Неділя 20 жовт. 2019
Позиція ВЕЛ щодо планованого будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС

Всеукраїнська екологічна ліга виступає проти будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС та вимагає:

– накласти мораторій на будівництво ГЕС на Дністрі;

– заборонити будівництво на території об’єктів природно-заповідного фонду в басейні Дністра;

– скасування Кабінетом Міністрів України «Програми розвитку гідроенергетики України до 2026 року».

Активісти Всеукраїнської екологічної ліги з Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей докладають багато зусиль, намагаючись не допустити будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС.

Депутати Івано-Франківської обласної державної адміністрації під час засідання 25 грудня 2015 р. ухвалили рішення про заборону погодження питання розміщення гідроелектростанцій вздовж Дністра та підтримали звернення до Тернопільської й Чернівецької областей з проханням ухвалити аналогічні рішення. У зверненні надано рекомендації районним, міським, селищним і сільським радам, на територіях яких планується будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС, утриматись від погодження питання розміщення об’єктів та звернутися до служби Державної охорони природно-заповідного фонду України з проханням забезпечити додержання режиму охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду вздовж річки Дністер і на території Національного природного парку «Дністровський каньйон». Проте, під час засідання 4 січня 2016 р.депутати Тернопільської обласної ради проголосували за виключення з порядку денного засідання проекту рішення про накладення мораторію на будівництво нових ГЕС на Дністрі в межах області. Натомість вони ухвалили рішення про створення спеціальної комісії, до якої увійшли депутати та представники громадських організацій, яка протягом трьох місяців вивчатиме ситуацію. Питання введення мораторію відклали.

Наслідками будівництва ГЕС, зокрема, є:

- зміна природного гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів річки та локальних кліматичних умов;

- перегородження річки і створення водосховищ, на яких відбуваються обвали берегів, на деяких ділянках вони можуть досягати сотень метрів;

- підвищення рівня ґрунтових вод і заболочення ґрунтів на територіях поблизу водосховищ;

- затоплення родючих заплавних земель;

- зменшення чисельності або зникнення популяцій багатьох цінних видів риб;

- замулення дна річок.

Подібним прикладом є каскад гідроелектростанцій на Дніпрі, наслідком будівництва якого стала фрагментація та замулення р. Дніпро, затоплення 709900 га земель і перетворення екосистеми з річкової на озерно-річкову. Внаслідок будівництва гребель на річці утворився ряд застійних озер зі слабким водообміном та поганою самоочищувальною здатністю, які стали вловлювачами промислових забруднень. Мешканці річок – планктон і риба також дуже потерпають від будівництва гребель. Риба не може проходити крізь греблі до місць своїх звичних нерестовищ, тому, що через утворені заглиблення вони стають непридатними для нересту. Багато риби й планктону гине в лопатях турбін. У водосховищах, забруднених стоками, добривами, що змиваються з полів, улітку досить часто спостерігається явище «цвітіння води», тобто масовий розвиток фітопланктону, що спричинює зміну кольору води й погіршує її кисневу забезпеченість. Це призводить до масової загибелі риби та інших мешканців водойм.

ПАТ «Укргідроенерго» планує розмістити Верхньодністровський каскад ГЕС на заповідних територіях національного природного парку «Дністровський каньйон», частині природних комплексів національного природного парку «Хотинський» та частині Галицького національного природного парку.

Довідково:

НПП «Дністровський каньйон» – одне із семи чудес України, створений Указом Президента України у лютому 2010 року з метою збереження цінних природних та історико-культурних об’єктів лісостепової зони Придністров’я. Площа НПП становить 10829,18 га. На території парку виявлено 21 ендемічний і реліктовий вид рослин, 25 – хребетних тварин, близько 50 – комах, що занесені до Червоної книги України, та 11 видів тварин, що охороняються за списками Бернської конвенції. Місцевість налічує 431 історичну, культурну та 72 архітектурні пам’ятки й має сприятливі рекреаційні ресурси. Особливістю парку є відомі в усьому світі скельні відслонення (села Стінка Бучацького і Трубчин Борщівського району Тернопільської області), що містять давні скам’янілі рештки флори й фауни, яким близько 500 мільйонів років, та травертинові скелі – унікальні за своєю привабливістю, порівняно молоді геологічні утворення з таємничими печерами та гротами.

НПП «Хотинський» – створений Указом Президента України в січні 2010 р. з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів у басейні річки Дністер на території трьох районів – Хотинського, Сокирянського та Кельменецького (Чернівецька область). Площа НПП – 9431,7 га. Завдяки різноманітності геологічної будови, рельєфу, ґрунтів, мікроклімату та умов зволоження тут збереглись 520 видів судинних рослин, 42 з яких занесені до созологічних списків міжнародного та національного рівнів. За загальною кількістю раритетних видів, які занесені до різних cозологічних списків, НПП займає п’яте місце серед 26 національних парків України. Зокрема, на території парку є 37 рідкісних видів безхребетних тварин, 17 з яких занесено до Червоної книги України і 16 – до Європейського Червоного списку. Фауна риб Дністровського водосховища є дуже цінною – тут водяться такі рідкісні види, як білизна, рибець та умбра.

НПП «Галицький» – створений Указом Президента України в серпні 2004 р. для збереження, відтворення та раціонального використання типових та унікальних лісових, лучно-степових та водно-болотних природних комплексів і об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, історико-культурну, оздоровчу, освітню та естетичну цінність. Площа НПП – 14 684,8 га. На території парку виявлено 17 видів лісової флори, 23 раритетні види рослин, 48 видів риб, 15 – земноводних, 17 – плазунів, 246 – птахів, 52 – ссавців та 315 видів безхребетних, що занесені до Червоної книги України, 4 види рослин і 9 видів тварин – до Європейського Червоного списку та 6 видів рослин і 158 видів тварин перебувають під охороною Бернської конвенції. З 2007 р. у Галицькому НПП функціонує центр реабілітації диких тварин, який створено для реабілітації й подальшого повернення в природу представників місцевої фауни, які потрапили в біду.

Автори проекту будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС передбачають можливість включення деяких водосховищ каскаду ГЕС до НПП «Дністровський каньйон» з розширенням території парку. Варто зазначити, що Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року» вже передбачено запровадження системи природоохоронних заходів збереження біо- та ландшафтного різноманіття й розширення площі природно-заповідного фонду до 10% у 2015 році та до 15% загальної території країни у 2020 році.

ПАТ «Укргідроенерго» в рамках діяльності Верхньодністровського каскаду ГЕС планує за рік виробляти 830 млн кВт·год, тобто, за умови, що в Україні річне виробництво електроенергії становить 165 млрд кВт·год, цей показник становить лише 0,5% (!) загальнодержавного обсягу електроенергії. Зауважимо, що станції працюватимуть на 24% потужності. Керівництво підприємства обіцяє постачати «дешеву» електроенергію селянам, проте це не передбачено ні на законодавчому рівні, ні технічними умовами, тому що енергія, вироблена цими ГЕС, спочатку йде до загальнодержавного вузла та лише потім розділяється між регіонами. З обігу земель для сільськогосподарського використання буде виведено 100–130 тис га родючих ґрунтів, площа дзеркала водосховища становитиме 4 649 га (!). Планується, що одна з ГЕС буде дериваційною, що, в свою чергу, може спричинити зниження рівня ґрунтових вод і, як наслідок, зникнення води в криницях та утворення «сухого русла» річки.

З огляду на це, Всеукраїнська екологічна ліга ініціювала проведення  засідання Національної екологічної ради України 25 лютого 2016 р. з представниками органів місцевого самоврядування Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей, обласних управлінь водних ресурсів, наукових установ та громадськості, під час якого було обговорено негативні екологічні, економічні та соціальні наслідки спорудження ГЕС та представлено позицію НЕРУ щодо будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС.

Підписний лист проти будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС (pdf)

Новий ресурс

sd4ua

Громадська приймальня

Актуально!

Перспективи відновлення Сходу України на засадах  збалансованого розвитку

Вплив воєнних дій на довкілля

Інфографіка

Біорізноманіття

Відходи