Субота 05 жовт. 2024
Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою (World Day to Combat Desertification and Drought)

17 червня – Всесвітній день боротьби з опустелюванням і посухою (World Day to Combat Desertification and Drought). У цей день у 1994 році в Парижі було прийнято Конвенцію ООН про боротьбу з опустелюванням, в рамках якої цей процес розглядається як деградація земель під впливом будь-яких природних чи антропогенних чинників, а не лише утворення пустель як таких. На сьогодні Конвенцію ратифікувало 196 країн світу. Ця дата має на меті привернути увагу до стану агроландшафтів планети. Державам запропоновано присвятити цей день підвищенню інформованості про необхідність міжнародного співробітництва у боротьбі з опустелюванням і наслідками посух, та про хід реалізації Конвенції з боротьби з опустелюванням.

Дно Каховського водосховища

Дно Каховського водосховища


Опустелювання і посухи є одними з найбільш серйозних викликів для сталого розвитку країн, спричиняють істотні проблеми екологічного і соціально-економічного характеру. Сьогодні понад 2 мільярди людей проживають у пустельних або посушливих районах. 90 % цього населення – мешканці держав, що розвиваються. Опустелюванням порушено 2,6 мільярди гектарів землі в усьому світі, що становить 25 % суходолу. Високий ризик деградації земель – у 110 країнах. Щорічно в результаті опустелювання втрачається 12 мільйонів гектарів землі. Через кліматичні зміни Україна переходить у зону надвисоких температур і погодних катаклізмів. Україна відчула загрозу опустелювання понад 40 років тому, коли в південних областях фіксували піщані бурі, втрату певних видів рослин.

Пила буря Тернопільщина

Пилова буря


Всеукраїнська екологічна ліга упродовж багатьох років займається вивченням питання опустелювання в Україні та проводить тематичні заходи спрямовані на інформування населення, органів влади щодо цього питання.
Екоцид російських окупантів на Каховській ГЕС створює ризики опустелювання нових територій!

Олешківські піски

НПП "Олешківські піски"
Каховське водосховище до підриву ГЕС російськими окупантами було одним з найбільших штучно створених водних об’єктів Європи. Його площа – 2155 км², об’єм води складав 18,19 км³. Швидке зникнення води у водосховищі призвело до загибелі великої кількості риби, безхребетних, молюсків, ракоподібних та рідкісних тварин, які жили на цих територіях.

Каховське водосховище 2023

Каховське водосховище до підриву російськими окупантами греблі

У зоні підтоплення опинилися понад 80 населених пунктів. Негативні наслідки цього екоциду, завданого російськими окупантами для довкілля, проявляться на площі не менш як 5000 км² (зона затоплення та зона осушення).
Осушені території будуть вкриті мулами із токсичними речовинами, які осідали на дно водосховища під час тривалого періоду експлуатації. Оскільки Каховське водосховище було побудоване як об’єкт водопостачання для агропромислового комплексу, то дуже велика кількість відходів промисловості, агрохімії, зокрема хлорорганічні сполуки, інсектициди, наприклад, ДДТ, – осіли на дні. Незакріплені рослинністю донні відклади будуть вимиватися дощами, а при висиханні можуть стати джерелом пилових бур.
Всеукраїнська екологічна ліга закликає міжнародні природоохоронні організації до зупинення російського агресора задля збереження майбутнього!
Джерела: сайт ВЕЛ
Фото: сайт ВЕЛ, мережа Інтернет

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи