Четвер 28 бер. 2024
Міжнародний день зменшення небезпеки лих

13 жовтня – Міжнародний день зменшення небезпеки лих (International Day for Natural Disaster Reduction)

Lyha

Резолюцією 44/236 від 22 грудня 1989 року Генеральна Асамблея ООН постановила оголосити другу середу жовтня Міжнародним днем по зменшенню небезпеки стихійних лих (англ. International Day for Disaster Reduction).

Міжнародний день відзначався щорічно протягом проголошеного ООН Міжнародного десятиріччя зменшення небезпеки стихійних лих, що проводилося у 1990-1999 роки.

21 грудня 2009 року Генеральна Асамблея в своїй резолюції 64/200 ухвалила проголосити 13 жовтня датою святкування Дня і змінила назву на Міжнародний день зменшення небезпеки лих (англ. International Day for Disaster Reduction).

На третій Всесвітній конференції зі зменшення небезпеки лих (англ. Third UN World Conference on Disaster Risk Reduction) в Японії у березні 2015 року було підкреслено, що стихійні лиха приносять смерть, руйнування і викликають соціальні та економічні потрясіння в першу чергу на місцевому рівні. Щорічно мільйони людей змушені залишати рідні місця в результаті стихійних лих. У 2014 році переміщеними особами стали 19,3 мільйона чоловік. В результаті стихійних лих країни змушені скорочувати ресурси, асигновані на програми з вирішення завдань сталого розвитку.

lyha2

Можна виміряти належне управління ризиком стихійних лих у збережених життях, зменшенні кількості людей, які постраждали внаслідок катастроф, та зменшенні економічних втрат. COVID-19 та кліматична надзвичайна ситуація говорять нам про те, що нам потрібні чітке бачення, плани та компетентні, уповноважені установи, що діють на основі наукових доказів для суспільного блага.

Хороші національні та місцеві стратегії зменшення ризику стихійних лих повинні бути багатогалузевими, пов’язуючи політику у таких сферах, як використання земель, будівельні норми, охорона здоров’я, освіта, сільське господарство, охорона навколишнього середовища, енергетика, водні ресурси, зменшення бідності та адаптація до змін клімату.Для цього потрібно мати національні та місцеві стратегії зменшення ризику стихійних лих до кінця року, узгоджені державами-членами ООН. Ми повинні бачити стратегії, що стосуються не лише окремих небезпек, таких як повені та шторми, але ті, що реагують на системний ризик, спричинений зоонозними хворобами, кліматичними шоками та руйнуванням навколишнього середовища.