Всеукраїнська екологічна ліга вітає Національний природний парк «Карпатський» з 44-ю річницею створення.

Це перший і один із найбільших національних парків України з неповторними природними і культурними об’єктами. Він був створений з метою збереження типових для Чорногори та Горган гірських і долинно-річкових природних комплексів, цінних історичних, архітектурних та етнографічних пам’яток, для проведення наукових досліджень в галузі охорони довкілля, створення умов для відпочинку й оздоровлення населення, поширення природоохоронних знань і екологічного виховання.

За функціональним зонуванням території заповідна зона складає 11401,4 га, зона регульованої рекреації – 25953,1 га, зона стаціонарної рекреації – 106,6 га, господарська зона 13033,9 га.
До заповідної зони входять найцінніші пралісові, субальпійські та альпійські ділянки, на яких масово зростають ендемічні та реліктові види рослин.
Парк розташовано у верхній частині басейну р. Прут і середній – р. Чорний Черемош. В геоструктурному плані його територія входить до складу Чорногірської та Скибової зон Карпатської складчастої області, де на поверхню виходять товстошарові пісковики, чорні аргіліти, глинисто-пісковий фліш та інші геологічні відклади. Вершини гір тут округлі або куполоподібні, схили в нижніх частинах пологі, а у верхніх – круті.

На території парку зростає 1260 видів вищих спорових і судинних рослин, з яких 155 видів – мохоподібні. До Червоної книги України занесено 80 видів рослин: рододендрон східнокарпатський, арніка гірська, родіола рожева, сон білий, ліннея північна, баранець звичайний, плаун річковий, сосна кедрова, журавлина дрібноплода, значна кількість видів зозулинцевих, що трапляються на післялісових луках і верхових болотах, і ін. Три види рослин занесено до Європейського червоного списку: борщівник карпатський, медунка Філярського та первоцвіт полонинський. У парку зареєстровано зростання 29 ендемічних видів рослин, серед яких 12 загальнокарпатських (вечірниця біла, грушанка карпатська, молочай карпатський тощо) та 13 південнокарпатських (аконіт низький, волошка карпатська, фіалка відхилена тощо) ендемів.

Фауністичне різноманіття хордових парку представляють 48 видів ссавців, 110 – птахів, 11 – риб, 10 – земноводних, 6 – плазунів. До Червоної книги України занесено 44 види фауни, зокрема, карпатський та альпійський тритони, саламандра плямиста, мідянка, чорний лелека, беркут, польовий лунь, сапсан, глухар, борсук, видра, рись та ін., а до Європейського червоного переліку – 11 видів: вовка, бурого ведмедя, вуханя бурого, вовчка ліщинового, деркача, слимака виноградного.

Завдяки багатій етнокультурній спадщині Гуцульщини Карпатський НПП став одним із найпопулярніших рекреаційних центрів України, який вражає красою та гармонією шедеврів сакрального мистецтва, приваблює своєрідними звичаями і традиціями. Територія парку є найуспішнішими осередком України у розвитку зеленого туризму.

25 років на захисті довкілля - ВДС "Екологічна варта"! Дякуємо Слов'янському ЗЗСО №18 за привітання!

Переглянути відео можна за посиланням: https://www.facebook.com/all.ukrainian.environmental.league/videos/237888529375775/

Квітень місяць багатий на свята. 17 квітня ми святкували День природи а сьогодні, 22 квітня - День Землі, і також 25 років ВЕЛ і ВДС "Екологічна варта".

Мільйони людей по всьому світу об'єднаються, щоб вшанувати ці свята, які присвячені важливості охорони навколишнього середовища та нашого спільного дому. - планета Земля.
На цю тему в Херсонській централізованій  бібліотеці був організовано перегляд матеріалів, які зацікавили наших користувачів.

Традиційно у Черкаський спеціалізованій школі № 3 відзначають День Землі – це своєрідний звіт всієї шкільної родини про екологічну роботу та діяльність в інтересах сталого розвитку у рідній школі. Екологічною роботою у цій школі опікуються вчителі біології та екології, хімії, географії, тому й тиждень природничих наук проходить разом з Всесвітнім днем Землі.

22 квітня учні та учениці 8, 9, 10 та 11 класів для всіх учнів та учениць початкової школи провели інформаційний урок «День Землі». Протягом уроку були використані матеріали та активності презентації про День Землі від видавництва «Ранок». Учні, які є активістами «Шкільної майстерні сталого розвитку» ознайомили молодших школярів з роботою Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» до складу якої входить «Шкільна майстерня сталого розвитку».

Всі інформаційні години пройшли у форматі «Рівний рівному» та задали енергійного старту всьому тижню природничих наук, який проходить з 22 по 26 квітня 2024 р.

Осередок ВДС «Екологічна варта», а це учні 8–11 класів, на честь святкування 25-річчя організації за підтримки відділу екології м. Черкаси та особисто начальника відділу Гусаченка Володимира Володимировича здійснили висадку дерев на території школи у рамках всеукраїнської акції «Моє дерево Перемоги».

В рамках акції було висаджено три дерева клена червоного Autumn Flame та п’ять дерев Сосни чорної європейської.
Велика подяка Всеукраїнській екологічній лізі та ії осередку у Черкаській області за підтримку та допомогу у проведенні екологічних заходів.

Станемо на захист природи рідної Землі! Все буде Україна!

Біологічне різноманіття є основою життя. Його збереження є необхідним для існування людини. На жаль, інтенсивність використання компонентів біорізноманіття призводить до виснаження та вичерпання природних ресурсів: зникають та перебувають під загрозою зникнення численні види та екосистеми, постійно зростає загроза генному фонду.

У 2000 році Генеральна Асамблея ООН оголосила 22 травня Міжнародним днем біологічного різноманіття (Резолюція 55/201).
Мета цієї дати – привернути увагу людей на ті проблеми, які пов’язані із збереженням біологічного різноманіття. Тема Міжнародного дня біологічного різноманіття у 2024 році – «Будь частиною плану», тобто «Ми разом забезпечуємо біорізноманіття»
У 1992 році в Ріо-де-Жанейро була підписана Конвенція про біологічне різноманіття. Під поняттям «біорізноманіття» розуміють сукупність усіх видів живих організмів (від бактерій до ссавців), невід’ємною частиною яких є людина. Основною метою Конвенції є збереження біологічного різноманіття на генетичному, видовому, екосистемному рівнях.

Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію 29 листопада 1994 року, а також ухвалила ряд законів щодо ратифікації, приєднання та виконання інших міжнародних договорів обов’язкового та необов’язкового характеру, що регулюють питання збереження та використання біологічного і ландшафтного різноманіття. На національному рівні координацію реалізації положень законів та відповідних програм здійснює Національна Комісія з питань збереження біорізноманіття та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

‼️Від початку повномасштабного вторгнення в Україну біорізноманіття особливо потерпає від бойових дій. Військова агресія вплинула на кожен компонент довкілля, зокрема, постраждали ландшафти, забруднюється повітря, водні ресурси, ґрунти, знищується тваринний та рослинний світ, середовища їх існування. Через російських окупантів під загрозою опинились понад 600 видів тварин та понад 750 видів рослин і грибів в т. ч. занесених до Червоної книги України. російські війська руйнують природні території, які є середовищем проживання рідкісних видів і зникаючих оселищ. Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об'єктів площею майже 600 тисяч гектарів.

Щонайменше три тисячі дельфінів загинули в Чорному морі внаслідок російської військової агресії в Україні, і понад 50 – у акваторіях інших держав.
російська федерація внесла 130 заповідних територій Криму у міжнародну базу даних природоохоронних територій (WDPA) як «російські природоохоронні території».

Наслідки для довкілля від техногенних та екологічних катастроф, які створюють російські окупанти, будуть проявлятися роками.
Всеукраїнська екологічна ліга закликає міжнародні природоохоронні організації долучитись до зупинення російського агресора!
Джерело: сайт ВЕЛ
Фото: мережа Інтернет

????Цікаві факти про р. Південний Буг

Переглянути відео можна за посиланням: https://www.facebook.com/all.ukrainian.environmental.league/videos/423580063865707/

Джерело: Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг

Це свято започаткувала у 2009 році Басейнова рада річки Південний Буг межах впровадження басейнового принципу управління водними ресурсами, який уже діє у країнах Європейського Союзу.

Південний Буг – четверта за довжиною (806 км) річка України та найбільша, яка тече тільки територією України. Витоки знаходиться поблизу с. Холодець Хмельницької області, впадає річка у Дніпро-Бузький лиман Чорного моря. Басейн Південного Бугу розташований у межах лісостепової та степової зон на території семи областей України.

У басейні Південного Бугу налічується 6582 малих річок, загальною довжиною близько 20 тис. км, 11 середніх річок загальною довжиною понад 1,6 тис. км та 1 велика річка Південний Буг. У Кіровоградській, Одеській та Миколаївській областях зустрічаються невеликі озера.
Режим рівнів річки характеризується чітко вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню, яка іноді переривається під час проходження дощових паводків, та осінньо-зимовими підйомами води.

Іхтіофауна Південного Бугу нараховує 75 видів риб. Основними видами риб, є: бичок, тараня, карась, короп, плітка, краснопірка, щука, окунь, лящ, плоскирка, білий амур, товстолобик, сом, судак.
Характерною особливістю басейну Південного Бугу, що виділяє його з поміж інших великих річок є дуже велика його зарегульованість. В басейні створено майже 10 тисяч штучних водойм, сумарний їх об’єм понад 1,5 км3, що практично дорівнює стоку в маловодний рік 95% забезпеченості. В басейні Південного Бугу розташовано 9877 ставків, загальною площею понад 56,4 тис. га та сумарним об’ємом 644 млн.м3 та 187 водосховищ місткістю 894 млн.м3, загальною площею водного дзеркала майже 30 тис. га. На самому руслі р. Південний Буг побудовано 16 водосховищ місткістю 316 млн. м3, які використовуються для потреб гідроенергетики, водопостачання та рекреації. Найбільша кількість водосховищ побудована в Кіровоградській (64) і Вінницькій (42) областях.
Всеукраїнська екологічна ліга бере активну участь у формуванні нової водної політики в Україні на засадах Водної Рамкової директиви ЄС.

Осередки Всеукраїнської екологічної ліги активно застосовують різні форми роботи у цьому напрямі залежно від особливостей водних об’єктів певної території, ступеня антропогенного впливу на них, екологічних проблем, що виникають у процесі водокористування. Експерти ВЕЛ проводяться наукові дослідження, запроваджують тематичні природоохоронні заходи і акції, здійснюють просвітницьку роботу стосовно значення водних об’єктів і необхідності їх збереження, зокрема і басейну Південного Бугу.

Європейський День парків був проголошений Федерацією ЄВРОПАРК (EUROPARC Federation). Це європейська організація, яка об’єднує природні території, що перебувають під охороною, у 36 європейських країнах. Цей день був відзначений вперше у 1999 році, нині його святкують щороку по всій Європі 24 травня.
Ця дата була вибрана не випадково – саме 24 травня 1909 року в Швеції був створений перший з дев’яти Європейських національних парків. Цього дня проводять численні заходи на території і довкола заповідників, щоб привернути увагу до краси природи в Європі та її культурного надбання, висуваючи на перший план їхній захист як сьогодні, так і в майбутньому.

Активісти Всеукраїнської екологічної ліги упродовж багатьох років займаються питанням розбудови та охорони природно-заповідного фонду.
‼️Внаслідок російської військової агресії, яка триває 10 років, унікальні природоохоронні території України страждають від військових дій. У 2014 році рф окупувала Крим, розв’язала військові дії у Донецькій та Луганській областях. З 24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна російська збройна агресія, яка завдає непоправної шкоди довкіллю. Горять ліси, знищуються цінні природоохоронні території. Деякі екосистеми ми втратили назавжди. Внаслідок обстрілів росіяни пошкодили і спалили близько 3 млн гектарів українських лісів.

Великими масштабами знищуються або порушуються середовища існування диких тварин і рослин. Під загрозою зникнення опинилися понад 600 видів тварин, 750 видів рослин та грибів, в тому числі, занесених до Червоної книги України.

За 10 років в зоні військових дій та окупації опинились і постраждали 3 біосферні заповідники, 14 природних заповідників, 19 національних природних парків, десятки регіональних ландшафтних парків, сотні заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ, а також ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопарки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва Донецької, Луганської, Київської, Сумської, Чернігівської, Харківської, Запорізької та Херсонської областей. Під загрозою знищення в Україні знаходяться 16 Рамсарських об’єктів загальною площею 627,3 тис. га та близько 160 територій Смарагдової мережі площею 2,9 млн га. Російськими окупантами здійснюється мінування природоохоронних територій та заповідних об’єктів, неконтрольовані вирубки лісів, знищення рідкісних видів флори і фауни.

28–29 березня 2024 року було проведено Всеукраїнську науково-практична конференція «Природа в окупації – 10 років російської військової агресії проти довкілля. Перспективи відновлення природоохоронних територій України». Метою конференції було обговорення та аналіз впливу російської військової агресії на природоохоронні території України, виявлення проблемних аспектів та пошук ефективних шляхів відновлення довкілля з метою забезпечення сталого розвитку та збереження біорізноманіття. Організатор заходу – Всеукраїнська екологічна ліга. Упродовж двох днів роботи конференції до заходу доєднались понад 350 осіб у змішаному форматі.

З матеріали доповідей учасників конференції можна ознайомитись за посиланням: https://drive.google.com/.../1tYrrS3fay8nvGz4HRI2fQU9d5BL...
Всеукраїнська екологічна ліга вимагає рішучих дій від міжнародних природоохоронних організацій для зупинення російського агресора та збереження біорізноманіття.
Джерела: сайт ВЕЛ
Фото: мережа Інтернет