Версія для друку
Консультації щодо проекту Стратегії сталого розвитку для України до 2030 року
27 жовт. 2016

Kharkiv1

21 вересня 2016 року в м. Одесі, 7 жовтня у м. Івано-Франківську  та 27 жовтня в м. Харкові відбулися Консультації щодо проекту Стратегії сталого розвитку для України до 2030 року, який був розроблений в рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Інтеграція положень Конвенцій РІО в національну політику України».

У заході взяли участь представники органів місцевого самоврядування 19 областей України, представники Програми розвитку ООН в Україні, громадських природоохоронних організацій, бізнес-структур, науковці.

1 січня 2016 року офіційно вступили в силу 17 Цілей сталого розвитку (ЦCР), які є частиною Порядку денного в галузі розвитку на період до 2030 року, прийнятого світовими лідерами на історичному Саміті ООН у вересні 2015 року.

З урахуванням експертних обговорень щодо визначених для України ЦСР, Програма розвитку ООН в Україні ініціювала розроблення проекту Стратегії сталого розвитку для України до 2030 року. Цей документ розглядають як рамковий, який визначатиме стратегічні напрями довгострокового розвитку для України та сприятиме інтеграції ЦСР у національні плани, стратегії та програми.

Керівні принципи Стратегії

Захист прав людини

Захищати право всіх людей на життя у такому природному та соціальному середовищі, яке б підтримувало людську гідність та здоров’я, уникати дискримінації, забезпечувати рівність можливостей та зменшувати нерівність у доходах.

Верховенство права

Дотримуватися прозорого, підзвітного та демократичного порядку прийняття законів і їх введення в дію. Забезпечувати рівність перед законом усіх фізичних і юридичних осіб, а також інституцій. Забезпечити вільне, неупереджене і незалежне правосуддя.

Належне врядування

Забезпечити результативність, ефективність, відкритість та інклюзивність управлінського процесу, підзвітність та відповідальність суб’єктів управління. Сприяти переходу до горизонтальної системи суспільної координації прийняття та реалізації управлінських рішень за участі всіх заінтересованих сторін на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Участь громадськості

Забезпечувати участь громадян у процесі прийняття рішень. Запровадити належні процедури для інформування, консультацій та участі усіх заінтересованих сторін та інституцій громадянського суспільства.

Участь представників бізнесу та соціальних партнерів

Забезпечити формування соціального діалогу, запровадження корпоративної соціальної відповідальності й державно-приватного партнерства з метою сприяння співпраці та виконання загальних зобов’язань для досягнення сталого споживання й виробництва.

Інтеграція політики та управління

Сприяти інтеграції економічної, соціальної та екологічної політик, узгодженості галузевих і регіональних політик на всіх рівнях управління з метою підвищення їх внеску у сталий розвиток.

Солідарність всередині поколінь і між поколіннями

Задовольняти потреби нинішнього покоління, не ставлячи під загрозу можливість наступних поколінь реалізовувати свої потреби.

Використання найкращих з наявних знань

Забезпечити усі необхідні умови для того, щоб політика розроблялася, оцінювалася та реалізовувалася на основі найкращих з наявних знань і була економічно, соціально та екологічно результативною.

Принцип запобігання

Застосовувати процедури оцінки впливу на довкілля і стратегічної екологічної оцінки. Використовувати превентивні заходи з метою запобігання негативним наслідкам для довкілля та здоров’я людини на стадії планування діяльності.

Принцип «забруднювач платить»

Зобов’язати забруднювачів платити за шкоду, якої вони завдають здоров’ю людини та довкілля, відповідно до реальних витрат на відшкодування заподіяної шкоди, які несе суспільство. Забезпечити цільове спрямування цих відшкодувань на відновлення екосистем та охорону здоров’я населення.

6 reg konsКатерина Корвін-Піотровська, асистент проекту «Інтеграція положень конвенцій Ріо в національну політику України», у своїй доповіді акцентувала увагу на концепції сталого розвитку та ключових подіях в історії її становлення. Вона зазначила, що у 2000 році у Нью-Йорку були визначені Цілі розвитку тисячоліття до 2015 року. Вони були адаптовані для України, проте аналіз досягнення цих Цілей свідчить, що процес не був всеохоплюючим. Зокрема:

–  беззаперечними є успіхи у зменшенні дитячої смертності, в обмеженні епідемій ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу;

–  значними є досягнення у поліпшенні здоров’я матерів;

–  вдалося поліпшити розвиток довкілля;

–  натомість, не вдалося забезпечити якісну освіту протягом життя, досягти гендерної рівності та подолати бідність.

У 2015 році світова спільнота ухвалила Цілі сталого розвитку, які мають певні відмінності від попередніх, зокрема приділено більше уваги питанням збереження довкілля. Крім цього, Цілі передбачають завдання не лише для країн, що розвиваються, а й для розвинутих країн.

Катерина Ігорівна охарактеризувала Цілі сталого розвитку та процес їхньої адаптації й локалізації в Україні.

Kharkiv3

Леонід Руденко, доктор географічних наук, академік НАН України, керівник групи експертів з розроблення Стратегії сталого розвитку України, директор Інституту географії НАН України, зазначив, що метою Стратегії є забезпечення високого рівня та якості життя населення України, створення сприятливих умов для діяльності нинішнього та майбутніх поколінь і припинення деградації природних екосистем шляхом впровадження нової моделі економічного зростання, що базується на засадах сталого розвитку. Він зауважив, що принциповим є дотримання рівноцінності економічного, соціального та екологічного розвитку.  

Геннадій Марушевський, кандидат філософських наук, експерт з інституалізації положень Стратегії сталого розвитку України, докторант кафедри філософії і методології державного управління Національної академії при Президентові України, присвятив свою доповідь глобальним Цілям сталого (збалансованого)  розвитку та їхньому відображенню у Стратегії сталого розвитку України на період до 2030 року.

Впровадження світоглядної парадигми розвитку та оцінювання ефективності використання ресурсів здійснюється завдяки цільовим орієнтирам і обмеженням, в основі яких є 17 глобальних Цілей. Вони можуть відображати індикатори, що характеризують якість життя населення, рівень економічного розвитку та екологічного стану території.

Kharkiv2

Тетяна Тимочко, координатор консультативного процесу з розроблення Стратегії сталого розвитку України, голова Всеукраїнської екологічної ліги, голова Національної екологічної ради, зазначила, що створення та прийняття Стратегії є надзвичайно важливим як на регіональному рівні, так і в масштабах всієї України.

Сталий розвиток орієнтований насамперед на людину та поліпшення якості її життя у сприятливому соціально-економічному середовищі та екологічно чистому, здоровому, різноманітному природному довкіллі. Високий інтелектуальний рівень людського потенціалу має забезпечити конкурентоспроможність країни в майбутньому.

IMG 7222Зобов’язання нашої країни перед світовою спільнотою щодо впровадження засад збалансованого розвитку мають бути практично відображені у державній політиці. Досі в Україні не було керівного документа, який би визначав механізм впровадження Цілей сталого розвитку у різні сфери економічної діяльності.

Тетяна Валентинівна зауважила, що Гармонійний розвиток нашої країни неможливий без урахування екологічної, економічної та соціальної складових.

Учасники консультації взяли активну участь в обговоренні проекту Стратегії в робочих групах за напрямами: 1. Економічне зростання. 2. Соціальна справедливість. 3. Збереження довкілля. 4. Публічне управління збалансованим розвитком.

У процесі обговорення були напрацьовані пропозиції до тексту Стратегії, які будуть враховані у подальшій роботі над цим документом.

Текст проекту Стратегії сталого розвитку для України до 2030 року