Субота 30 трав. 2020
Громадськість представила проект реформування природоохоронної галузі
20 лист. 2014

Проект реформування природоохоронної галузі

20 листопада в приміщенні інформагенції «Укрінформ» представники громадськості та науковці представили проект реформування природоохоронної галузі в Україні.

   На прес-конференції були присутні Тетяна Тимочко (голова Всеукраїнської екологічної ліги, голова Національної екологічної ради України), Леонід Руденко (академік Національної академії наук України, директор Інституту географії НАН України), Ольга Марушевська – начальник Управління міжнародного співробітництва Мінприроди України (2004-2008 рр.).

    На початку прес-конференції Тетяна Тимочко зазначила: "Нещодавно відбулися позачергові вибори до Верховної Ради України, і, аналізуючи програми ключових політичних партій, ми зрозуміли, що екологічна складова знову не є пріоритетом державної політики. У першій редакції Коаліційної угоди взагалі не було розділу, присвяченого реформам у природоохоронній сфері. Незважаючи на те, що в останньому варіанті Угоди цей розділ з’явився, ми не побачили пропозицій докорінного реформування природоохоронної галузі. Саме тому громадські екологічні організації протягом останнього півріччя розробляли проект реформування не тільки Міністерства екології та природних ресурсів України, а й усієї галузі охорони довкілля.

  Вперше в Україні громадянське суспільство пропонує політикам та урядовцям проект реформування природоохоронної галузі, який включає такі основні засади:

1) природоохоронні питання мають бути пріоритетними під час формування державної політики. І лише тоді, коли представники бізнесу будуть узгоджувати свої інтереси з можливостями природного середовища України, ми зможемо говорити про нову систему охорони природи в Україні;

2) вкрай необхідно розмежувати сфери дії екологічної політики, екологічного контролю та природокористування, при цьому зменшується вірогідність розвитку корупційної складової. Питання екологічної політики та формування стратегії збалансованого розвитку мають бути виключно в компетенції Міністерства як центрального органу виконавчої влади. Всі контрольні функції за використанням природних ресурсів слід об’єднати в одну природоохоронну, а не екологічну інспекцію. І нарешті, функція природокористування має бути розділена між окремими державними структурами: НАК «Ліси України», НАК «Води України», НАК «Корисні копалини України», тоді ці структури зможуть нарівні з іншими брати участь у тендерах, сплачувати податки та будуть підпадати під контроль загальної природоохоронної інспекції;

3) ключовим аспектом реформування є питання екологічної безпеки, які вже давно стали питаннями національної безпеки. Саме тому необхідно здійснити інтеграцію цих аспектів у галузеву політику України. Є кілька галузевих стратегій: транспортна, освітня, енергетична, однак, проаналізувавши їх, ми дійшли висновку, що лише 1–3% їхнього змісту присвячені питанням екологічної безпеки;

4) важливою складовою реформування природоохоронної галузі є економічні механізми природокористування. Всі європейські директиви спираються на принцип «забруднювач платить» (рolluter pays principle), згідно з яким той, хто забруднює, відшкодовує збитки, завдані довкіллю.У будь-якій сфері промисловості має бути створений фонд відшкодування негативних наслідків довкіллю. Під час розроблення кар’єрів слід відразу закласти кошти на рекультивацію земель, у разі будівництві атомної електростанції – на виведення її з експлуатації. Також необхідно забезпечити економічні преференції підприємцям, які ощадливо використовую природні ресурси. В європейських країнах давно запроваджено принцип заохочення екологічно дружнього бізнесу, наприклад надання «податкових канікул» чи здешевлених кредитів. Якщо підприємство заощадило 1000 кВт електроенергії, наступні 1000 кВт воно сплачує за нижчою ціною. Крім цього, зменшення економічного навантаження на підприємства приваблює інвестиції".

"Цей комплекс питань ми представили в Проекті реформування природоохоронної галузі України, який є у вільному доступі (докладніше)", - завершила Тетяна Валентинівна.

zal mal

Леонід Руденко у своїй доповіді наголосив: "Багато країн світу вже зрозуміли, що немає іншого шляху, крім збалансованого розвитку держав. І цю змінену парадигму необхідно впроваджувати в наукову, промислову та освітню сфери. Інститути Національної академії наук України завжди намагалися співпрацювати з Міністерством екології та природних ресурсів України, проте протягом останніх років робити це ставало дедалі складніше. Зрештою, науковий супровід нашої країни на шляху до збалансованого розвитку припинився.

Необхідність реформування природоохоронної галузі назріла вже давно, і зміни у цій сфері можуть визначити майбутній шлях нашої держави. Дуже сумно, що наша країна є єдиною, крім Молдови, яка не запровадила принципи сталого розвитку в державну політику. Не зважаючи на те, що Україна підписала та ратифікувала основні стратегічні документи (Ріо-92 і Йоганнесбург-2002 та Ріо+20), практично ніякої роботи у цьому напрямі не здійснюється.

Ми вже бачимо значні порушення у навколишньому середовищі, і в нас не буде майбутнього, якщо найближчим часом не відбудуться зміни у природоохоронній сфері. Від імені громадської та наукової спільноти я рекомендую на посаду Міністра екології та природних ресурсів Тетяну Тимочко".

Ольга Марушевська у своїй доповіді розповіла: "На мою думку, бачення реформування природоохоронної галузі, яке ми сьогодні презентуємо, є кваліфікованим, системним документом, над яким працювало багато компетентних та досвідчених людей. Він враховує напрацювання у цій сфері, а також пропонує злагоджену стратегію інтеграції засад збалансованого розвитку в галузеву політику. Вперше громадськість і науковці спільно презентують подібний проект, проте ми усвідомлюємо, що державним службовцям не потрібна така ініціатива. Мені здається, що економічна та політична кризи на сході України деякою мірою спричинені значним техногенним навантаженням та деградацією навколишнього середовища, адже існування морально і фізично здорового соціуму є неможливим у нездоровому довкіллі.

Зміни у нашій країні може запровадити лише професійний уряд, крім цього, необхідна співпраця держави й громадськості із залученням науковців. Серед державних службовців є порядні та кваліфіковані люди, які хочуть служити Україні. І тільки спільним зусиллями можна змінити систему охорони природи у нашій країні на краще".

Для того, щоб зупинити процеси деградації системи державного управління у сфері охорони довкілля та розпочати реформування природоохоронної галузі, національні природоохоронні організації пропонують призначити голову Т. В. Тимочко на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.

Дивіться повні виступи учасників конференції на нашому каналі на YouTube