4 липня 2018 року представники Всеукраїнської екологічної ліги взяли участь у Парламентських слуханнях на тему «Реалізація в Україні міжнародних документів щодо запобігання антропогенним змінам клімату».
Протягом багатьох років в нашій країні домінували ресурсо- і енергоємні галузі і технології, сировинна орієнтація експорту і надмірна концентрація виробництва. Ми безжально і неефективно експлуатували природні ресурси. У результаті екологічна ситуація, особливо у промислових регіонах, загострювалася і нині є небезпечною.
Учасники заходу: народні депутати України; Міністр екології та природних ресурсів України; представники Міністерства закордонних справ, Міністерства інфраструктури України; представники міжнародних організацій; науковці; представники громадських екологічних організацій.
Перший заступник Голови Верховної Ради України Геращенко Ірина Володимирівна, відкриваючи слухання, відзначила важливість обговорення теми зміни напередодні саміту Україна-ЄС, який відбудеться вже наступного тижня.
Ірина Володимирівна нагадала учасникам про те, що у липні 2016 року Україна стала однією з перших країн, яка ратифікувала Паризьку кліматичну угоду. Вона висловила сподівання на те, що обговорення такої важливої проблематики в колі експертів на Парламентських слуханнях дозволить зробити крок в просуванні українського законодавства в сфері екології до європейських норм і стандартів.
Міністр екології та природних ресурсів Семерак Остап Михайлович у своїй доповіді навів декілька фактів, які свідчать про помітні зміни клімату останнім часом. Відповідно до П’ятої щорічної доповіді міжурядової групи експертів з питань зміни клімату з імовірністю 95%-100% антропогенний вплив був домінуючою причиною потепління, що спостерігається з середини 20 сторіччя. Наслідки зміни клімату посиляться у майбутньому. За даними Всесвітньої метрологічної організації, останні 3 роки стали найтеплішими роками в історії спостережень, що є яскравою ознакою клімату.
За даними Українського гідрометерологічного центру підвищення середньої річної температури повітря в України становив 1,1 градус Цельсія. За даними 2016 року сумарні викиди парникових газів в Україні становили 320,6 млн т СО2-еквіваленту. У порівнянні з 1990 роком вони скоротилися на 64%, однак з 2015 року приріст становив 8% або 24 млн т.
Міністр також наголосив на необхідності виконання Україною існуючих міжнародних зобов’язань щодо запобігання змінам клімату.
«Ми мусимо діяти відповідально щодо політики міжнародних організацій, враховуючи сучасні світові технології відповідно до потреб і пріоритетів України», - наголосив урядовець.
Перший заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, народний депутат України Дирів Анатолій Борисович у своєму виступі розповів про розробку та роботу над новими законопроектами, які сприятимуть імплементації міжнародних актів у вітчизняне законодавство.
«Стрімка зміна клімату сьогодні на 2/3 пов’язана з діяльністю людини. Тільки 1/3 – це природні зміни. Ми бачимо, що зміни клімату є одним із основних сучасних викликів, які стосуються усіх сторін нашого життя. Сьогодні вони для нас не є якимись абстрактними фактами статистичних даних, а набувають конкретного змісту. Тому якщо не вжити рішучих дій сьогодні, то подальша адаптація до зміни клімату потребуватиме набагато більше зусиль і витрат», - зазначив народний депутат.
Анатолій Борисович відзначив, що особливу стурбованість викликає актуальність проблеми поводження з побутовими відходами.
Недава Олег Анатолійович, народний депутат України, заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, акцентував увагу присутніх на ефективності екологічного податку – одного з дієвих економічних інструментів екологічної політики, що дає змогу стимулювати скорочення обсягів викидів забруднювальних речовин і формувати у забруднювачів довкілля свідоме ставлення до природних ресурсів.
Саме тому, він ініціював розроблення законопроекту, за яким передбачається повернення надходжень 50% коштів екологічного податку з загального бюджету у екологічний фонд, з якого ці кошти можуть використовуватись виключно на природоохоронні заходи. Також, Олег Анатолійович, висловив пропозицію щодо створення Національного екологічного фонду, завдяки якому може відбуватись акумулювання коштів призначених для фінансування заходів програм з захисту довкілля, забезпечення ефективної інвестиційної та інноваційної діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, та залучення коштів, у тому числі іноземних, для здійснення визначених завдань.
Тимочко Тетяна Валентинівна, голова Всеукраїнської екологічної ліги, у своєму виступі наголосила на тому, що Україна сьогодні має визначити довгострокову Стратегію збалансованого розвитку, у якій будуть відображені 17 Глобальних Цілей збалансованого розвитку, які є базовими для багатьох країн світу.
У всіх галузях економіки має використовуватись принцип екологічної безпеки, саме зараз ми маємо відмовитися від хижацької політики використання природних ресурсів, яка призводить до погіршення стану навколишнього середовища.
Тетяна Валентинівна звернула увагу учасників на тому що в Україні повинен на повну силу запрацювати один з важливих економічних інструментів екологічної політики – «забруднювач платить». Кожне джерело викидів має бути облікованим і відшкодованим.
Впровадження відповідних механізмів у відповідності до Протоколу про реєстр викидів та перенесення забруднювачів (РВПЗ), дозволить відповідним органам влади та громадськості відслідковувати утворення, викиди небезпечних речовин і забруднювачів у часі і просторі, попередити забруднення і збільшити надходження екологічного податку у разі порушення визначених законом обсягів викидів.
Осадчий Володимир Іванович, доктор географічних наук, директор Українського гідрометеорологічного інституту ДНСН та НАН України, наголосив на необхідності затвердження Кліматичної доктрини України та розробки Кліматичної програми, що включала б скоординований план наукових досліджень погоди та клімату, який передбачає наукове забезпечення кліматичної політики України, створення українського сегменту глобального рамкового кліматичного обслуговування, прогнозування загроз національній безпеці, ефективні рекомендації щодо адаптації галузей економіки та суспільства до мінливості та зміни клімату.
Туниця Юрій Юрійович, академік НАН України, доктор економічних наук, професор, ректор Національного лісотехнічного університету, запропонував розробити та втілити Програму збільшення площі лісів на 3 млн гектарів на незручних для сільськогосподарського використання землях.
Бебешко Тарас Анатолійович, експерт зі зміни клімату Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, наголосив, що Україна має обрати шлях низьковуглецевого розвитку якісно змінюючи моделі господарювання та відносин з екосистемою, і, як наслідок, це приведе до пом’якшення антропогенного тиску.
Під час Парламентських слухань у виступах прозвучали пропозиції щодо розроблення та подальшої реалізації комплексу заходів зі зменшення споживання енергії та забруднення довкілля в частині запобігання антропогенним змінам клімату, розроблення Стратегії адаптації до зміни клімату України, забезпечення на постійній основі участі делегації України у міжнародному переговорному процесі з питань боротьби зі зміною клімату. Учасники слухань також пропонували розробити та прийняти законодавчі акти, зокрема, про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, інші закони у сфері запобігання та боротьби зі зміною клімату, програми та комплекси заходів тощо.
Однак, сьогодні ми повинні пам’ятати, що кожен громадянин теж має брати на себе відповідальність за збереження довкілля. На заваді цьому стає низький рівень обізнаності українців щодо наслідків зміни клімату. Закликаємо всіх об’єднатись для розповсюдження такої інформації та активних природоохоронних дій.
За посиланням Ви можете переглянути повне відео засідання: https://www.youtube.com/watch?v=8PhKaq4eZ4k