Питання поводження з пестицидними пре­паратами та заборони використання дея­ких з них регулюються на міжнародному рівні рядом конвенцій та угод, основними з яких є: Роттердамська конвенція з процедури попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпеч­них хімічних речовин та пестицидів у міжнарод­ній торгівлі, ратифікована Україною в 2002 р., та Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі, ратифікована Україною в 2007 р.

За офіційними даними, непридатних для ви­користання в сільському господарстві отрутохімі­катів в Україні налічується близько 13-14 тис. т. Коли справа доходить до перезатарювання або ви­везення з метою утилізації, виявляється, що їх на­багато більше, ніж зазначається у офіційних звітах. Пестициди часто зберігаються не належним чином, без охорони. Іншими словами –вони спочатку потрапляють у ґрунт, потім у продукти харчу­вання і врешті-решт у наші організми, в яких і на­копичуються. Отруйна спадщина радянських часів дісталася кожному українському селу.

Всеукраїнська екологічна ліга багато років опікується питаннями поводження з пестици­дами в Україні. Для поширення інформації щодо наслідків їх застосування та екологічних ризиків ВЕЛ проводить природоохоронну кампанію «Пе­стициди: зменшення ризиків».

У 2009-2010 рр. фахівці Ліги брали участь у під­готовці та реалізації Програми поводження з небез­печними відходами в Україні, у якій велика увага була приділена непридатним пестицидам. В її рам­ках значна частина отрутохімікатів та непридат­них пестицидів була перезатарена і вивезена за межі України для утилізації. Значна кількість складів з непридатними пестицидами з різних причин опинилися поза увагою Програми.

Експерти ВЕЛ брали участь у заходах Мін­природи України (2011-2013 рр.), спрямованих на ліквідацію найбільш масштабних локалізацій небезпечних відходів в Україні (вивезення нако­пичених непридатних пестицидів, відходів гек­сахлорбензолу з полігону токсичних промислових відходів в Калуському районі Івано-Франківської області, відходів мононітрохлорбензолу з території державного підприємства «Горлівський хімічний завод»).

Всього за цей період вивезено на утилізацію за межі України 40,45 тис. тонн небезпечних відходів.

З 2014 року вивезення з України небезпечних токсичних відходів на утилізацію припинилося.

Власних потужностей країна не має, а транскор­дон на вивезення на підприємства Великобрита­нії, Франції або Польщі Мінприроди не видавало до 2019 року. Ліцензії отримували суб’єкти під­приємницької діяльності, які не мали обладнання, території, кадрів і безпечних для довкілля техно­логій утилізації. Ситуація стала дуже небезпечною.

Склалися умови, за яких українське зако­нодавство не стимулює саме утилізацію. Нові ліцензійні умови, які затвердив Кабмін, не пе­редбачають доліцензійної перевірки підприємств, які звертаються за ліцензіями на утилізацію небезпечних відходів.

Мінекології видавало їх фірмам, яких насправді не існує. Вони виграють тендери за домовлено­стями з місцевою владою, а потім непридатні пе­стициди без утилізації звалюють у канаву, прибе­режну смугу або перевозять до іншої області. Така ситуація мала місце впродовж 2014-2019 рр.

Протягом усіх цих років Всеукраїнська еко­логічна ліга вимагає від міністерства припи­нити видачу ліцензій неіснуючим фірмам, здійс­нити інвентаризацію та перезатарення залишків токсичних речовин. Було проведено базове дослід­ження з впливу пестицидів в Україні з особли­вою увагою до соціальних аспектів використання пестицидів та визначення вразливих груп, видані буклети «Отрутохімікати та пестициди – загроза для вашого здоров’я та життя» та «Як зменшити ризики від використання пестицидів», проведено опитування серед фермерів, сезонних робітників та дітей, спрямоване на виявлення рівня обізна­ності населення стосовно правил безпеки пово­дження з пестицидами, а також випадків отруєння хімікатами, проведено зустрічі з питань викори­стання пестицидів з власниками та агрономами фермерських господарств.

Гострі питання розглядалися в рамках конфе­ренції, яку ініціювала та провела Всеукраїнська екологічна ліга – «Проблеми поводження з пести­цидами в Україні: соціально-екологічні, еконо­мічні наслідки та шляхи подолання»; круглого столу з міжнародною участю «Поводження з небез­печними відходами в Україні: проблеми та шляхи їх розв’язання». У ході панельної дискусії експерти та влада обговорили можливості вирішення про­блеми утилізації небезпечних відходів, мінімізації ризиків для довкілля та здоров’я людей.

У 2015 році Всеукраїнська екологічна ліга розпо­чала проект громадської інвентаризації непридат­них пестицидів, оскільки необхідно було з’ясувати, скільки ще покинутих складів з отрутохімікатами залишилося на території України та в якому вони стані.

Інформаційна діяльність здійснювалась спільно з організацією «Система дій стосовно пестицидів» (PAN-UK, Великобританія) та міжнародними орга­нізаціями з питань захисту сезонних працівників від отруєння пестицидами.

9 квітня 2015 р. проведений Національний семінар «Поводження з пестицидами в Україні: проблеми, практика, зниження ризиків» з метою обміну досвідом у реалізації інформаційно-просвіт­ницької складової проекту Європейської комісії та Продовольчої і сільськогосподарської Органі­зації ООН «Підвищення потенціалу для усунення та запобігання повторного використання непри­датних пестицидів в якості моделі для вирішення проблеми невикористаних небезпечних хімічних речовин на території колишнього Радянського Со­юзу». У ході проведення регіональних екологічнихтижнів у містах Житомир, Кіровоград, Миколаїв, Рівне, Суми під час тренінгів, проведених для біб­ліотекарів на базі обласних універсальних бібліо­тек, експертами Всеукраїнської екологічної ліги розповсюджувались тематичні плакати й буклети, проводилось опитування з метою виявлення рівня поінформованості населення.

У 2017 році представники Всеукраїнської еко­логічної ліги відвідали одне з найбільших в Украї­ні місць розташування непридатних пестицидів поблизу селища Сонячне Білозерського району (Херсонська область, роз’їзд «Срочний», 504-й км).

1800 тонн отрути просто неба у буртах та бетонних контейнерах, які зруйновані та протікають. Жах­ливий сморід, отруйні речовини просочуються у во­доносні горизонти. Місцеві жителі розповідають про високу смертність мешканців навколишніх сіл у досить молодому віці.

Саме в цей період Міністерство екології та при­родних ресурсів України гальмувало вирішення проблеми, бо за відсутності вітчизняного утилі­затора не надавало дозвіл на транскордонне пере­міщення пестицидів до країн, де функціонують заводи з переробки таких речовин.

Протягом останніх років Всеукраїнська еколо­гічна ліга відслідковує законотворчі ініціативи з пи­тань, що стосуються поводження з пестицидами.

У грудні 2019 р. експерти ВЕЛ висловили запе­речення щодо рішення Комітету з питань аграрної та земельної політики підтримати проект Закону України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо ввезення пестицидів на митну територію Укра­їни» (реєстр. № 2289), який дозволяє ввозити на митну територію України пестициди, не зареєстро­вані у країні-виробнику.

Не секрет, що транснаціональні корпорації во­лодіють гігантськими обсягами пестицидів, які через виявлення їх шкідливої післядії були заборо­нені в країнах-виробниках. Їх зберігання та утилі­зація є затратним тягарем, тож компанії шукають будь-які можливі шляхи заощадити. А тут у них з’являється нагода ще й заробити –завезти та за­реєструвати в Україні дослідні партії препаратів, не дозволених для використання в їх країні, а по­тім імпортувати десятки тисяч тонн пестицидів та агрохімікатів. Те, що може в результаті ста­тися з українською флорою та фауною, їх не турбує.

Запропонований підхід повністю суперечить правилам та директивам ЄС (Директива 2009/128/ ЄС, Регламент (ЄС) № 1185/2009, Регламент (ЄС) № 396/2005, Регламент (ЄС) № 1272/2008, Дирек­тива 2000/60/EC, Директива 98/83/EC, Директива 2006/118/EC, Директива 2004/35/CE), що регулю­ють сферу застосування засобів захисту рослин. Використання нових препаратів у країні-члені ЄС можливе тільки після відповідної реєстрації нового препарату в країні-виробнику члені ЄС. Крім того, потрібен окремий дозвіл від країни на застосування нових препаратів на її території.

ВЕЛ висловлює занепокоєння щодо значних ризиків для українського довкілля та здоров’я лю­дей, які виникнуть у разі прийняття зазначених законопроектів і звертається до керівників усіх парламентських фракцій і груп, а також до де­путатів Комітету з питань екологічної політики та природокористування про недопущення прий­няття законотворчих актів, які шкодять довкіллю.

Всеукраїнська екологічна ліга наголошує на необхідності удосконалення українського зако­нодавства, яке регулює відносини у сфері повод­ження з пестицидами та агрохімікатами, а тому наполягає на створенні робочої групи з представ­ників зацікавлених відомств із залученням нау­ковців та громадськості для напрацювання нового базового закону про поводження із засобами захи­сту рослин, що відповідав би зобов’язанням Укра­їни з виконання Угоди про асоціацію з ЄС, і де буде сформовано дієву модель контролю за пести­цидами і агрохімікатами.