П'ятниця 14 черв. 2024
Всесвітній метеорологічний день (World Meteorological Day)

Всесвітній день метеорології заснований Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО) і відзначається з 1961 року. Метою відзначення цього дня є привернути увагу до метеорології і метеорологічної служби у забезпеченні добробуту населення.

У 2023 році цей день має тему – «Майбутнє погоди, клімату та води для наступних поколінь».

Всесвітня метеорологічна організація зосереджується на дослідженні погодних, кліматичних та водних явищ, які становлять майже 90 % від загальної кількості природних катастроф. Зусилля членів ВМО спрямовані на забезпечення прогнозів та раннього попередження про подібні небезпеки з метою запобігання та пом’якшення наслідків стихійних лих, порятунку життів людей, а також зменшення масштабів збитків для майна та навколишнього середовища. Всесвітня метеорологічна організація використовує ефективне управління ризиками, допомагає зменшити наслідки негоди та зберегти життя та здоров’я людей.

22 березня, напередодні Всесвітнього метеорологічного дня, у світі відзначається Всесвітній день водних ресурсів, який є щорічним заходом ООН, присвяченим важливому значенню прісної води, і який координується механізмом «ООН – водні ресурси». Про важливість водних ресурсів для розвитку людської цивілізації годі й говорити: усі великі цивілізації виникали на берегах річок, а цивілізація Майя загинула саме через нестачу прісної води.

Погода є популярною темою для обговорень в побуті. Вона часто впливає на настрій, самопочуття та здійснення наших планів. Гідрометеорологи мають важливу роль у забезпеченні співпраці у галузях авіації, дорожнього транспорту, міського господарства та промисловості.

Своїми діями росія сприяє посиленню кліматичної кризи, оскільки внаслідок військових дій, пожеж, спричинених обстрілами, в нижні шари атмосфери потрапило понад 33 млн тонн вуглецю.

_день_.jpg

Військові дії завдають значного впливу на клімат. Найбільш очевидним прикладом є використання військової техніки, яка викидає в атмосферу великі кількості вуглекислого газу та інших забруднюючих речовин. Це призводить до забруднення повітря та підвищення рівня температури, що може вплинути на кліматичні умови в районі військових дій. Один з основних способів, яким військові дії впливають на клімат, полягає в утворенні великих хмар пилу та диму. Наприклад, вибухи бомб та ракет спричиняють пожежі, що призводять до утворення великих кількостей диму та пилу.

Руйнування великої кількості інфраструктури та інших будівель в Запоріжжі, Миколаєві, Харкові призводить до викидів шкідливих речовин, що впливають на якість стану повітря та навколишнє середовище в цих регіонах.

_день_2.jpg

Пожежі в степових, лісових зонах Донеччини та Луганщини, Херсонщини, Миколаївщини та районів біля ЧАЕС також залишили відбиток на кліматичній ситуації нашої країни. Під час пожежі в атмосферу вивільнюється велика кількість вуглекислого газу, метану та інших теплових газів.

Під час війни може відбуватися пошкодження або знищення інфраструктури, яка забезпечує енергію та воду. Це може призвести до підвищеного використання традиційних джерел палива, таких як деревина, для забезпечення енергетичних потреб, яке в результаті призводить до збільшення викидів парникових газів, і відповідно до зміни клімату.

За даними морських гідрометеорологічних станцій українського узбережжя річна амплітуда температури повітря (різниця між максимальною та мінімальною середньомісячними температурами року) з кінця ХІХ до початку ХХІ століття зазнала загального зменшення, тобто протягом ХХ століття відбулося послаблення континентальності клімату і посилення його океанічності. Особливо значні зменшення амплітуди зафіксовано в пунктах Очаків та Одеса (відповідно на -2.1 та -1.6 ºС за 100 років). Цей показник зазнає також довготривалих коливань з періодом кількох десятиліть. Після загального зменшення річної амплітуди у 1940–1970 роках відбувалося її суттєве збільшення до початку ХХІ століття, тобто континентальність клімату узбережжя посилювалася.

_день_3.jpg

Дані метеостанцій на українському суходолі за останні 100 років показали, що в умовах глобального потепління відбувався процес зниження континентальності кліматичних умов України. За умов сучасного потепління, вирівнювання амплітуди температури сезонного ходу наш клімат дещо наблизиться до морського типу. Відповідно до деяких сценарних оцінок, за результатами математичного моделювання у деяких зонах української території (південний схід і схід) може наступити опустелювання. За деякими моделями у південних і південно-східних регіонах станеться аридизація, тобто зменшення зволоження, і вони стануть посушливими, натомість у північних і північно-східних регіонах вологість збільшиться.

Зміна клімату на планеті – це проблема не лише «далеких океанів». Збільшення кількості парникових газів не дозволяє теплу, що відбивається від поверхні Землі, вільно потрапляти в космос, як було раніше.

Джерело: мережа інтернет, сайт ВЕЛ

Фото: мережа інтернет

Громадська приймальня

Актуально!

Снимок

 

Вплив воєнних дій на довкілля

 

 

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи