26 лютого 2015 року в приміщенні Житомирської обласної державної адміністрації відбувся круглий стіл «Екологічні проблеми Житомирської області та шляхи їх розв’язання». Розпочинаючи засідання круглого столу, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко акцентувала увагу на тому, що в Житомирській області є серйозні екологічні проблеми, зокрема: забруднення промисловими викидами та скидами атмосферного повітря, поверхневих вод і ґрунтів, вирубування лісів, наявність складів з непридатними пестицидами та хижацький видобуток корисних копалин (бурштину, граніту та ін.). Вона зазначила, що так звана «бурштинова лихоманка» наразі охопила значну територію Полісся, і вирішувати це питання потрібно на законодавчому рівні, зокрема, шляхом прийняття Закону України, який би врегулював цю проблему, враховуючи інтереси держави та місцевих громад.
Окремо потрібно зазначити згубну для довкілля діяльність Коростенського заводу МДФ, який здійснює скиди отруйних речовин у річку Уж, а також забруднює атмосферне повітря. Крім цього, це підприємство вирубує здорову та якісну деревину для виробництва деревноволокнистих плит, у той час як у багатьох країнах світу для цього використовують відходи лісової та деревообробної промисловості.
Нещодавно народні депутати знову виступили з пропозицією ліквідувати статус 3-ї та 4-ї зон радіоактивного забруднення. Оскільки в Житомирській області є понад 100 населених пунктів, які можуть бути віднесені до цих зон, необхідно вирішити, чи безпечно буде повернути ці землі до повноцінної господарської експлуатації.
Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги підготували законопроект про зміни до Закону України «Про бюджет України на 2015 рік» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні» з метою гармонізації та реформування природоохоронної галузі в Україні.
Тимчасово виконуючий обов’язки директора Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації Сергій Сіренький зазначив, що завдяки злагодженій та продуктивній роботі Всеукраїнської екологічної ліги було вивезено значну кількість непридатних пестицидів з Коростенського, Овруцького, Лугинського та Олевського районів Житомирської області.
Він розповів, що, оскільки стан водних ресурсів не відповідає нормативним показникам, зараз здійснюють заміну обладнання на каналізаційно-насосних станціях усіх населених пунктів, крім великих міст.
Однією з проблем області є недостатній відсоток територій природно-заповідного фонду. На його думку, це зумовлено тим, що після ліквідації територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів України немає структур, які б готували документи для створення заповідних об’єктів.
Заступник начальника Житомирського обласного управління водних ресурсів Олег Микитин дав загальну характеристику водних ресурсів області та навів дані щодо динаміки водокористування. Основним джерелом водозабезпечення Житомирської області є поверхневі води, тому їхнє забруднення ставить під загрозу доступ населення до якісної питної води. Він вважає, що поліпшити стан водних ресурсів можна лише за допомогою модернізації очисних споруд підприємств, що здійснюють скиди. Зокрема, необхідно модернізувати обладнання на об’єктах у селі Гульськ (Новоград-Волинський район) та місті Бердичів, які забруднюють довкілля. Варто також звернути увагу на забруднення, джерелом якого є філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» ЗАТ «Кримський титан».
Іван Гриб, начальник відділу організації виробництва та маркетингу продукції рослинництва Департаменту агропромислового розвитку Житомирської обласної державної адміністрації зазначив, що стан зберігання, захоронення та утилізації заборонених і непридатних до використання пестицидів в області викликає особливе занепокоєння. За даними останньої інвентаризації, на території області перебуває понад 422 т непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, які належали колишнім колгоспам і є по суті «безгосподарними» та підлягають знешкодженню. Він акцентував увагу на тому, що у 2014 році кошти для проведення робіт з державного бюджету не надходили, хоч департамент екології та природних ресурсів Житомирської ОДА підготував і направив до Мінприроди України запит на спрямування коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на суму 9,5 млн грн.
