4 липня 2014 року в приміщенні міської раді м. Канева був проведений круглий стіл з питань будівництва Канівської ГАЕС, організований з ініціативи Канівського міського осередку Всеукраїнської екологічної ліги.

Метою круглого столу було ознайомлення громадськості з планами продовження будівництва Канівської ГАЕС та визначення можливих ризиків цього проекту, забезпечення співпраці органів місцевого самоврядування, заінтересованої громадськості та експертів у вирішенні питання доцільності будівництва Канівської ГАЕС, надання коментарів фахівцями різних галузей.

У засіданні взяли участь міський голова м. Канева Ренькас І. О., голова районної Ради Шелест Д.Є., заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Пащенко О. В., голова Черкаського обласного осередку ВЕЛ Фоміна Н. М., заступник технічного директора Канівської ГАЕС Галат В. В., місцевий активіст – еколог Чернек М. О., директор Канівського природного заповідника – Чорний М. Г. Засідання круглого столу вів голова Канівського міського осередку ВЕЛ Приходько В. В.

Підготовка до будівництва та розроблення проектної документації Канівської ГАЕС почалися ще у 1984 році, проте у 1991 році, у зв’язку з відсутністю фінансування та кризовим економічним станом країни, на будівництво було накладено мораторій. Через 8 років мораторій було знято, а в період з 2006 по 2007 роки було розроблено та затверджено оновлене техніко-економічне обґрунтування будівництва Канівської ГАЕС.

На початку зустрічі міський голова закликав усіх до конструктивної праці, наголосивши, що ця зустріч має інформативно-просвітницьку мету та є не останньою в процесі прийняття рішення щодо продовження будівництва. Фоміна Н. М. зауважила, що питання про будівництво треба розглядати в контексті сталого розвитку, враховувати екологічну, економічну та соціальну складові одночасно.

Пащенко О. В. зазначила, що згідно з Оргуською конвенцією громадськість має право на доступ до інформації з питань, що пов’язані з довкіллям та екологічною безпекою. Якщо справа стосується будівництва потенційно небезпечних об’єктів, якою є Канівська ГАЕС, то у відповідь на свій запит громадськість повинна отримати всі документи: дозволи на будівництво, ОВНС, висновки екологічної експертизи та інші документи, що підтверджують відповідністьцього об’єкта всім необхідним нормам.

Після аварії на Чорнобильській АЕС радіоактивні частинки ґрунту поступово змивалися в Дніпро та переміщувалися нижче за течією. Чорний М. Г. висловив занепокоєння, щодо підвищеної радіоактивності мулу, що лежить на дні Канівського водосховища та вторинного забруднення радіонуклідами, яке може відбутися внаслідок підняття цього мулу з дна водойми.

Для отримання експертної думки щодо призначення та доцільності будівництва гідроакумулюючої електростанції, до виступу був запрошений Галат В. В. Він зазначив, що «первісний проект будівництва Канівської ГАЕС мав декілька підстав: по-перше, наявність Канівського водосховища, яке мало б бути нижнім резервуаром, а також унікальний для центральної частини України перепад висот в 100 метрів, який можна використовувати для виробництва електроенергії».  Також він додав, що, як і будь-який об’єкт, Канівська ГАЕС впливає на довкілля, але під час розроблення проекту до роботи залучалися всі наукові установи, які мали до цього відношення.

Чернек М. О. у своєму виступі зауважив, що від будівництва Канівської ГАЕС постраждають Зміїні острови, які мають високу природоохоронну та естетичну цінність. Крім цього, він підтримав думку Чорного М. Г. щодо можливості вторинного радіоактивного забруднення території.

Таким чином, більшість експертів та природоохоронців висловили занепокоєння та сумніви щодо доцільності будівництва Канівської ГАЕС, незважаючи на твердження працівників гідроакумулюючої станції.

Голлівудський актор Леонардо ДіКапріо зібрав понад 25 мільйонів доларів для захисту навколишнього середовища та зникаючих видів тварин.

Таку суму пожертвувань зірка отримав від небайдужих, які прийшли на відкриття "Leonardo DiCaprio Foundation", повідомляє "People".

З нагоди відкриття власного фонду Лео організував вечірку на французькому курорті Сен-Тропе, квитки на яку коштували від 7500 до 130 000 доларів.

На благодійний захід прийшли Селена Гомес, Боно, Джаред Лето, Маріон Котіяр, зірка "Династії" Джоан Колінз та багато інших.

"Ще ніколи, з часів динозаврів, більшість видів рослин і тварин не зникали так швидко... Ми повинні докласти усіх зусиль, аби захистити багате біорізноманіття", - закликав 38-річний ДіКапріо, який був присутній на вечірці із моделлю Тоні Гарн.

Аби багатіям було легше розставатися з грошима актор влаштував ще й аукціон, на якому були представлені роботи Деміена Хьорста та Пабло Пікассо, мотоцикл "Harley Davidson", а також гітара, що належала учаснику групи "U2" Боно.

Окрім цього усі бажаючі могли придбати собі дві "додаткові" ролі в одному з майбутніх фільмів за участю ДіКапріо. За цей лот заплатили трохи більше 3 мільйонів доларів.

Як відомо зірка "Великого Гетсбі" вже давно збирає гроші на порятунок тварин та природи.

Більше на сайті "Українська правда"

Світовий досвід з охорони та відродження малих річок показує, що покращення їхнього стану можливо лише за умов збалансованого господарювання на усьому водозабірному басейні. Забруднення річок спільно з їх замуленням призводять до подальшого розвитку процесів деградації малих річок. Як наслідок, результативність самоочищення і формування природної якості води продовжує знижуватись.

Відсутність належного контролю з боку уповноважених органів державної та місцевої влади за територіями, що прилягають до малих річок може призвести до надзвичайних екологічних ситуацій, спричинити масову загибель риби чи інших живих організмів і негативно вплинути на стан здоров'я населення.

Яскравим прикладом, який підтверджує вищенаведені положення є надзвичайна ситуація, яка сталася в столиці України.

Інформація про масову загибель риби на річці Коник, що протікає по південно-східній околиці Києва, викликала широкий суспільний резонанс.

1 червня 2014 року в Голосіївському районі міста Києва на житловому масиві Корчувате в річці Коник було виявлено мор риби. За попередньою оцінкою експертів сума збитків, заподіяна природному середовищу склала 46 млн. грн.

Громадськість вже багато років б’є тривогу – острів став вигідним майданчиком для підприємств та частини місцевих мешканців, які потай скидають промислові та побутові відходи як в річку Коник, так і на прибережну територію острова. Також були виявлено декілька намивів піску. Такий занедбаний стан цього природного комплексу зумовлений відсутністю належного екологічного та муніципального контролю житлового масиву Корчувате.

Одразу ж активісти звернулися до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. І через кілька днів за участі голови РДА та відповідних фахівців, представників громадськості районна влада провла виїзну нараду щодо з’ясування причин масової загибелі риби в річці Коник. Але порушення не припинилися.

12 липня відбулося повторне забруднення річки в результаті чого знову загинула риба, була отруєна вода, а державі було заподіяно збитки на суму понад 300 тис. грн.

16 липня, за ініціативи представників громадських організацій «Корчувате - наш дім» та Всеукраїнської екологічної ліги, перевірку дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснила Екологічна інспекція м. Києва. Під час перевірки інспектори взяли проби води та мулу річки Коник, притоки Дніпра, що протікає в межах острова Жуків.

Всеукраїнська екологічна ліга звернулась до прокуратори міста Києва зі скаргою на бездіяльність міських органів влади щодо припинення злочинної діяльності забруднювачів довкілля. Враховуючи те, що територія Жукового острова є об’єктом природно-заповідного фонду, громадські природоохоронні організації запропонували провести круглий стіл із залученням представників громадськості, Мінприроди України, Мінагрополітики України, контролюючих органів, муніципальної влади міста Києва та комунального підприємства «Плесо», на якому розглянути питання охорони природного комплексу острова Жукова та річки Коник.

До Всеукраїнської екологічної ліги звернулися жителі селища Стеблів Черкаської області та повідомили, що 27 червня 2014 року вантажні автомобілі сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Корсунь» вивантажили в межах прибережної захисної смуги річки Рось, тверді будівельні відходи.

На вимогу мешканців с. Голошино Верховинського району, - повідомляє ZIK.ua, - було скликано сесію сільради, на якій вирішувалася доля будівництва чотирьох міні – ГЕС на р. Білий Черемош. Місцеве населення вирішило підняти питання щодо їхнього спорудження через різке погіршення якості води у річці. Крім цього, українські природозахисники наголошували на необхідності перевірки дозвільної документації, що супроводжує будівництво.

В результаті засідання, сесія сільради скасувала дозволи на будівництво, а обласна прокуратура до того ж розпочала кримінальне впровадження за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України (складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів.

Детальніше на zik.ua

Нещодавно ВЕЛ надіслала до Вищого господарського суду України листа, у якому наголошувала на неупередженому розгляді касаційної скарги за позовом щодо визнання недійсним рішення сесії Харківської міської ради про передачу ОК «ЖБК «Зеленоград» під забудову земельної ділянки, що була у власності Данилівського дослідного держлісгоспу. Раніше держлісгосп звертався до ВЕЛ з повідомленням про порушення природоохоронного законодавства, інтересів лісгопу діями та рішеннями Харківської міської ради, Управління Держземагентства у м. Харкові та ОК«ЖБК «Зеленоград», а також просив взяти під контроль розгляд цієї справи.

Аналізуючи звернення держлісгоспу, експерти Всеукраїнської екологічної ліги прийшли до висновку, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення. А право на користування нею Данилівським держлісгоспом підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування. Це також підтверджено попередніми судовими рішеннями, у тому числі Вищого господарського суду України. Отже право Данилівського лісгоспу на постійне користування земельними лісовими ділянками підтверджено повністю.

Крім того, як зазначено органами прокуратури, не існує будь-яких відомостей про те, що ця спірна земельна ділянка вилучалася з постійного користування Данилівського дослідного держлісгоспу. Відсутні законні документи про зміну її цільового призначення. Не проводилось також розроблення проекту відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, і тим більше, не могло існувати його погодження та затвердження.

У своєму листі ВЕЛ наголошувала, що екологічна громадськість надзвичайно стурбована тим, що через злочинні схеми значні території лісів останніми роками вилучаються і використовується ділками для отримання незаконних прибутків. В Україні ліси відносяться до категорії екологічно вразливих ресурсів. Їх охорона,доглядта примноженняє одним з основних завдань, які визначені Законом України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року».

У вівторок, 15 липня, Вищий господарський суд України розглянув касаційну скаргу у справі за позовом прокурора Ленінського району
м. Харкова в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, Данилівського дослідного держлісгоспу до Харківської міської ради, Управління Держземагентства у м. Харкові та ОК «ЖБК «Зеленоград» про визнання частково недійсним рішення №13/10 ХLІ сесії V скликання Харківської міської ради від 24.02.2010р., визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки, зобов’язання скасувати запис про державну реєстрацію державних актів.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України постанови Харківського апеляційного господарського суду, в апеляційному провадженні якого перебувала ця справа, та Господарського суду Харківської області скасовано. Справу направлено на новий розгляд.

Європейський банк реконструкції та розвитку виділить Україні 7 млн євро для будівництва біогазового заводу в потужністю 2,25 МВт. - повідомляє прес-служба Держінвестпроекту.

Найпотужнішу на даний час біогазову установку будуватимуть на базі Рокитнянського цукрового заводу в Київській області.

Водна артерія складе конкуренцію Панамському каналу. Її довжина становитиме 278 км.

Головний інвестор проекту - китайська корпорація HKND Group

Комісія, яка планує новий канал між Тихим і Атлантичним океанами через Нікарагуа, схвалила його остаточний варіант, повідомляє Російська служба Бі-бі-сі. Довжина водної артерії, яка складе конкуренцію Панамському каналу, - 278 км, більше третини яких припаде на озеро Нікарагуа.

Документи

Текст звернення

До Вас звертається Національна екологічна рада України, яка об’єднує всеукраїнські природоохоронні організації, осередки яких діють в усіх регіонах України, обласних центрах, містах та селах.

Ми стурбовані ситуацією, що склалася у Міністерстві екології та природних ресурсів України та в цілому в природоохоронній галузі.

В Україні постійно погіршується екологічна ситуація. Українці п’ють брудну воду, дихають отруєним повітрям, вживають неякісні продукти харчування, які містять небезпечні хімічні речовини та ГМО. Вирубування лісів, безконтрольне добування природних ресурсів, знищення родючих ґрунтів, забруднення природного середовища наближають нашу країну до екологічної катастрофи. Смертність немовлят віком до року в Україні є однією з найвищих у світі. Кризовий стан довкілля та пов’язаний з цим чинником вплив на здоров’я населення становить загрозу національній безпеці України.

За чотири місяці діяльності Міністр екології та природних ресурсів України
Мохник А. В. та його команда не спромоглися забезпечити впровадження ефективної кадрової, регіональної, міжнародної, інформаційної, фінансової та антикорупційної політики. Навпаки, спостерігається значне погіршення державного управління в сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Міністерство екології та природних ресурсів України – складне комплексне міністерство, в сфері його діяльності накопичилася значна кількість проблем, які потребують термінового розв’язання, без чого неможливе подальше ефективне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, інших міжнародних природоохоронних угод. Нижче наведено інформацію щодо проблем, які потребують термінового розв’язання.

Державне управління в сфері охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів є малоефективним у зв’язку з тим, що:

– органи, які його здійснюють, не відповідають сучасним викликам та залежать від політичної кон’юнктури;

– керівників Мінприроди постійно змінюють. Їхні призначення зумовлені не стільки необхідністю забезпечення ефективної державної політики у сфері охорони довкілля, скільки забезпеченням бізнес-інтересів комерційних структур, наближених до влади;

– корумпованість державних органів управління та контролю у природоохоронній галузі поширена по всій вертикалі;

– увесь низовий апарат чиновників і фахівців змушений підкорятися командам «зверху» через загрозу звільнення.

У 2010–2013 роках в Україні впроваджувалась так звана «адміністративна реформа», яка істотно змінила структуру та повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища. Було ліквідовано Державну службу заповідної справи, згорнуто роботу структур, які забезпечували міжвідомчу координацію, наприклад, Урядові комітети, Міжвідомчі комісії, Міжвідомчі робочі групи та ін. Відсутність на інституційному рівні структур, відповідальних за інтеграцію екологічної політики, створило загрозу невиконання або неналежного виконання Стратегії державної екологічної політики до 2020 року та Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища до 2015 року.

Територіальні органи Мінприроди були також ліквідовані, що унеможливило реалізацію державної екологічної політики на регіональному рівні і розв’язало руки місцевим «князькам» для хижацького використання та привласнення природних ресурсів. Кінцевою метою таких рішень колишньої влади була повна ліквідація державного та громадського контролю за використанням природних ресурсів та збереженням довкілля.

В Україні набрала силу лобістська діяльність бізнесових структур, спрямована лише на те, щоб зменшити кількість природоохоронних вимог для бізнесової діяльності.

Для політичної еліти України проблеми збалансованого природокористування, екологічної безпеки та збереження Природи не є пріоритетними. На розгляд Верховної Ради України виносяться проекти законів, які суперечать чинному природоохоронному законодавству, не відповідають європейським стандартам, прийняття яких призведе до невідворотних негативних змін стану довкілля.

Останніми роками на законодавчому рівні звужено можливості реального впливу громадськості на прийняття екологічно важливих рішень. В Україні не працюють механізми притягнення до відповідальності посадових осіб, які ухвалюють рішення, згубні для Природи та здоров’я людей.

Криза державного управління у сфері охорони довкілля поглиблюється внаслідок корупційних дій посадових осіб. Кадрова політика, що ґрунтується лише на врахуванні політичної приналежності кандидатів (політичне квотування), призвела до вимивання фахово підготовлених чиновників з системи державного управління в сфері охорони довкілля та до того, що у природоохоронну галузь потрапили люди, ціннісні орієнтації яких не пов’язані зі збереженням природи.

Події Революції Гідності кардинально змінили нашу країну, свідомість українців, дали серйозний поштовх для розвитку громадянського суспільства. Усвідомлюючи необхідність глибинних змін і реформування України, екологічні громадські організації брали активну участь у революційних подіях. Ми мали надію, що зміни відбудуться і в галузі охорони довкілля, де на громадських засадах працюємо багато років, докладаючи багато зусиль, інтелектуальні напрацювання, фахові знання.

Для того, щоб зупинити процеси руйнування системи державного управління у природоохоронній сфері, які призводять до вичерпання і деградації природно-ресурсного потенціалу України, національні екологічні організації застерігали від небезпеки призначення на посаду керівника Мінприроди людини, яка не має спеціальної фахової підготовки в галузі охорони довкілля.

В першу чергу ми спирались на положення частини 2 статті 7 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», згідно з якою екологічні знання є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для всіх посадових осіб, діяльність яких пов’язана з використанням природних ресурсів та може впливати на стан навколишнього природного середовища.

Проте, керівні посади в Міністерстві екології та природних ресурсів України, Державному агентстві екологічних інвестицій, Державній екологічній інспекції, департаментах та підрозділах знову були розподілені за квотним партійним принципом.

Судячи з автобіографічних даних та досвіду попередньої роботи чинного очільника Мінприроди України, Мохник А. В. ніколи не обіймав посади в державних установах, організаціях, які здійснюють свою діяльність в екологічній сфері, не брав участі в природоохоронній діяльності, не має фахової екологічної (або суміжної) освіти та не здійснював самостійну управлінську діяльність, пов’язану з охороною навколишнього природного середовища.

Громадські екологічні організації проаналізували діяльність Міністра Мохника А. В. за чотири місяці його перебування на цій посаді та вважають, що в природоохоронній галузі не тільки не почалися позитивні зрушення, спрямовані на розв’язання зазначених проблем, а й спостерігається тенденція до погіршення ситуації, можливого провалу виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом у сфері охорони довкілля, погіршення іміджу України. Зокрема:

1. Наказом Міністра Мохника А. В. від 16 травня 2014 р. № 144 затверджено нову структуру центрального апарату Міністерства екології та природних ресурсів України, в якій  повною мірою проявився правовий нігілізм очільника Міністерства, нерозуміння ситуації, завдань та викликів, які стоять перед Україною у зв’язку з укладанням 27 червня 2014 року Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, зокрема з необхідністю забезпечити адаптацію українського природоохоронного законодавства до законодавства Європейського Союзу і застосувати комплексний підхід до формування та реалізації екологічної політики України, її інтеграцію в інші сектори економіки, розробити і впровадити економічні та фіскальні механізми тощо.

Вперше за всю історію Міністерства ліквідовано Управління міжнародного співробітництва. На базі юридичного департаменту створено Департамент правової та міжнародної діяльності. Це суперечить пунктам 2 та 12 Загального Положення «Про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 р. № 1040, де наголошено, що «юридична служба при міністерствах є самостійним структурним підрозділом і покладення на юридичну службу обов’язків, що не належать або виходять за межі її компетенції, не допускається».

Зазначене рішення свідчить про нерозуміння ситуації, завдань та викликів, які стоять перед Україною у зв’язку з укладанням 27 червня 2014 року Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Європейська інтеграція – це не лише адаптація українського законодавства до директив ЄС та підготовка законодавчих і нормативно-правових актів, а й впровадження комплексного підходу до формування та реалізації екологічної політики України, її інтеграції в інші сектори економіки, розроблення і реалізація економічних та фіскальних механізмів тощо.

У новій структурі Міністерства ліквідовано Департамент стратегічного планування та екологічної політики. Залишився лише Відділ стратегічного планування, що значно знижує статус структурного підрозділу, до функцій якого входить вирішення питань забезпечення формування державної екологічної політики, створення механізмів її реалізації, моніторингу виконання та аналізу ефективності на національному, галузевому, регіональних рівнях у рамках державних цільових і регіональних програм з охорони довкілля. Зазначене рішення негативно вплине на якість реалізації екологічної політики, особливо в умовах ліквідації територіальних органів Мінприроди.

Водночас, у структурі Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності Міністра функціонують:

–Відділ забезпечення діяльності Міністра (патронатна служба) чисельністю 5 осіб;

– Відділ організаційно-аналітичної роботи – 5 осіб;

– Відділ комунікацій – 5 осіб;

– Сектор роботи зі звернення громадян та забезпечення доступу до публічної інформації – 3 особи;

– Група радників Міністра – 7 осіб.

Спостерігається дублювання функцій підрозділів, бажання влаштувати на роботу своїх людей, недовіра до інших структурних підрозділів центрального апарату Міністерства. Незрозумілими є функції Відділу комунікацій за наявності Сектору роботи зі звернення громадян та забезпечення доступу до публічної інформації.

У новій структурі ліквідовано Департамент екологічної безпеки, знижено статус структурного підрозділу, до функцій якого входить забезпечення державного моніторингу стану довкілля. Відсутні структурні підрозділи, які відповідають за формування економічних механізмів природокористування, інтеграцію екологічної політики в галузеві та регіональні політики, екологізацію деяких секторів економіки та суспільного життя в цілому, зміну моделей виробництва і споживання, формування екологічної культури та світогляду громадян.

Значно зменшена чисельність підрозділів та працівників, що безпосередньо працюють над питаннями екологічної безпеки, охорони та відновлення природних екосистем.

Робота Державної екологічної інспекції повністю паралізована. Вона самоусунулася від виконання своїх прямих обов’язків з охорони навколишнього природного середовища: хижацьки вирубуються ліси, забудовується прибережна смуга річок, браконьєри знищують звірину та рибу. Відсутній екологічний контроль над виробничою діяльністю підприємств-забруднювачів. Ця злочинна бездіяльність Державної екологічної інспекції завдає катастрофічної, непоправної шкоди природі, а збитки від неї становлять сотні мільйонів гривень.

2. Абсолютно незрозумілими є підходи до розмірів преміювання працівників центрального апарату Мінприроди (зокрема новопризначених працівників патронатної служби Міністра та його 7 радників) за квітень поточного року загальною сумою
143 тис. грн. При цьому різниця в обсягах преміювання фахівців низової та середньої ланки, які й виконують всю основну роботу в Міністерстві, та працівників служби Міністра є неадекватною. І це відбувається в той час, коли країна веде боротьбу за незалежність і виживання, а уряд декларує економію та обмеження витрат в усіх сферах життя.

3. Проект Положення про Міністерство, розроблений під керівництвом чинного Міністра, що має відновити в тому числі й територіальні органи, не вирішує, а навпаки, ускладнює процес управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, оскільки створює умови для дублювання повноважень та неефективного використання державного бюджету, може призвести до конфлікту компетенцій між територіальними органами Мінприроди (передбаченими проектом Положення) та відповідними департаментами у складі обласних державних адміністрацій.

4. Особливу стурбованість громадських екологічних організацій викликають факти, які суперечать положенням Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Зокрема, законодавством передбачено десятиденний термін для розгляду ліцензійного пакету документів. Засідання Ліцензійної комісії Мінприроди України проводяться несистематично (квітень та червень), що дає можливість чиновникам маніпулювати кінцевими «потрібними» рішеннями.

Важливий проект Закону України «Про упаковку та відходи упаковки» продовжує «мандрувати» коридорами Мінприроди. Перший заступник Міністра лобіює ідею формування «нової – старої» моделі збирання коштів на рахунок «єдиного оператора», про що він наголосив на зустрічі з представниками Європейської бізнес асоціації. Подібна корупційна схема зараз діє в Україні на прикладі ДП «Укрекоресурси» та системи збирання, видалення, знешкодження та утилізації відпрацьованих мастил.

5. Станом на 1 липня 2014 року не підготовлено План природоохоронних заходів на 2014 рік і не подано на затвердження у Міністерство фінансів України. Це призведе до втрати можливості ефективного використання коштів Державного фонду охорони навколишнього середовища, тому надзвичайно критичні, важливі природоохоронні заходи не будуть реалізовані.

6. Попри проголошені гасла відкритості та прозорості нової влади керівник Мінприроди України демонструє повну зневагу до базових європейських принципів щодо участі громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень та доступу до екологічної інформації, ігноруючи пропозиції громадських екологічних організацій.

7. Прикладом неефективності роботи Міністерства є провальна участь Української делегації у VI Нараді Сторін Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, яка відбулася у Женеві 2–5 червня 2014 року. Міністр
Мохник А. В., який очолював делегацію, не зміг переконати Нараду Сторін відтермінувати ухвалення рішення про порушення Конвенції ЕСПО з боку України, зокрема під час прийняття рішення щодо продовження терміну експлуатації першого та другого блоків Рівненської АЕС. Поїздка Міністра екології та природних ресурсів України Мохника А. В. до США з 15 по 19 червня 2014 року для участі в конференції з питань океанів «Наш океан» виглядає як екологічний урядовий туризм. Натомість, жодних серйозних кроків щодо реформування природоохоронної галузі в контексті Європейської інтеграції України за 4 місяці в Мінрироди навіть не заплановано.

8. Інформаційна політика Міністерства екології та природних ресурсів України на сьогодні незадовільна. На сайті Міністерства відсутні інформація щодо планів діяльності міністерства, у тому числі міжнародної, звітів щодо їхнього виконання, діяльності Колегії міністерства, підрозділів центрального апарату, запланованої діяльності щодо підготовки Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища на 2015-2020 роки та плану реалізації зобов’язань України – сторони Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Шановний пане Президенте!

З огляду на викладене, громадські екологічні організації звертаються до Вас з проханням дати відповідні доручення щодо розгляду ситуації, що склалася у системі державного управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів і порушити питання про звільнення із займаної посади Міністра екології та природних ресурсів України Мохника А.В.

Громадські природоохоронні організації пропонують провести публічне обговорення кандидатур на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Національна екологічна рада України висловлює надію на те, що зміни, які всі ми разом виборювали такою дорогою ціною, ефективна кадрова політика, забезпечать якісне виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та перетворять Україну на незалежну, демократичну, заможну європейську державу.

З повагою,

Голова Національної

екологічної ради України                                                Тетяна Тимочко

Члени Національної екологічної ради України:

Асоціація природоохоронних територій України

Академія технологічних наук України

Асоціація рибалок України

Благодійний фонд «Громадянська енергія»

Благодійний фонд «Паросток»

Благодійний фонд спасіннядітейУкраїнивідЧорнобильськоїкатастрофи

Всеукраїнська громадська організація «Всеукраїнське об’єднання ветеранів»

Всеукраїнська громадська організація «До чистих джерел»

Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта»

Всеукраїнська екологічна ліга

Громадська організація «Екологічна безпека»

Громадська організація «Спілка порятунку Голосієва»

Громадська еколого-правова організація «ЕкоПраво-Київ»

Громадський інститут охорони природи

Громадський рух України «За право громадян на екологічну безпеку»

Західний центр збереження біологічного різноманіття

Міжнародна громадська організація «Всенародний контроль та захист»

Молодіжна громадська організація «Екоспектр»

Науково-технічна спілка енергетиків та електротехніків України

Національний молодіжний центр «Екологічні ініціативи»

Українська екологічна асоціація «Зелений світ»

Центр екологічної освіти та інформації

Центр міжнародних проектів та конвенцій

Контактна інформація

т./ф. (044) 251-13-32

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.