиванка_витоки_з_Природи_ВЕЛ
Джерела: мережа Інтернет
Фото: ВЕЛ
Експерти Всеукраїнської екологічної ліги та Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» провели тренінг «Сортуй відходи правильно!» у бібліотеці для дітей ім. Гагаріна ЦБС Деснянського району для її найменших відвідувачів – школярів 1-4 класів.
Під час тренінгу діти дізнались про те, які різновиди відходів існують та яких правил сортування варто дотримуватись. Вони ознайомились з різними видами контейнерів для відходів та «вмістом» кожного з них.
Учасники тренінгу
Діти взяли участь у інтерактивних іграх та вправах, які спрямовані на запам’ятовування інформації про види відходів. Учні мали можливість показати свої знання та вміння сортувати відходи під час гри «Розклади відходи за правильними контейнерами».
Також, тренінг допоміг сформувати дітям та їх батькам уявлення про сортування відходів, як важливої складової сталого розвитку, оскільки це допомагає зменшити кількість відходів, що потрапляють на сміттєзвалища та забруднюють навколишнє середовище. Окрім того, правильне сортування відходів дозволяє ефективніше використовувати ресурси та сприяє збереженню довкілля. Завершенням тренінгу стала «екологічна» руханка на свіжому повітрі.
Бесіда
Сортування відходів та збалансований розвиток – це нерозривні поняття, які взаємодіють між собою в рамках екологічної відповідальності та збереження природних ресурсів для майбутніх поколінь. Одним із завдань Стратегії збалансованого розвитку України до 2030 року є здобуття всіма учнями знань і навичок щодо принципів сталого розвитку та збереження довкілля. Перехід до збалансованого розвитку – це процес зміни ціннісних орієнтацій багатьох людей. Для зміни поведінки важливі екологічне виховання і освіта, просвітницька діяльність.
Робота з дітьми
Освіта – це ключ до майбутнього. Бо освіта – це той фундамент, з якого починається розвиток кожної особистості, суспільства, нації та народу в цілому. Це засіб відтворення та підвищення інтелектуального та духовного потенціалу народу, виховання патріота, громадянина, в тому числі й завдяки підвищенню рівня екологічних знань та навичок.
Всеукраїнська екологічна освіта дякує учасникам тренінгу за активну роботу та бібліотеці для дітей ім. Гагаріна ЦБС Деснянського району за співпрацю!
Джерела: сайт ВЕЛ, мережа Інтернет
Фото: бібліотека для дітей ім. Гагаріна ЦБС Деснянського району