Наступним етапом забруднення довкілля є поховання ядерних відходів. У процесі зберігання контейнерів з цими відходами існує серйозна загроза для підземних вод, біоти, здоров'я людей.
Атомні станції виробляють речовини, яких раніше не існувало в природному середовищі і саме тому цезій–137, стронцій–90, плутоній – надзвичайно токсична речовина, згубно впливають на всі живі організми, включаючи і людину. Накопичення радіоактивних речовин призводить до захворювань, мутацій та загибелі всього живого в природі.
Останніми роками увагу науковців, які вивчають зміни клімату, привертає надзвичайне теплове забруднення, що сприяють АЕС. Загрози для довкілля і людини від АЕС ще до кінця не вивчені, але навіть ті, що ми знаємо, дозволяє нам стверджувати: Україна має альтернативний шлях!
Економічні аспекти атомної енергетики не більш оптимістичні, ніж екологічні. Вірити у «дешеву» атомну енергію можна було лише на початку атомної ери. Тепер час, коли атомні станції вичерпують свій ресурс, коли відбулися аварії на АЕС (найпотужніші у нас, в Україні), коли за багато років там і не створено в усьому світі технології із знешкодження і утилізації ядерних відходів, – саме тепер, цілком вочевидь, ми розуміємо, що атомна енергія вже зараз дорожча ніж енергія «вугільна» та «газова». Україні, яка має самостійно відшкодовувати всі витрати, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, необхідно готуватись до більш серйозних фінансових витрат. 1. На сьогодні в Україні не існує постійного сховища відпрацьованого ядерного палива, хоча 2010 невпинно наближається, коли в Україну з Росії мають повернутись радіоактивні відходи (де вони зберігались, звичайно за гроші). Питання будівництва такого сховища є дуже складним.
2. В Україні не існує системи відшкодування екологічних ризиків для населення, яке проживає на територіях, прилеглих до АВС. А це були би величезні кошти!
3. Значні витрати АВС на будівництво, експлуатацію, виведення з експлуатації, технологічне переоснащення, зберігання відходів та інше здійснюється, в тому числі, і з державного бюджету за наш рахунок платників податків через прямі або приховані субсидії, інвестиції.
4. Вже згадані збитки від глобальної катастрофи на ЧАЕС оцінюються в сотні мільярдів доларів США не спроможна відшкодувати не тільки це, але і усі атомні електростанції. І весь державний бюджет України 20 років несе цей тягар. А чому?
Технічний стан енергетики, і зокрема, атомної є таким, що потребує серйозної модернізації до 20012 року, коли перші атомні блоки вичерпають свій ресурс експлуатації. За останні 10-15 років відбувся відчутний відтік надрів з України підготовлених фахівців, які працювали в енергетичній галузі, і в значній мірі, це надри з атомної енергетики. Фахівців турбує недостатній рівень екологічної безпеки об'єктів атомної енергетики.
І нарешті, останнє. Нас громадян України, турбує питання енергетичної незалежності нашої держави.
Ми маємо «газову» залежність від Росії. Але існує, хоч би ймовірна, потенційна, але все ж-таки загроза – потрапити у «ядерну» залежність від нашої сусідки через постачання ядерного палива, обладнання для атомних станцій, а також переробки і тимчасового захоронення відпрацьованого палива та радіоактивних відходів. Останні події в газовій сфері показують усі ризики залежності від Росії.
У зв'язку із вище викладеним серйозне занепокоєння викликає «Енергетична стратегія України на період до 2030 року», яку затвердив Кабінет Міністрів України у березні 2006 року. При підготовці цього важливого державного документу Уряд порушив положення українського законодавства, Оргуську конвенцію, а також власну Постанову №1376 від 15.10.04 р. «деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Не було проведено консультації з громадськістю на самому ранньому етапі ні коли всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найбільш ефективною. Інформація про альтернативні проекти Стратегії взагалі не було, бо їх Уряд і не замовляв розробникам.
На думку експертів Всеукраїнської екологічної ліги, головні вади (проблеми) Енергетичної стратегії полягають в наступному:
1. До 2030 року планується збудувати 22 нових атомних блоків що несе нові екологічні ризики і загрози.
2. Уряд планує створити власний вітчизняний замкнений ядерний цикл, витративши 5,3 млрд грн. (це цифри, які звичайно, будуть більшими, враховуючи багаторічний досвід «забалакування», «заморожування» та «замивання» коштів з держбюджету).
3. Стратегія, маючи за орієнтир атомні потужності не дає стимулів для розвитку альтернативних джерел енергії і, тим самим, назавжди залишає нас у атомному полоні.
4. При планованих обсягах енергії, виробленої на атомних станціях, в державі знищуються навіть віддалені пріоритети енергозбереження, підвищення енергоефективності економіки.
Всеукраїнська екологічна ліга пропонує:
• Зупинити дію «Енергетичної стратегії України до 2030 року» до її перегляду за участю широких кіл громадськості.
• При плануванні енергетичної політики України враховувати питання екологічної безпеки, ймовірних ризиків для довкілля та здоров'я громадян.
• Розглядати напрями енергетичної політики, як важливу складову переходу до збалансованого розвитку України.