Сьогодні, 13 жовтня, за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН відзначається Міжнародний день зі зменшення небезпеки стихійних лих.
Вперше він був відзначений згідно резолюції Генеральної Асамблеї ООН № 44/236 від 22 грудня 1989 року в рамках Міжнародного десятиліття щодо зменшення небезпеки стихійних лих (International Decade for Natural Disaster Reduction) – 1990-1999.
Мета цього дня – доведення до відома громадськості важливості прогнозування стихійних лих та запобігання переростання небезпек в катастрофи, проведення роз’яснювальної роботи серед населення, яке найбільш схильне до небезпеки стати жертвою стихійних, екологічних та техногенних лих.
Блискавка
Зсув грунту
Повінь в Карпатах
Експерти Всеукраїнської екологічної ліги упродовж багатьох років досліджують питання способів запобігання, особливостей небезпечних явищ та можливих шляхів мінімізації їх негативного впливу. Для України характерні такі загрози, як катастрофічні повені у Карпатах, масштабні пожежі на торфовищах, підтоплення, розширення посушливої зони південного регіону, збільшення частоти та тривалості посухи, пересихання річок та водойм, перетворення степів південного регіону в пустелі, підтоплення прибережних районів та гостра нестача питної води в центральних, південних та східних областях України.
Снігопад
У 2020 році спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН було проведено дослідження щодо комплексного аналізу системи зменшення ризику стихійних лих в сільському господарстві України, в якому вивчено головні ризики для галузі сільського господарства, які загострились внаслідок кліматичної кризи, проаналізовано сучасний стан агрометеорологічної мережі, загрози для продовольчої безпеки України та надано рекомендації щодо шляхів вирішення ситуації.
Хвиля спеки
Для покращення реагування та запобігання нищівних наслідків небезпечних природних явищ, експерти ВЕЛ вважають за необхідне:
– створити загальнодержавну систему управління ризиками, зумовленими зміною частоти та інтенсивності екстремальних явищ погоди і стихійних лих на території України.
– внести зміни до законодавства щодо дій на рівні територіальних громад (ТГ), пов’язаних із управлінням ризиками стихійних лих, проведення на постійній основі оцінки фактичних змін клімату та їх наслідків.
– розробити і затвердити спеціальні стратегічні документи щодо екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату, продовольчої безпеки, біобезпеки та біологічного захисту.
– затвердити методологічні основи управління ризиками катастроф у галузевих та обласних стратегіях, місцевих програмах та планах щодо зменшення ризику катастроф у сільському господарстві та водних ресурсах.
– розробити національний профіль ризиків, відповідно до методики Офісу ООН з питань зменшення ризику стихійних лих (UNDRR).
