Версія для друку
Децентралізація навпаки!
07 груд. 2017

Саме в той день, коли в Україні відзначається День місцевого самоврядування, урядовці вирішили забрати гроші у місцевих громад!

7 грудня у Верховній Раді України розглядався Бюджетний кодекс України, до якого були внесені поправки, що стосувались змін у розподілі коштів екологічного податку (кошти, які сплачують підприємства-забруднювачі за забруднення довкілля).

Зі спеціального природоохоронного фонду місцевих бюджетів забирається 30% у загальний фонд державного бюджету. Таким чином, місцеві екологічні фонди буде зменшено з 80% до 50%.

Нищівні для довкілля поправки внесли народні депутати В. Денисенко – представник КМУ у Верховній Раді України (поправка №34) та О. Бакуменко і М. Кучер, члени Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин – відомі представники аграрного лобі, пов’язаного з птахівництвом (поправка №35).

На ранковому засіданні ВРУ народний депутат О. Недава – заступник голови Комітету екологічної політики виступив проти цих змін і народні депутати своїм голосуванням зняли ці поправки з розгляду.

Пізніше Міністр фінансів О. Данилюк звернувся до народних депутатів з проханням підтримати урядові поправки. Питання щодо перерозподілу екологічних  коштів від місцевих бюджетів до державного бюджету було знову поставлено на голосування і проголосовано – 246 голосів «За».

Можна лише радіти, що більше 200 народних депутатів думають про місцеві громади. Але прикро, що Уряд і більшість народних обранців лише на словах «дбають про народ».

Це загрозливе для довкілля рішення відбувається в країні, де поширюється тенденція руйнації довкілля та незворотних втрат природних ресурсів. 

Довідково.

Антропогенне і техногенне навантаження на навколишнє природне середовище в Україні у кілька разів перевищує відповідні показники у розвинутих країнах світу.

Тривалість життя в Україні є найнижчою в Європі. Загалом канцерогенний ризик у 2015 році досяг 6,4-13,7 випадку онкологічних захворювань на 1 тисячу осіб, що значно перевищує міжнародні показники ризику.

Значною мірою це зумовлено забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок провадження виробничої діяльності підприємствами гірничодобувної, металургійної, хімічної промисловості та паливно-енергетичного комплексу.

Збільшується кількість випадків перевищення встановлених нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.

Водокористування в Україні здійснюється переважно нераціонально, непродуктивні витрати води збільшуються, об'єм придатних до використання водних ресурсів внаслідок забруднення і виснаження зменшується. Практично всі поверхневі водні джерела і ґрунтові води забруднені.

Стан земельних ресурсів України близький до критичного. За період проведення земельної реформи значна кількість проблем у сфері земельних відносин не лише не розв'язана, а й загострилася. Зменшується вміст поживних речовин у ґрунтах, а щорічні втрати гумусу становлять 0,65 тонни на 1 гектар.

За площею лісів та запасами деревини Україна є державою з дефіцитом лісових ресурсів.

На території України зберігається високий ризик виникнення надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру. В Україні функціонують 23767 потенційно небезпечних підприємств та інших об'єктів, аварії на кожному з яких можуть призвести до виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру державного, регіонального, місцевого та об'єктового рівня.

Щороку реєструється до 300 надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, внаслідок яких гинуть люди, завдаються великі економічні збитки.

Протягом 2016 року утворилося 1,2 мільйона тонн відходів I-III класу небезпеки. Гострою природоохоронною проблемою є поводження з побутовими відходами. Близько 0,1%  побутових відходів є небезпечними. Тверді побутові відходи в основному захороняються на 4157 сміттєзвалищах і полігонах загальною площею близько 7,4 тисячі гектарів.

Спостерігається катастрофічне зменшення площі природних територій – водно-болотних угідь, степових екосистем, природних лісів. Знищення навколишнього природного середовища відбувається внаслідок розорювання земель, вирубування лісів з подальшою зміною цільового призначення земель, осушення або обводнення територій, промислового та житлового будівництва.

Попри це, у Бюджетному кодексі України з 2018 року заплановано зміни щодо зменшення фінансування природоохоронних заходів за рахунок екологічного податку. З місцевих бюджетів в державний бюджет заберуть екологічних  коштів на суму понад 1,2 млрд. гривень.

Це призведе то того, що фінансування природоохоронних заходів, які забезпечують збереження довкілля України та здоров’я людей, зменшиться в цілому на половину.

Для прикладу.

У 2017 році за рахунок надходжень екологічного податку до обласних бюджетів, бюджетів міст, сіл, селищ та об’єднаних територіальних громад передбачено виконання природоохоронних заходів на суму понад 3,3 млрд. грн.

Зростання екологічних коштів у місцевих бюджетах відбулося завдяки прийняттю Закону України (автор – народний депутат України О. Недава), який передбачав стабільне джерело фінансування природоохоронних заходів через зарахування 80% екологічного податку до спеціального природоохоронного фонду місцевих бюджетів. Ці гроші були цільовими. Витрачати їх можна лише на заходи з покращення стану навколишнього середовища!

Натомість, кошти екологічного податку, які направлялись до загального фонду державного бюджету у 2016-2017 роках не мали жорсткого цільового природоохоронного призначення. Зокрема, у 2016 році до державного бюджету надійшло 842 млн. грн екологічних коштів. На природоохоронні заходи держава витратила лише 221 млн. грн (26%).

Всеукраїнська екологічна ліга вважає, що такі зміни в Бюджетному кодексі України є неприпустимими, з огляду на ситуацію в країні, де щороку від забрудненого повітря вмирає понад 300 тисяч людей, а 70%  водних об`єктів потерпає від неочищених скидів промислових та комунальних підприємств.

 

Голова Всеукраїнської екологічної ліги 

Т. В. Тимочко

 

Лист звернення щодо розподілу екологічного податку