25 листопада 2016 року експерти Всеукраїнської екологічної ліги відвідали металургійне підприємство Запоріжсталь для ознайомлення з ОВНС киснево-конверторного цеху, який планується побудувати для модернізації виробництва. 

Оскільки його спорудження викликало багато питань та зауважень з приводу впливу на здоров’я жителів місцевих районів та довкілля, Всеукраїнська екологічна ліга вирішила розібратися з ситуацією безпосередньо на підприємстві. 

Особливу увагу експерти приділили не тільки опрацюванню документу, але й огляду місця будівництва конверторного цеху для підтвердження відстані між джерелом забруднення і найближчим помешканням в 1 км.

Однією з наших вимог було опублікування ОВНС на сайті ПАТ «Запоріжсталь» для ознайомлення з ним громадськості, що було виконано (посилання http://www.zaporizhstal.com/…/cms_page_…/332/file_OVOS_6.pdf). 

Під час робочого виїзду експерти Ліги запропонували керівництву Запоріжсталі провести 21 грудня 2016 року круглий стіл, де буде розглянута Оцінка впливу на навколишнє середовище від планованої реконструкції за участі широкого кола фахівців у сфері промислової екології для відкритого обговорення позитивних змін, пов`язаних з планованою реконструкцією.

Крім цього, ми виступили з пропозицією на початку наступного року провести громадські слухання з питань будівництва конверторного відділення, відділення ливарно-прокатних модулів і допоміжних виробництв з урахуванням пропозицій та зауважень науковців і громадськості.

Таким чином, з моменту ознайомлення мешканців міста із запланованими діями ПАТ «Запоріжсталь» до часу громадських слухань має пройти не менше ніж 2 місяці, що відповідає вимогам Оргуської конвенції. Усі категорії населення матимуть змогу висловити свої зауваження та пропозиції з цього приводу.

Промисловий комплекс м. Запоріжжя не тільки розташований в межах міста, а й знаходиться у безпосередній близькості до житлового масиву. До його складу входять основні підприємства-забруднювачі міста:  ПАТ «Запоріжсталь», ПАТ «Запорізький завод феросплавів», ПАТ «Запоріжкокс», ПАТ «Український графіт», ПАТ «Дніпроспецсталь» та ін.

У 2014 році загальні викиди від стаціонарних джерел склали понад 206 тис. т. Основною причиною інтенсивного забруднення довкілля є застарілість технологій та обладнання, оскільки більшість з них експлуатуються на підприємствах вже 50-60 років.

Зокрема, технологія «мокрого» тушіння коксу водою на заводі «Запоріжкокс» вже практично не використовується у світі, оскільки є  надзвичайно шкідливою для довкілля та енергонеефективною. Водна пара разом з такими токсичними речовинами, як фенол, аміак та сірчисті сполуки потрапляє в атмосферу, крім цього безповоротно втрачається значна частина тепла, яка була витрачена на розігрів коксу. У 2014 році ПАТ «Запоріжкокс» викинуло в атмосферу майже 3 000 т забруднюючих речовин.

Інше підприємство-забруднювач Запорізький завод феросплавів викидає оксиди сірки, азоту та інші отруйні речовини, і до того ж не пускає на свою територію не тільки громадськість, а й Державну екологічну інспекцію України, працівники якої мали провести планову перевірку. У 2014 році Запорізький завод феросплавів  викинув в атмосферу 15709 т забруднюючих речовин.

Загалом промисловий комплекс міста складається з майже 10 металургійних та коксохімічних підприємств. На всіх них використовуються технології минулого сторіччя і майже ніколи природоохоронний компонент не виступає пріоритетом. Проте наша країна йде вперед, і ці підприємства будуть змушені виконувати вимоги європейських директив та міжнародних документів, зокрема Протоколу про регістри викидів і перенесення забруднювачів.