Важливі новини
12 Вересня 2007
Джарилгач потребує уваги та інвестицій.
Учасники конференції, яку спільно організували Херсонська облдержадміністрація, Національна академія наук України, Міносвіти та низка наукових установ та громадських організацій, триватиме з 10 по 15 вересня. Серед інших конференція має розглядали питання про місце та значення інновацій в рамках стратегії сталого розвитку малих міст на прикладі Херсонської області.
В рамках конференції відбулося засідання міждержавної групи експертів з розробки проекту Міждержавної цільової програми інноваційного співробітництва держав-учасниць СНД на період до 2015 року. Заплановано низку круглих столів та секційних засідань, а також презентації можливостей виробничого та рекреаційного потенціалу Херсонщини. Зокрема, 11 вересня відбулося виїзне засідання "Проблеми регіонального сталого розвитку: природоохоронна проблематика на прикладі заповідної зони о. Джарилгач".
Острів Джарилгач разом із затокою утворює Джарилгацький природний комплекс. Згідно з Рамсарською конвенцією, він має велике міжнародне природоохоронне і наукове значення. Це частина природного коридора сезонної міграції птахів. За підрахунками орнітологів тут зимує, зупиняється під час перельоту, а також гніздиться 248 видів птахів. Нараховують не менше 15 видів ссавців. На острові мешкає 81 вид тварин, що занесені до Червоної книги України. Історики наголошують, що на острові знайдено залишки стоянки епохи неоліту та бронзи.
І, незважаючи на все це, у владних коридорах панують сумніви, щодо подальшої долі цієї унікальної території, – наголосила перший заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, – необхідно терміново взяти під охорону весь острів Джарилгач та всю Джарилгацьку затоку, надавши цьому комплексу статус національного природного парку, оскільки цей комплекс відіграє дуже важливу роль в екологічному коридорі морських узбереж, – наголосила вона.
Для збереження біорізноманіття в Азово-Чорноморському екологічному коридорі необхідно створити низку нацiональних парків вздовж Чорноморського узбережжя, – зазначали учасники засідання. Вони підтримали звернення ВЕЛ щодо термінового розв’язання проблем Джарилгача і надання острову та прилеглим територіям заповідного статусу.
Учасники засідання наголошували також, що чинне українське законодавство наділяє природоохоронні органи державного управління, а також органи місцевого самоврядування вкрай важливими функціями та повноваженнями. Однак, навіть існуючі правові інструменти використовуються ними не у повній мірі. Їх діяльність не носить системного характеру, оскільки відсутня інформаційна база для прийняття відповідних управлінських рішень. Проблеми державного менеджменту виявляються також через функціонування існуючої структури виробництва, яка є нераціональною та шкiдливою для природи i здоров‘я народу. І лише перехід до збалансованого розвитку забезпечить поступове подолання загроз для довкілля, що нині мають тенденцію до загострення, підкреслила Т. Тимочко. У поєднанні надання заповідного статусу Джарилгачу та створення на базі Складовської медичної зони національного дитячого курорту – одна з важливих перспектив у діяльності ВЕЛ.
Довідка:
Діяльність Всеукраїнської екологічної ліги щодо комплексного вивчення екологічних питань ПЗФ
З перших років існування ВЕЛ почала піднімати питання збереження, охорони та створення нових об’єктів природно заповідного фонду, використовуючи різні методи та форми своєї роботи в цьому напряму діяльності.
Сьогодні Ліга має певні надбання, досягнення, досвід, своє бачення шляхів вирішення проблем даного питання.
За роки роботи Всеукраїнської екологічної ліги проведені наступні заходи в цьому напряму.
На всеукраїнському рівні: Всеукраїнський семінар-практикум "Регіональні екомережі України та роль громадськості в їх впровадженні" (Чернігів, 2002 р.), Всеукраїнський семінар "Законодавча база функціонування регіональних ландшафтних парків" (на базі Кременчуцького регіонального ландшафтного парку "Кременчуцькі плавні", 2003 р.), Всеукраїнська науково-практична конференція „Збереження природної, історичної та культурної спадщини як фактор формування національної свідомості„ (Черкаси, 2004 р.). Під час конференції були розглянуті питання такі питання: екологічні проблеми малих заповідних територій, переваги формування екологічного мислення на природно-заповідних територіях, формування національного світогляду молоді через гуманістичну, зокрема екологічну та моральну, цінність заповідної природи.
Всеукраїнський семінар-нарада з питань охорони об’єктів природно-заповідного фонду, (Крим, 2005 р.), Всеукраїнський семінар-експедиція „Вивчення стану формування національної культурно-екологічної мережі” (Кременчук, 2006 р.).
Реалізовано проект „Рекультивація кримських згарищ”. Змістом проекту була робота по відновленню сосни Станкевича на території ландшафтного заказника „Мис Айя” (2002-2004 рр.). започатковано Всеукраїнську акцію „Громадський контроль за станом об’єктів природно-заповідного фонду” (2005 р.).
На регіональному рівні проведена робота відповідно до місцевих проблем та потреб.
Дніпропетровська ОО ВЕЛ у 1999 році заснувала перший в Україні громадський заказник місцевого значення „Лівобережний” в м. Дніпропетровську. Всі наступні роки Дніпропетровська організація опікується заказником.
Дніпропетровська організація співпрацює з органами державної влади з питань: охорони довкілля, надання статусу заповідних територій (природному утворенню Самарський ліс – статусу національного природного парку „Самарський ліс”) та дотримання природоохоронного законодавства відносно існуючих (вирішення долі подальшого заповідання першого громадського заказника «Лівобережний» шляхом зміни його статусу); з питань поводження з відходами та рекультивація земель (розбудова рекреаційних зон в зеленому кільці міст Дніпропетровщини). Взяли участь у розробці концепції національного гідрологічного парку „Діївська заплава”.
Силами Дніпропетровської обласної організації ВЕЛ на базі Присамарського міжнародного біосферного стаціонару регулярно проводяться тематичні екскурсії та лекції з вчителями та учнями міста та області. Проведено обласний семінар для працівників освіти „Екологічна інформація та виховання юнацтва: значення, зміст та форми природоохоронної роботи” (2006 р.).
Вінницька ОО ВЕЛ спільно з управлінням сім’ї, молоді та спорту облдержадміністрації розробили програму „Збережемо природу, нам в ній жити”. В рамках проекту молодь разом з науковцями досліджує територію середнього Побужжя з метою обгрунтовування створення на цій території Національного природного парку (2005 р.).
Науковці Вінницької організації співпрацюють з управлінням екології в реалізації науково-дослідницької роботи „Розробка наукового обгрунтування та створення регіонального ландшафтного парку „Дністер”.
Другий рік поспіль відбувається акція „Громадський контроль за станом об’єктів природно-заповідного фонду Вінниччини”. Досліджено долину р. Південний Буг в районі села Сабарів, Вінницького району, відбувається дослідження природи Оратівського району Вінницької області (с. Осична, Балабанівка, Оратівка 2005-2006 рр.).
Члени Наукової ради Вінницької організації займались розробкою програм збереження біорізноманіття, збільшення ПЗФ Вінницької області з 0,89 до 2-3%, розроблено обґрунтування на створення нових заповідних територій „Подільське Полісся”, „Подільське Побужжя” (2006 р.). Видано інформаційні буклети про стан природно-заповідного фонду Вінниччини „Перлини Східного Поділля”, „Зелені оазиси Вінниці” (2005 р.).
Волинською ОО ВЕЛ підготовлено картосхеми екологічної ситуації на Волині за темами: „Природно-заповідний фонд Волині”, „Червона книга Волині” (2004-2006 рр.).
Збереженням природної історичної та культурної спадщини України „Святі гори” опікуються члени Донецької обласної організації ВЕЛ.
Здійснено науково-методичне забезпечення екологічної роботи в дитячих оздоровчих таборах на базі Національного природничого парку „Святі гори”.
Полтавська ОО ВЕЛ у 2006 року розпочала роботу з розробки проектної документації на створення національного ландшафтного парку «Нижньосульський», в який будуть входити землі Черкаської і Полтавської області (Глобинського та Семенівського районів).
Силами членів Кременчуцького міського осередку ВЕЛ (Полтавська ОО ВЕЛ) створено РЛП Кременчуцькі плавні" (2003). В 2006 році розпочалася робота в перетворення РЛП в Національний природний парк.
Бережанський РО (Тернопільська ОО ВЕЛ) провів екологічні експедиції з метою вивчення екологічного стану, дотримання природоохоронного законодавства Раївського парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва, Бережанського дендропарку, гідро-орнітологіного заказника місцевого значення „Кашталівка”, загально-зоологічного заказника місцевого значення „Звіринець” (2005).
Члени Чернігівської ОО ВЕЛ беруть участь у рейдових виїздах на природно-заповідні території області з метою перевірки дотримання природоохоронного законодавства. Проведено екологічний практикум для старшокласників на територіях природно-заповідних об’єктів Чернігова. Видано буклети „Рослинні смарагди Вороб’ївського”, (путівник екологічного маршруту заповідного урочища „Вороб’ївське”) та „Зелені шати Радомської дачі”, (путівник екологічного маршруту по заповідному урочищу „Радомської дачі”).
На сторінках журналу ВЕЛ „Екологічний вісник” постійно всебічно висвітлюються питання природно-заповідного фонду України. У фундаментальному виданні ВЕЛ „Екологічна енциклопедія” подані статті про об’єкти ПЗФ загальнодержавного значення.
У 2003 році Всеукраїнська екологічна ліга провела кампанію щодо Указу Президента №1039/2003 «Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів».
Наукова Рада ВЕЛ та інші фахівці-екологи переконані, що передача Управління заповідною справою до новоствореного „Комітету природних ресурсів” може створити загрозу для збереження та розвитку національних багатств України – заповідних територій.
Беручи до уваги той факт, що біологічне та ландшафтне різноманіття природоохоронних територій взагалі не може розглядатися як природний ресурс, котрий підлягає експлуатації, в середовищі фахівців, вчених-екологів та небайдужої екологічної громадськості викликала занепокоєння сама ідея підпорядкування заповідників, заказників та інших подібних об’єктів цьому комітетові – структурі, яка опікується розвідуванням і промисловим використанням природних ресурсів, замість Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, яке дбає про збереження заповідних територій та їхній захист від промислового втручання.
З іншого боку, цей адміністративний крок міг негативно вплинути на співпрацю громадських організацій з органами державної влади в напрямку здійснення природоохоронної діяльності, знизити довіру до влади з боку громадськості і, в результаті, завдати шкоди процесові захисту української природи.
В результаті, замість підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, Україна могла отримати протилежну ситуацію, адже здійснення Міністерством менеджменту та контролю за станом різноманіття за умов приналежності природоохоронних територій до іншого відомства буде значно ускладненим, а в деяких випадках - практично неможливим.
Зважаючи на можливі негативні наслідки реорганізації, Всеукраїнська екологічна ліга зверталась до Президента України, Глави Уряду зі зверненням винести рішення, базоване на державницьких інтересах і спрямоване на захист унікальних природних багатств України.
Згідно Указу Президента України Про Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України N 1524 від 02.11.2006 указ президента «Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів» №1039/2003 втратив чинність.
Останні новини:
