Важливі новини
02 Липня 2009
Маркування ГМО-продуктів розпочалося з 1 липняВчора, 1 липня, пізно ввечорі, Кабінет міністрів України прийняв постанову, якою вніс зміни до своєї постанови від 13 травня 2009 р. N 468 «Про затвердження Порядку етикетування харчових продуктів, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням та вводяться в обіг». Проект постанови розглядався у питанні «Різне» і, як повідомляють джерела з Кабміну, був внесений «з голосу».
Уряд не підтримав пропозицію щодо перенесення терміну початку маркування з 1 липня цього року на 1 січня 2010 року. На цьому настоювали представники Мінагрополітики та Держкомпідприємництва, водночас і перший заступник прем’єра О. Турчинов і Прем’єр Міністр України Ю. Тимошенко у своїх виступах не підтримали цієї пропозиції. Таким чином харчові продукти, які містять генетично модифіковані організми або вироблені з їх використанням і надходять до торгової мережі мають містити позначку "генетично модифікований" або "містить генетично модифікований організм або виготовлений з його використанням". Передбачається що з 1 липня 20% всієї продукції має містити такі позначки, а з 1 січня 2010 року маркуванням має бути забезпечено 100% продуктів, які надходять у торгові мережі.
Цією ж постановою Кабмін підвищив до 0,9 відсотка (замість 0,1) рівень вмісту ГМО для обов’язкового маркування харчового продукту, який містить генетично модифіковані організми, або вироблений з використанням генетично модифікованих організмів. Ця зміна приводить порядок маркування в Україні у відповідність до стандарту Євросоюзу.
Довідково.
Генетично модифіковані організми (ГМО) визначені як організми, у яких генетичний матеріал (ДНК) змінений так, як це не відбувається підчас природного розмноження.
Перше законодавство з питань ГМО в Євросоюзі було прийняте на початку 90-х років. І з того часу європейське законодавство діє з метою захисту навколишнього середовища й здоров'я людини.
Відповідно до Директиви 2001/18/ЄС, компанії, що прагнуть поширювати ГМО, повинні спочатку надати одній із держав, що входять у Євросоюз, повну оцінку ризику для навколишнього середовища. Якщо державу задовольняє ця оцінка, то вона інформує і видає дозвіл на 10 років. Якщо згоди не досягнуто, то Європейська комісія з безпеки їжі створює експертну комісію для консультації з питань медицини, харчування, токсикології, біології, хімії. Тільки після цього Європейська комісія приймає рішення.
Оцінка ступеня ризику для навколишнього середовища містить у собі оцінку й визначення потенційних шкідливих ефектів від ГМО. Це можуть бути прямі й непрямі ефекти, кумулятивні й довгострокові ефекти на здоров'я й навколишнє середовище, ризики, пов'язані із введенням нових генних продуктів, у яких використовуються потенційно токсичні або алергогені білки, а також ті, які можуть призвести до таких ефектів, як, наприклад, створення генів, стійких до антибіотиків.
За нормами директиви 2001/18/ЄС, держави, які вважають, що в них є підстави стверджувати про наявність у ГМО, які вже одержали письмовий дозвіл на вихід на ринок, ризику шкоди для здоров'я людини або навколишнього середовища, можуть заборонити або обмежити використання або продаж цих товарів на своїй території до вивчення питання науковим комітетом, призначеним Євросоюзом.
Відповідно до Регламенту ЄС 1829/2003 регулювання питань маркування та наявності забезпечує повну інформацію про складові продуктів і кормів, що складаються або створених із ГМО. Етикетка повинна мати напис «Цей продукт містить ГМО». Це робиться з метою інформування покупців і фермерів про дійсне походження й характеристики продуктів і кормів, щоб вони могли зробити свідомий вибір. Корми для тварин, що включають в собі складні корми, що містять ГМ сою, теж повинні мати відповідний напис на етикетці для надання інформації про склад кормів фермерам.
Регламенто ЄС 1830/2003 встановлено законні межі, вище яких звичайні продукти й корми повинні мати напис про те, що вони зроблені із ГМО. Про наявність ГМ матеріалів у продуктах і кормах можна не інформувати, якщо вони становлять менше 0,9% і якщо доведено, що цього технічно не можна було уникнути. Водночас, деякі країни хочуть, щоб межа була встановлена на рівні 0,5%. Межі встановлені для того, щоб вирішити проблему виробників, які намагаються уникнути ГМО, але бачать, що їхня продукція містить невелику кількість ГМО через випадкові або неминучі причини.
Останні новини:
