Версія для друку
Виступ Тимочко Т.В. на громадських обговореннях Програми уряду

Шановні колеги, ми могли б ще 24 години говорити, розказувати, вносити пропозиції, тому що, насправді, тут зібралися і залишилися теля перерви ті люди і ті міністри, яких, насправді, цікавить, якою має бути Україна в подальшому, я просто в цьому переконана. Але кількість наших пропозицій не замінить структури документу, який ми сьогодні обговорюємо. Звичайно, можна говорити про технології різні написання програми, наприклад, той варіант, який ми сьогодні розглядаємо, або, наприклад, звичайні програми, де мають бути стратегічні цілі, до кожної стратегічної цілі 5-6 завдань, потім очікуванні результати по кожному завданню ...... з а п и с перервано......і це значно полегшило б і обговорення, і головне, на мою думку, виконання цієї програми. Але ідеологія, яка закладається в цю екологічну лінію, я думаю, моїх колег-екологів ідеологія, яка закладається в цю програму. Тому, що ця програма, як і раніше, енергоємна, ресурсоємна, і вона направлена на підвищення, на економічне зростання за рахунок подальшого вижимання і винищення природних ресурсів України. Так, нам бог дав дуже хороше географічне розташування, нам бог дав нескінченну кількість природних ресурсів, і нам бог дав родючі землі. Але, на жаль, про ресурси і подальше їхнє вижимання з цієї землі в програмі написано дуже багато (з 98 сторінок 40 присвячено саме добуванню природних ресурсів). В жодному реченні не йдеться про підвищення родючості українських ґрунтів, про захист українських ґрунтів, про збереження найбільшого багатства нашої країни. I питанням захисту природного середовища, не навколишнього, а природного середовища – з 98 сторінок всього лише 1,5 сторінки.
Шановні, в 1992 році наша держава підписала, як і інші країни світу, дуже серйозний документ, який називається «Порядок денний на 21 століття». I з того часу, на жаль, жоден уряд і жодна програма не відповідає ідеям збалансованого розвитку, де економічне зростання, виробництво і споживання має бути таким, яке б забезпечувало відновлення природного середовища, збереження екосистем і забезпечення умов для теперішніх і прийдешніх поколінь.
I саме з цієї точки зору екологічні громадські організації вважають, що ця програма має бути суттєво доопрацьована і структурно, і ідеологічну, де економічний блок має відповідати такій же кількості сторінок тексту і змісту, як і соціальна складова, і в той же час, як екологічна складова. Це, нарешті, має бути програма збалансованого розвитку. I це має бути прорив в розумінні нової моделі розвитку нашої держави, моделі яка не буде надалі винищувати природні ресурси України, а яка буде спрямована на глибинну переробку тих матеріалів і тієї сировини, яка вже зараз видобута з тих надр.
На енергозбереження і на нові моделі виробництва товару, одиниці ВВП, які будуть зменшувати кількість енергії і кількість ресурсів. Це загальна постановка.
I я не вірю, що за ці три ДНІ, ЯЮ будуть до Верховної Ради, де буде розглядатися програма уряду, це можна суттєво змінити, але як побажання, це треба все-таки врахувати всім міністрам, які тут сьогодні знаходяться. Ми не можемо далі вичерпувати ресурси цієї країни, тому що можемо зробити «Український прорив», але що будуть про цей «Прорив» думати наші діти і наші онуки через 40 і 100 років, коли вони прийдуть до джерела, а там просто не буде води, коли вони захочуть хоч трошки добути тут нафти 1і газу, а цього просто не буде. Як в свій час гнали газ з України в ... країни, а тепер Україна їх не має, бо та велика країна наші ресурси, нашої держави національні вже винищила.
Є кілька фрагментів, які обов'язково треба включити в програму. Перше – ми маємо переглянути енергетичну стратегію України до 2030 року і зняти речення з цієї програми про побудову нових атомних блоків. Не може уряд за таку величезну країну приймати рішення про будівництво нових атомних блоків. Це не е прерогатива цього уряду, хоч би й найкращого в світі.
Тому на засадах екологічної безпеки ми маємо переглянути енергетичну стратегію.
Друга позиція стосується серйозної загрози, яка насунулася, і яка є вже реальною, в Україну, це загроза генетично модифікованого забруднення нашої території. Україна вже зараз перетворилася на генетичний смітник Європи. Жодних застережень наша держава не має щодо захисту населення від генетично модифікованих продуктів, медикаментів і косметичних засобів. І коли в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища ще в грудні були організовані громадські обговорення цієї програми, ми дуже дякуємо нашому міністрові і міністерським чиновникам, які внесли цю позицію в проект програми уряду, подивіться, її зараз немає в цьому документі, який нам роздали. Лобіювання транснаціональних корпорацій дуже серйозно привело до того, що 21 листопада минулого року постанова Кабінету Міністрів „«Про маркування генетично модифікованих продуктів харчування і заборону використання ГМО-продуктів дитячого харчування» тим же Кабміном була відмінена. I зараз ми не бачимо бажання цього уряду захистити Україну від генетичної навали. Генетично модифікований ріпак. Так, біопаливо – це добре, але хто проаналізував. які наслідки цих величезних мільйонних гектарів посівів в Україні ГМО-ріпаку будуть для українського природного середовища. Ніхто цього не прорахував. А дослідження свідчать, що генетично забруднені території ніколи не можна вернути в природний стан.
Тому ми пропонуємо в програму уряду внести все-таки позицію не просто про генетичну, про біологічну безпеку, а про обов'язкове маркування генетично модифікованої продукції.
I третя, дуже важлива позиція, – це збереження природо заповідного фонду. Подивіться, жодного натяку на те, який має бути цільовий показник в природо-заповідному фонді в програмі немає, зате ми бачимо 22 нових атомних блоки, збільшення видобування вугілля, розробка шельфу Чорного моря без жодних засобів екологічної безпеки. А збереження заповідників, які є основою природного середовища, цього немає.
Тому пропонуємо в програму внести обов'язковий цільовий показник збільшення. Має бути відсоток, за який уряд візьме відповідальність, скільки об'єктів природо-заповідного фонду буде захищено хоча би в наступні 5 років, скільки заповідників буде створено. Головним показником збереження природного середовища є об'єкти ПЗФ.
Четверта позиція стосується екологічної освіти, яка таким скромним рядочком іде. Але насправді це має бути освіта від Президента України до Голови сільської ради, бо люди, які ухвалюють екологічно важливі рішення, мають отримати цю екологічну освіту. Вони мають розуміти наслідки своїх дій наступних поколінь.
Ми просимо при опрацюванні програми додати навіть посторінково тексту, який стосується захисту навколишнього середовища. Скромний розділ на 1,5 сторінки з 98-ми сторінок всього тексту не є адекватним для того, щоб ми могли спокійно дивитись наступним поколінням в очі. Дякую.