20 лютого 2018 року у приміщенні Київської обласної державної адміністрації (м. Київ) відбулось засідання круглого столу «Бортницька станція аерації: виклики, загрози та шляхи вирішення екологічних проблем», організатором якого виступила Всеукраїнська екологічна ліга.
Довідково.
Бортницька станція аерації(БСА) - єдине в столиці підприємство, до якого стікаються усі нечистоти міста. Також підприємство забезпечує очищення стічних вод не тільки з Києва, а й з прилеглих міст і селищ Київської області. Щодня сюди потрапляє близько 1 млн т нечистот, затримується майже 10 т сміття, які після переробки перетворюються на 3 тис. т сирого осаду. Комплекс складається з трьох блоків: Блок 1 (введений в експлуатацію в 1964 р.), Блок2 (1976р.) і Блок3(1987р.). Нинішній процес очищення стічних вод передбачає транспортування осаду для зберігання на мулові поля, які займають площу понад 272 га.
З вітальним словом до присутніх під час відкриття заходу звернувся Олександр Горган, голова Київської обласної державної адміністрації. Він наголосив на важливості ключового питання круглого столу – стан Бортницької станції аерації, поділився з учасниками стратегічними пріоритетами та напрацюваннями у сфері захисту навколишнього середовища області та висловив сподівання на подальшу плідну співпрацю у цьому напрямку.
Тетяна Тимочко, голова Всеукраїнської екологічної ліги, розповіла про необхідність розроблення практичних рекомендацій для подолання екологічних проблем, пов’язаних з експлуатацією Бортницької станції аерації, розв’язання муніципальних проблем у сфері поводження зі стічними водами, що є наразі нагально важливим, з огляду на існуюче навантаження на застарілі потужності БСА. Вона акцентувала увагу присутніх на важливості дотримання Бортницькою станцією аерації та Дирекцієї з реконструкції БСА вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», Директиви ЄС про очистку міських стічних вод та налагодженні активної співпраці з органами державної влади, місцевого самоврядування (особливо територіальних громад, на які діяльність БСА здійснює безпосередній вплив), громадських організацій, науковців з метою консолідації зусиль для охорони довкілля.
Вікторія Киреєва, директор Департаменту екології та природних ресурсів Київської обласної державної адміністрації оголосила інформацію про нинішній вплив Бортницької станції аерації на стан довкілля Київської області. Повідомила, що проблема БСА потребує негайного розв’язання на загальнодержавному рівні, адже виникає загроза не лише столиці – найбільшому мегаполісу України, а й усім прилеглим до Дніпра населеним пунктам. Акцентувала увагу присутніх на необхідності комплексного та поетапного вирішення цього питання.
Володимир Бражник, директор Бортницької станції аерації ПрАТ «АК «Київводоканал» у своїй доповіді навів інформацію про технологічну схему обробки стічних вод, процеси очистки, результати моніторингу на БСА. Так, наприклад, рівень зносу обладнання і споруд в середньому по станції становить близько 80%, 10% обладнання вже повністю виведено з експлуатації, нормативи біологічної очистки стоків, за якими у 1960 роках будувалась БСА, вже застарілі. Також спостерігається перевищення концентрації забруднень у стічній воді, що надходить на очистку.
Оскільки БСА знаходиться у зношеному стані та її подальше використання у такому стані не відповідає стандартам очищення стічних вод згідно з директивами Європейського Союзу та може призвести до аварійних ситуацій техногенного характеру, було прийнято рішення щодо проведення її реконструкції.
Олег Лисюк, директор Дирекції по реконструкції Бортницької станції аерації ПрАТ «АК «Київводоканал» розповів про реалізацію проекту реконструкції Бортницької станції аерації, що здійснюється спільно з Урядом Японії. Він надав інформацію про плановані показники та процеси очищення стічних вод; заходи, спрямовані на зменшення неприємних запахів (що є особливо актуальним для Дарницького р-ну м. Києва), план реконструкції БСА зі змінами у технологічній схемі та процес проектної реалізації.
Сучасні технологічні підходи при виборі технології очищення та оброблення осадів стічних вод, які можуть бути використані на Бортницькій станції аерації представив Микола Лессік, т. в. о. заступника директора Науково-дослідного та конструкторсько-технологічного інституту міського господарства.
Віталій Євдокименко, старший науковий співробітник Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, та Олександр Павлюк, інженер 1-ї категорії Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, ознайомили учасників з пропозиціями Інституту для вирішення деяких проблем БСА. Наприклад, пониження рівня осадів для зменшення навантаження на мулові майданчики, застосування геотекстильних матеріалів для зневоднення осадів та укріплення дамб. Варто зазначити, що деякі пілотні установки вже тестували безпосередньо на території станції.
Під час круглого столу відбулись активні дискусії щодо функціонування БСА, можливих загроз та шляхів їх попередження і вирішення. За результатами засідання було підготовлено проект рішення.
Рішення засідання круглого столу
Бортницька станція аерації вже багато років є «бомбою уповільненої дії», яка може дати про себе знати у будь-який момент. Велику небезпеку становлять збудовані ще у 50-60-х роках XX століття очисні споруди, які давно відпрацювали свій експлуатаційний термін, технічно застаріли і потребують негайної реконструкції. На станції регулярно трапляються аварії, проте основною загрозою є масштабне забруднення річки Дніпро у разі відмови систем Бортницької станції.
Загрози і небезпеки для довкілля та здоров’я людей:
- погіршення якості очищення відходів через наявність вкрай застарілого обладнання під час збільшення обсягу добового надходження стоків (через сильні дощі, тощо може збільшуватись на третину);
- перевищення норми кількості шкідливих речовин у стічних водах;
- злив води, яка залишилася після відстоювання та фільтрування у Дніпро, потрапляння продуктів діяльності БСА у ґрунтові води;
- забруднення питної води (потрапляння стічних вод Бортницької станції аерації до поверхневого стоку та дренування до підземних водоносних горизонтів, що призводить до забруднення артезіанських вод);
- загроза руйнації дамб відстійників БСА через паводки, унаслідок чого десятки й сотні тисяч кубометрів нечистот можуть потрапити в головну водну артерію України – Дніпро.
Проблема БСА потребує негайного розв’язання на загальнодержавному рівні, адже виникає загроза не лише столиці – найбільшому мегаполісу України, а й усім прилеглим до Дніпра населеним пунктам.
Для розв’язання екологічних проблем БСА рішенням постановлено:
1. Розпочати роботу з підготовки оцінки впливу на довкілля у відповідності до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
2. Не здійснювати впровадження планованої діяльності з реконструкції БСА без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.
Запропонувати Київській обласній державній адміністрації для виконання завдань Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» створити експертну комісію з оцінки впливу на довкілля, яка розглядатиме проекти планованої діяльності суб’єктів господарювання у Київській області.
3. Розмістити інформацію про плановану діяльність з реконструкції БСА на офіційних сайтах органів влади відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується реконструкція та розміщення нових об’єктів БСА, для ознайомлення мешканців територіальних громад, які можуть зазнати впливу від планованої діяльності, зокрема про:
- суб’єкт господарювання (назва, юридична адреса, контактний номер телефону);
- плановану діяльність, її характеристику, технічні альтернативи;
- місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи;
- соціально-економічний вплив планованої діяльності;
- загальні технічні характеристики, зокрема параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо);
- екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами;
- необхідну еколого-інженерну підготовку і захист території за альтернативами;
- сферу, джерела та види можливого впливу на довкілля.
4. Провести громадське обговорення планованої діяльності з реконструкції Бортницької станції аерації із залученням представників місцевих громад, наукових установ, громадських організацій природоохоронного спрямування, ЗМІ.
5. Посилити державний нагляд і контроль за скидами підприємств, зокрема, Бортницької станції аерації, і дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах річок і дренажних і скидних каналів згідно зі ст. 218 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».
6. Здійснити інвентаризацію об’єктів господарювання в межах встановлених водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; в обов’язковому порядку підключити ці об’єкти (за їх рахунок) до міських каналізаційних мереж.
7. Звернутися до Київської міської державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, Міністерства екології та природних ресурсів України з пропозицією термінового ініціювання питання перероблення накопичених на мулових майданчиках БСА осадів та вирішення цього питання через відповідне фінансування.
8. Наполягати на будівництві локальних очисних споруд в населених пунктах та на підприємствах Київської області.
9. Створити Громадський комітет з моніторингу екологічних проблем Київської області за участі громадських організацій.