26 лютого 2015 року в приміщенні Житомирської обласної державної адміністрації в рамках кампанії Всеукраїнської екологічної ліги «Громадське лобіювання інтеграції екологічної складової у стратегії і програми регіонального розвитку» відбувся круглий стіл «Екологічні проблеми Житомирської області та шляхи їх розв’язання».
Організатором заходу виступила Всеукраїнська екологічна ліга.
Метою круглого столу є визначення стану навколишнього середовища Житомирській області, основних джерел його забруднення, обмін думками між представниками державної влади та громадськістю щодо розв’язання екологічних проблем області, пошук конструктивних рішень.
Розпочинаючи засідання круглого столу, голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко акцентувала увагу на тому, що в оприлюдненому проекті Стратегії розвитку Житомирської області на період до 2020 року немає чітко виділеної екологічної складової, що не відповідає вимогам європейських директив, які нашій державі необхідно імплементувати відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Житомирська область має серйозні екологічні проблеми, зокрема: забруднення промисловими викидами та скидами атмосферного повітря, поверхневих вод і ґрунтів, вирубування лісів, наявність складів з непридатними пестицидами та хижацький видобуток корисних копалин (бурштину, граніту та ін.). Вона зазначила, що так звана «бурштинова лихоманка» наразі охопила значну територію Полісся і вирішувати це питання потрібно на законодавчому рівні, а саме шляхом прийняття Закону України, який би врегулював цю проблему, враховуючи інтереси держави та місцевих громад.
Окремим пунктом Тетяна Валентинівна відмітила згубну для довкілля діяльність Коростенського заводу МДФ, який здійснює скиди отруйних речовин у річку Уж, а також забруднює атмосферне повітря. Крім цього, це підприємство вирубує здорову та якісну деревину для виробництва деревоволокнистих плит, у той час коли в багатьох країнах світу з цією метою використовують відходи лісової та деревообробної промисловості.
Також Тетяна Тимочко зауважила, що нещодавно народні депутати знову виступили з пропозицією ліквідувати статус 3-ї та 4-ї зон радіоактивного забруднення. Оскільки в Житомирській області більше 100 населених пунктів, що можуть бути віднесені до цих зон, необхідно вирішити чи безпечно буде повернути ці землі до повноцінної господарської експлуатації.
Фахівці Всеукраїнської екологічної ліги підготували законопроект щодо змін до Закону України «Про бюджет України на 2015 рік» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні» з метою гармонізації та реформування природоохоронної галузі в Україні.
Тимчасово виконуючий обов’язки директора Департаменту екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації Сергій Сіренький зазначив, що завдяки злагодженій та продуктивній роботі Всеукраїнської екологічної ліги було вивезено значну кількість непридатних пестицидів з Коростенського, Овруцького, Лугинського та Олевського районів Житомирської області.
Він розповів, що оскільки стан водних ресурсів не відповідає нормативним показникам, зараз ведеться робота із заміни обладнання на каналізаційно-насосних станціях всіх населених пунктів, окрім великих міст.
Однією з проблем області Сергій Петрович відмітив недостатній відсоток територій природно-заповідного фонду у Житомирській області. На його думку, це зумовлено тим, що після ліквідації територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів України, немає структур, які б займалися підготовкою документів для створення заповідних об’єктів.
Заступник начальника Житомирського обласного управління водних ресурсів Олег Микитин надав загальну характеристику водних ресурсів області та навів дані щодо динаміки водокористування. Основним джерелом водозабезпечення Житомирської області є поверхневі води, тому їхнє забруднення ставить під загрозу доступ населення до якісної питної води. Він вважає, що покращити стан водних ресурсів можливо тільки за допомогою модернізації очисних споруд підприємств, що здійснюють скиди. Зокрема, необхідно модернізувати обладнання на забруднюючих об’єктах у селі Гульськ (Новоград-Волинський район) та місті Бердичів. Варто також звернути увагу на забруднення, яке здійснює філія «Іршанського гірничо–збагачувальний комбінат» ЗАТ «Кримський титан».
Іван Гриб, начальник відділу організації виробництва та маркетингу продукції рослинництва Департаменту агропромислового розвиткуЖитомирської обласної державної адміністрації зазначив, що стан зберігання, захоронення та утилізації заборонених і непридатних до використання пестицидів в області викликає особливе занепокоєння.За даними останньої інвентаризації на території області знаходиться 422 тонни 571 кг непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин, які належали колишнім колгоспам і є по суті «безгосподарними» та підлягають знешкодженню. Він акцентував увагу на тому, що у 2014 році кошти для проведення робіт з державного бюджету не надходили, хоча департаментом екології та природних ресурсів Житомирськї ОДА було підготовлено і направлено до Мінприроди України запит на спрямування коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на суму 9,5 млн. грн.
Петро Надточій, доктор сільськогосподарських наук, професор,завідувач кафедри охорони довкілля та збалансованого природокористування Житомирського національного агроекологічного університету, розповів про вплив незаконного видобування бурштину на стан довкілля Житомирщини. Він відзначив, що кожного року в області нелегально видобувають 10–12 т бурштину. Для цього місцеве населення робить «копанки» – ями завглибшки до 12 м. Територія, на якій працювали такі «старателі», є сильно еродованою та нагадує місячний ландшафт.
Учасники заходу звернулися до Житомирської обласної державної адміністрації з пропозицією включити до Стратегії розвитку Житомирської області на період до 2020 року окремим розділом Стратегічну ціль 4 «Екологічна безпека та збереження довкілля».