12 та 13 листопада 2018 р. Корсунь-Шевченківський на Черкащині відвідала офіційна делегація з німецького міста Гіфгорна на чолі з його бургомістром Маттіасом Нерліхом. Гості провели декілька важливих зустрічей, го­ловною метою яких стало окреслення майбутніх напрямків співпраці.

Плідне співробітництво міст-побратимів триває більше трьох десятиліть, впродовж яких відбувався обмін групами школярів, проходили фестивалі творчих колективів та спортивні заходи. Тепер, бажаючи розширити коло вирі­шуваних питань і маючи змогу надати дієву допомогу, ні­мецька сторона запропонувала розробити проект рекон­струкції системи питного водопостачання Корсуня. Ні­мецькі гості добре розуміють суть проблеми і чітко усві­домлюють шляхи її вирішення, бо якихось 10-15 років тому робили це у себе. Застосування новітніх технологій дозволить покращити якість питної води і збільшити кіль­кість підключень абонентів до водогону. Так народився проект «Чиста вода для Корсуня», над яким обидві сторо­ни працювали цілий рік.

В місті близько 200 вулиць загальною довжиною 145 км, на які припадає всього 10 км централізованих каналізацій­них мереж. У Корсуні-Шевченківському з 5835 приватних домоволодінь лише 67 під’єднані до централізованого водовідведення. Решта оснащені або вигрібними ямами, або, в кращому випадку, септиками. 59 багатоповерхових будинків у центрі міста підключені до мережі центрального водопоста­чання і водовідведення. Інші власники будинків самостійно вирішують, куди подіти використану воду. Стічні води ви­качують 5 насосних станцій КП «Водоканал», які потім ви­ливають їх на поля фільтрації за містом. Оскільки в Корсуні відсутня станція очистки, наразі невідомо, скільки стічних вод потрапляє на ці поля і яка їх фільтрувальна здатність. Має місце скидання забруднених вод і поза межами фільтру­вальних полів, що завдає катастрофічної шкоди для Росі, людей та навколишнього середовища в цілому.

Додатковим мотиваційним імпульсом у вирішенні «водно­го» питання став масовий замор риби в Росі 9-10 серпня 2018 року. Дно річки було вкрите півметровим шаром риби та ра­ків, а сморід відчувався навіть з водопровідних кранів.

Прийнятним виходом з цієї складної ситуації обрали об­ладнання локальних очис­них споруд, в яких стічна рідина очищається до стану, який дозволяє скидати її в ґрунт або у водойму без заподіяння шкоди людині й довкіллю. При експлуатації установок не використовуються жодні хімічні речовини, а ефективність сягає 90-­98%. Ще два десятиліття тому в Німеччині ситу­ація зі стічними водами була подібна до тієї, що є в Україні сьогодні. Останні 15 років скид неочищених стічних вод у ґрунт скрізь, навіть у найвіддаленіших місцях, заборонений законом і суворо карається.

Приміщення для водоочисної установки облад­нали на території КП «Водоканал» навпроти педа­гогічного коледжу. В рамках візиту німецької де­легації відбувся тестовий запуск установки з очи­щення води. Аби привернути увагу громадськості до надважливого питання підтримання чистоти Росі, яка з давніх-давен напуває Корсунь, відбула­ся українсько-німецька конференція «Очищені стічні води – чиста Рось – здорові корсунці».

Присутніх привітав міський голова Олександр Гайдай, який подякував німецьким колегам за ді­єві намагання вирішити одну з найбільших проб­лем Корсуня-Шевченківського – забезпечення жи­телів міста якісною питною водою. Він зазначив, що Гіфгорн допомагає місту-побратиму не лише інформаційно, а й конкретни­ми справами. У рамках цьогорічного проекту «Чиста вода для Корсуня – ІІ» німецькою стороною було профінансовано придбання очисної установки. Її закупили у міжнародної компанії-виробника фільтрів для очищення води.

– Ми вирішили обладнати цей пункт реалізації очищеної питної води, коли після екологічної ката­строфи на річці Рось влітку побачили, що місто вкрай потребує альтернативних джерел водопоста­чання, з яких можна було б подати воду для насе­лення, для дитячих установ та шкіл. І тому ця проб­лема постала гостро, – зазначив Олександр Гайдай.

– Завдяки нашим німецьким друзям зараз ми має­мо цю установку, яка перед­бачає забір води з водогону і приведення її у відповідність нормам СанПіну. Це буде вода такої якості, як, наприклад, у бутлях, що продаються у ма­газинах. Сьогодні, 13 листо­пада, нами отриманий повний пакет документації по цій установці. Ми порахуємо всі затрати на очищення. Для са­дочків і шкіл вода буде реалізовуватись за рахунок місцевих бюджетів, а населення зможе її купувати. Буде розроблений відповідний тариф, думаю, в межах 1 гривні за літр, – повідомив міський голова.

У свою чергу, бургомістр м. Гіфгорна Маттіас Нерліх, звертаючись до присутніх, звернув увагу на те, що важливим фактором успішності проекту є зацікавленість багатьох людей.

– Тільки якщо ми будемо співпрацювати як ко­манда, як друзі, тоді ми будемо успішними, – на­голосив він. – Для того, аби реалізувати проект  «Чиста вода для Корсуня», нам потрібна підтримка. Тому я радий бачити у цій залі так багато людей, зацікавлених долучитися до справи. Кожен має за­мислитись над тим, що він сам може зробити для того, щоб у майбутньому всі ми мали чисту воду.

Знаковою для розвитку плідних двосторонніх відносин стала присутність на конференції по­стійного заступника Посла Німеччини в Україні Вольфганга Біндзайля.

У своєму виступі він зазначив, що сьогоднішня конференція є виразом особливо близького парт­нерства між містами. Федеральний уряд Німеччи­ни започаткував «Швидкий стартовий пакет для України» для зміцнення партнерських стосунків на місцевому рівні та фінансує його з коштів Федерального міністерства еко­номічного співробітництва.

Я дуже радий, що за нашої підтримки в Корсуні-Шевченківському започатко­вується конкретний проект, який, як ми всі сподіваємося, принесе мешканцям міста відчут­ні зрушення у забезпеченні якісною питною водою.

Присутній на конференції голова обласної ради Олександр Вельбівець у своєму виступі звернув увагу на те, що Корсунь-Шевченківський вигідно вирізняється з-поміж багатьох населених пунктів, що мають зарубіжних побратимів, тим, що не об­межується лише обмінами в питаннях культури або спорту. Важливою гранню побратимства ста­ла співпраця у соціальній сфері, а саме – вирі­шення болючої проблеми забезпечення населення якісною питною водою. Він запевнив присутніх у тому, що буде активно лобіювати вирішення «вод­ного» питання на усіх рівнях влади в межах Чер­каської області, а якщо буде потрібно – і на рівні країни. Він наголосив, що потрібна лише чітка ініціатива з боку міської ради. На це має бути спрямований певний фінансовий ресурс міста, що стане підтвердженням того, що проблема справді стоїть гостро і є пріоритетною для міста. Олек­сандр Вельбівець запевнив присутніх, що облрада готова долучитися до співфінансування як за ра­хунок коштів обласного бюджету, так, можливо, і за рахунок коштів Державного фонду регіональ­ного розвитку.

Всеукраїнська екологічна ліга та її Корсунь- Шевченківський районний осередок понад 10 ро­ків опікуються екологічним станом річки Рось. Під час виступу на конференції голова ВЕЛ Тетя­на Тимочко загострила увагу присутніх на при­чинах проблем Росі, серед яких – зарегульованість річкового стоку гідротехнічними спорудами, не­санкціоновані скиди у водойму забруднюючих ре­човин, засмічування і забудова прибережної сму­ги. Всеукраїнська екологічна ліга виступає за за­борону використання фосфатних миючих засобів, які, потрапляючи у водотік, викликають швид­кий ріст водоростей, стрімке їх відмирання і, як результат – вторинне отруєння води.

Надзвичайно важливим фактором для забезпе­чення нормального санітарного стану та кисневого водообміну водосховищ є постійні санітарні попус­ки води з-під заставок гребель (з придонних шарів), як це робилося до передачі ГЕС на Росі в оренду.

Позиція Всеукраїнської екологічної ліги щодо водної політики в Україні

1.  Щодо стану водних ресурсів та формування нової водної політики:

1.1 Забезпечити розроблення та прийняття законодавчих і нормативно- правових актів з питань удосконалення правового режиму водоохоронних зон і прибережних смуг водних об'єктів, створення та винесення в натуру прибережних зон і дотримання в них режиму господарювання.

1.2 Зробити та запровадити механізми реалізації державної системи інтегрованого екологічного моніторингу водних ресурсів.

1.3 Розробити і затвердити План впровадження системи інтегрованого управління природокористуванням у прибережній смузі Чорного та Азовського морів.

1.4 Посилити державний нагляд і контроль за скидами з підприємств і дотриманням режиму господарювання у водоохоронних зонах річок і дренажних каналів згідно зі ст. 218 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».

1.5 Забезпечити розроблення та прийняття нормативно-правових актів щодо посилення контролю за охороною рибних запасів у водоймах та відповідальності за браконьєрський вилов риби, а для морських екосистем – на засадах Регламенту Ради ЄС від 29 вересня 2008 року № 1005/2008 про створення системи запобігання, стримування та заборони незаконного, незареєстрованого та нерегульованого рибальства.

1.6 Переглянути діючі нормативи будівництва гідромеліо ративних і водогосподарських об'єктів з урахуванням еко логічних чинників.

2. Екологічні проблеми, пов'язані з будівництвом малих ГЕС

2.1 Зупинити дію Програми розвитку гідроенергетики в Україні до 2030 р. з огляду на негативні екологічні наслідки будівництва малих ГЕС на гірських річках західних областей України, де забір основної частини води спричинює ряд екологічних та соціально економічних проблем.

2.2  Рекомендувати місцевим радам до завершення державних і громадських експертиз утриматись від погоджень проектів і планів будівництва малих і міні ГЕС на територіях населених пунктів чи поза їх межами.

3. Якість питної води та її вплив на здоров'я людей:

3.1 Сприяти ухваленню проекту Закону України «Про заборону ввезення і реалізації на території України мийних засобів на основі фосфатів.

3.2 Впровадити в повному обсязі нову редакцію ДСанПіН «Гігієнічні вимоги до якості води питної, призначеної до споживання людиною», в якій встановлено стандарти питної води, наближені до прийнятих в Європі.

3.3 Забезпечити повне та беззастережне виконання екологічних вимог (екологічних попусків та дотримання необхідних режимів рівнів води водосховищ) під час експлуатації існуючих ГЕС.

3.4 Розробити проекти та винести в натуру прибережні захисні смуги всіх водних об'єктів та зон санітарної охорони джерел водопостачання в басейні Дніпра до 2020 р., забезпечити постійний та дієвий контроль за дотриманням обмежень для господарської діяльності.