Щороку 22 березня, за офіційним рішенням Генеральної Асамблеї ООН (з 1993 року) вся міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день водних ресурсів (Всесвітній день води). Ця подія має нагадувати всім про значення та важливість води для життя на Землі й має об’єднати зусилля для вирішення проблеми збереження водних ресурсів і забезпечення людства прісною водою.

Метою відзначення цього дня є можливість нагадати людству про надзвичайну важливість водних ресурсів для довкілля і розвитку суспільства. Практичні зусилля можуть допомогти поглибити суспільне розуміння як проблем, так і шляхів їх подолання у цій сфері. Для досягнення позитивних результатів необхідно перетворити слова на зобов’язання і дії у рамках загальної теми. Щороку в цей день озвучується нова проблема, пов’язана із забрудненням водних ресурсів на планеті й лунає заклик до її розв’язання. Але основні цілі цього дня залишаються незмінними.

На жаль, Україна серед країн Європи є однією з найменш забезпечених водними ресурсами (за запасами води, доступними для використання в Україні, у середньоводні роки на людину припадає 1,09 тис. м³, а у маловодні – 0,62 тис. м³ води. За визначенням Європейської економічної комісії ООН, держава, водні ресурси якої не перевищують 1,5 тис. м³ річного стоку на людину, вважається водонезабезпеченою. Централізованим водопостачанням забезпечено лише 25,2 % населених пунктів. Водою з колодязів користується близько 11 млн громадян України. За офіційними даними 1,8 млн колодязів забруднені.

До основних екологічних проблем водних ресурсів України відносять:

– забруднення промисловими стоками (фізичне, хімічне, теплове, радіоактивне);

– забруднення комунальними стоками;

– бактеріологічне забруднення (евтрофікація);

– забудова прибережних смуг та заплав;

– намивання берегів;

– порушення режиму річок внаслідок спорудження ГЕС.

Всеукраїнська екологічна ліга не залишає осторонь питання захисту річок. Регулярно проводяться природоохоронні акції, круглі столи, зустрічі, засідання, на яких активісти ВЕЛ наголошують на необхідності збереження малих та середніх річок, адже наразі питання високого рівня забруднення та зменшення водності басейнів річок залишається актуальним.

Сьогодні обстріли російських окупантів призводять до руйнування інфраструктури, пов’язаної з водопостачанням і водовідведенням, хімічне забруднення, відключення електроенергії об’єктів, що скидають стічні води, становлять загрозу не тільки для водних ресурсів, а й для екосистеми в цілому. З початку військової агресії Росії проти України неодноразово порушувалась і призупинялась робота об’єктів системи водопостачання, водоочищення й водовідведення, створюючи умови для спонтанного аварійного забруднення. 

Зруйновані каналізаційні очисні споруди несуть дуже серйозну небезпеку: забруднення водойм; забруднення ґрунту та ґрунтових вод; порушення всієї екосистеми на кілометри навколо; шкода флорі, фауні, здоров’ю людей і тварин.

З неочищеними стоками до водойм потрапляють шкідливі домішками неорганічного (кислоти, луги, мінеральні солі) та органічного (нафта й нафтопродукти, миючі засоби, пестициди тощо) складу.

Потрапляння до водойм неочищених господарсько-побутових стоків призводять до біологічного забруднення води, яке може викликати інфекційні захворювання в людей (холеру, тиф, гепатит). У стічних водах також містяться різні мікроорганізми, спори грибів, яйця гельмінтів.

На Сході України посилюється ризик забруднення ґрунтових та поверхневих вод шахтними водами, які характеризуються підвищеною мінералізацією, зокрема наявністю сульфатів та хлоридів, а також високим рівнем заліза та інших важких металів. Існує висока ймовірність радіоактивного забруднення (шахта «Юнком», що знаходиться під м. Єнакієве на непідконтрольній території).

Нещодавно активісти ВЕЛ взяли участь в засіданні робочої групи по питанню збереження річки Рось, де наголосили, що надзвичайно важливим фактором для забезпечення нормального санітарного стану та кисневого водообміну річки є постійні санітарні попуски води з-під заставок гребель, тобто з придонних шарів, як це робилося до передачі ГЕС в оренду (Детальніше на сайті ВЕЛ).

Окрім проблем річки Рось, експерти ВЕЛ паралельно висвітлюють  проблеми щодо подолання критичного забруднення річок Случ та Хомора (Житомирська та Хмельницька області). Найголовнішим ворогом, який призводить до збільшення рівня згубного впливу стічних вод, є Понінківська картонно-паперова фабрика. Головною метою усіх проведених заходів є мінімізація впливу на довкілля і поліпшення екологічного стану цих річок. (Детальніше на сайті ВЕЛ).

Всеукраїнська екологічна ліга наголошує, та звертає Вашу увагу на важливість збереження водних ресурсів,  адже в умовах воєнного стану це є першочерговою задачею, яка є рівнозначною збереженню життя на територіях, якими протікають річки!

Вода – це джерело життя, оберігаймо її!

Джерела: сайт ВЕЛ

Фото: мережа Інтернет